ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17122/26
провадження № 2/753/14884/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Шаповалової К.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвінтіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», ФК «Нові кредити», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арагон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Форза», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсполук», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС «Факторінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба», про визнання недійсними кредитних договорів та поновлення порушеного особистого немайнового права,
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсними договори, укладені з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Маніфою», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», ТОВ «Фінансова компанія «Солвінтіс», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс», ТОВ «ФК «Позика», ТОВ «Інстафінанс», ФК «Нові кредити», ТОВ «ФК «Арагон», ТОВ «Веллфін», ТОВ «Фінтеч Лаб», ТОВ «Кредити готівкою», ТОВ «ФК «Форза», ТОВ «Промтехсполук», ТОВ «Українські фінансові операції», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», ТОВ «ВВС «Факторінг» та зобов`язати вказані товариства, а також ТОВ «Внутрішня виконавча служба» припинити протиправні дії по відношенню до позивачки.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 серпня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона містить невизначену кількість позовних вимог, а саме про визнання недійсним невизначеної кількості кредитних договорів, укладених з зазначеними у позові відповідачами та про зобов`язання 22 відповідачів припинити протиправні дії у відношенні до позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто, об`єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
За змістом частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги:
- не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними);
- не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Постанова Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19 містить висновок про те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
У постанові Верховний Суд погодився з висновками судів першої інстанції про те, що:
- вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум;
- позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах з окремими договорами забезпечення виконання зобов`язання (поруки) за кредитними договорами; відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, а також укладені на підставі різних рішень, які приймалися пов`язаними з Банком особами окремо по кожному з двох кредитних договорів, що матиме наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованостей, які виникла з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами;
- сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені законом, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог;
- порушення правил об`єднання та роз`єднання позовів, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення чинного законодавства встановлюють саме право, а не обов`язок суду на роз`єднання позовних вимог.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються щонайменше на двадцяти двух окремих договорах.
З огляду на наведене, слід зазначити, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори). Отже, вимоги про визнання недійсними кредитних договорів за конкретно визначених позивачем за кожним окремим кредитним договором підстав є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Кредитором (позикодавцем) за договорами є 22-ві різні юридичні особи. Договори характеризуються різними датами укладання, різними істотними умовами договору (розмір кредиту (позики), строк надання кредиту, дата настання платежів, розмір відповідальності, порядок та умови пролонгації строку дії договору тощо.
Суд також звертає увагу на те, що сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних із встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити дійсність кожного з договорів, встановити обставини, що свідчать про укладення договорів та отримання чи неотримання кредитних коштів, що значно ускладнюватиме розгляд справи, тощо.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сумісний розгляд заявлених позивачем у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати мету та обставини їх укладення, а також визначати правомірність заявлених вимог до різних відповідачів. Тобто, позивач при поданні позову порушила правила об`єднання позовних вимог, їх сумісний розгляд ускладнить вирішення справи, що у подальшому також буде наслідком порушення строків, передбачених ст. 210 ЦПК України.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу).
Таким чином, розгляд усіх заявлених вимог в одному провадженні суперечить вимогам цивільно-процесуального закону, оскільки підстави для застосування положень ст.188 ЦПК України не встановлено, а об`єднання таких вимог не тільки суперечить вимогам наведених норм ЦПК, а і є процесуально недоцільним, тому така позовна заява підлягає поверненню, що не перешкоджає зверненню з позовом повторно, з урахуванням необхідності роз`єднати позовні вимоги в окремі позови (заяви) за предметом спору, сплати судового збору та дотримання інших вимог щодо форми та змісту такої заяви.
Керуючись ст.185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвінтіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», ФК «Нові кредити», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Арагон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтеч Лаб», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Форза», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсполук», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС «Факторінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба», про визнання недійсними кредитних договорів та поновлення порушеного особистого немайнового права - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя К.В. Шаповалова