Справа № 203/9058/25
Провадження № 2/0203/883/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участі секретаря Шовкопляса М.О.,
заочно розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 за представництва адвоката Громова Ю.А. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» пред`явив позов до ОСОБА_2 на предмет повернення позики в сумі 100 000,00 доларів США за договором, укладеним 15 лютого 2012 року на строк до 15 лютого 2023 року, без сплати відсотків за користування коштами, з підстав прострочення зобов`язання, оскільки після отримання від позивача коштів у сумі 100 000,00 доларів США відповідач свої зобов`язання не виконав, кошти не повернув ані у строк, визначений договором, ані на день подання позовної заяви, виїхав у м. Москву рф, на зв`язок з позивачем не виходить, від виконання зобов`язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 100 000,00 доларів США.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2025 року вказана позовна заява передана судді Колесніченко О.В. 11 грудня 2025 року.
З відкриттям загального позовного провадження, після отримання в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності у підготовчому засіданні проведена її підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у сприянні в поданні доказів позивачу з витребуванням доказів, зокрема від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України відповідачем за період з 01 січня 2021 року по день виконання ухвали.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси в Україні, відомостей про місце роботи суд не має, а з державою-агресором рф поштовий чи дипломатичний зв`язок не здійснюється.
Ухвалою суду 29 квітня 2026 року підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду по суті.
У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди позивача, від представника якого 15 липня 2026 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що з`ясуванню обставинне перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Згідно з вимогами ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст.1047 ЦК України).
Судом на підставі дослідженого в судовому засіданні і долученого до матеріалів справи оригіналу договору позики від 15 лютого 2012 року підписаного позивачем та відповідачем (а.с. 117) встановлено, що дійсно 15 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (громадянином РФ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у простій письмовій формі був укладений договір позики, за умовами пунктів 1, 3, 4 якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100 000,00 доларів США, безвідсоктово, а ОСОБА_2 , зобов`язався повернути ОСОБА_1 суму позики в строк до 15 лютого 2023 року у тій самій валюті та сумі, що були передані позичальнику, а повернення позики має бути здійснено рівною часткою.
За умовами пункту 2 вказаного договору кошти в сумі 100 000,00 доларів ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 в момент укладення і підписання цього договору, а ОСОБА_3 відповідно їх фактично отримує в повному обсязі, про що свідчать підписи сторін в цьому договорі.
Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені в пунктах 7.22., 7.23., 7.24., 7.25., 7.26., 7.27., 7.28. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), про те, що пункт правочину, в тій його частині, у якій він містить відомості про отримання однією стороною правочину від іншої сторони правочину грошей в момент підписання правочину, є розпискою.
Відповідно, п.2 договору підтверджує фактичне виконання умов договору позики.
Крім того, пунктом 9 договору обумовлено, що позикодавець - ОСОБА_1 довів до відома Позичальника - ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 взяв до уваги той факт, що грошові кошти, що є предметом цього договору, не є спільною власністю та є його особистою приватною власністю.
Пунктом 8 договору передбачено, що в разі, коли позичальник своєчасно не поверне Позикодавцю позику згідно визначеному у п. 3 цього Договору строку, у тому числі при порушенні умов повернення позики частинами згідно цього ж пункту договору, Позикодавець вправі пред`явити цей договір до стягнення в порядку і в строки, передбачені чинним законодавством України.
За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.
За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.526, 527, 530, 532, 533 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Вирішуючи спір, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду про те, що як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
В судовому засіданні встановлено, що свої зобов`язання за договором від 15 лютого 2012 року відповідач у відповідності до вимог ст.ст. 526, 1049 ЦК України станом на час звернення позивача до суду не виконав і грошові кошти в належній сумі і визначеній договором іноземній валюті, не повернув, та жодних доказів на спростування таких обставин відповідач не надав, прострочивши таким чином перед позивачем виконання взятих на себе зобов`язань на цю суму, у зв`язку з чим права позивача згідно зі ст. 611 ЦК України підлягають захисту з присудженням на його користь суми основного боргу в межах заявлених вимог в розмірі 100 000,00 доларів США, що на день постановлення рішення згідно офіційного курсу НБУ (44,7579 грн. за 1 долар США) еквівалентно 4 475 790,00 грн.
Судові витрати відносяться на рахунок відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених вимог позивача, тому сплачений в сумі 12112,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 3,4, 11-13, 81, 141, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором позики від 15 лютого 2012 року в розмірі 100 000,00 доларів США (сто тисяч доларів США), що за курсом НБУ на 10 серпня 2026 року еквівалентно 4 475 790,00 грн. (чотири мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто гривень 00 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 12112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 коп.).
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення підписане 10 серпня 2026 року і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
.
Суддя О.В. Колесніченко