ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6755/26 Справа № 203/765/26 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на заочне рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 23 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Колесніченко О.В.),
В С Т А Н О В И В:
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до Центрального районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Кредитним договором №[номер приховано]_CARD від 16.01.2021 року у розмірі 40423,72 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Дніпра від 23 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодився представник ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування всіх обставин справи.
Скарга мотивована тим, що на підтвердження обставин придбання товару у продавця ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» та користування кредитними коштами позивачем до позовної заяви додано копію специфікації до кредитного договору від 16.01.2021, копію рахунку-фактури № СФKRJ-[телефон приховано] від 16.01.2021 та фіскальний чек від 16.01.2021 на загальну суму 16 998,00 грн., з яких 1 000,00 грн. становить початковий внесок (карткою), а 15 998,00 грн. - кредитні кошти, при цьому зазначений розподіл суми узгоджується з умовами п. 1.1 кредитного договору та однаково відображений у всіх зазначених документах.
Згідно з наданими позивачем до суду першої інстанції розрахунком заборгованості за договором № [номер приховано]_CARD від 16.01.2021 випискою з рахунка приватного клієнта № [номер приховано]_CARD за період з 16.01.2021 по 15.03.2024 вбачається, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами, здійснювала оплату товарів і послуг, знімала готівкові кошти та періодично вносила платежі на погашення заборгованості, тобто ОСОБА_1 фактично виконувала умови укладеного кредитного договору.
Позивач вважає, що розрахунок заборгованості за договором № [номер приховано]_CARD від 16.01.2021 та виписка з рахунка приватного клієнта № [номер приховано]_CARD за період з 16.01.2021 по 15.03.2024 відповідають вимогам до первинних документів, а отже є належними та допустимими доказами у справі.
ОСОБА_2 просив заочне рішення суду від 23 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить 40423,72 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3328х30 =99840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 січня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № [номер приховано], за умовами якого позичальнику надається кредит в загальному розмірі 16 488, 00 грн. на придбання товару в ТОВ «Комфі Трейд», з яких 490, 00 грн. сплата додаткових послуг банку, строком до 16 лютого 2022 року, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,01% річних (п.1.2.), загальна вартість кредиту згідно графіку складає 18 467, 46 грн., реальна річна процентна ставка 28, 65% річних (а.с.19).
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору (п.1.3. кредитного договору № [номер приховано] від 16 січня 2021 року).
Згідно графіку платежів, що є додатком №1 до кредитного договору № [номер приховано] від 16 січня 2021 року, сума щомісячних платежів за розрахунковий період з 16 лютого 2021 року по 18 жовтня 2021 року складає 1 421, 00 грн., 16 лютого 2022 року складає 1 415,46 грн (а.с.20).
16 січня 2021 року відповідач підписала Анкету-заяву на отримання кредиту, за змістом якої вона підтвердила, що ознайомлена з тарифами банку та приєднується до договору про порядок підписання правочинів, зміст яких їй повністю зрозумілий та з якими вона повністю погоджується, а також того ж дня, підписавши паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користуванням кредитом, яка , надані виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с. 20-21 зворот).
Отримання відповідачем кредиту, з урахуванням передоплати позичальника 1 000, 00 грн (розмір власного платежу, пункт 1.1. кредитного договору) та товару від продавця ТОВ «Комфі Трейд» підтверджується рахунком-фактурою № СФKRJ-[телефон приховано] від 16 січня 2021 року на суму 16 998, 00 грн., специфікацією до кредитного договору та фіскальним чеком ТОВ «Комфі Трейд» від 16 січня 2022 року на суму 16 998, 00 грн. (а.с.23 зворот-24, 26).
15 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 16 січня 2021 року на суму 40 423, 72 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 22 000, 00 грн., сума заборгованості за відсотками - 18 423, 72 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, актами приймання-передачі реєстрів боржників №1,2 по договору факторингу, зокрема, платіжними інструкціями кредитового переказу коштів на оплату згідно договору факторингу (а.с. 9, 17, 30-38, 41).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано]_СARD від 16 січня 2021 року по картковому рахунку НОМЕР_1 по клієнту ОСОБА_1 станом на 15 березня 2024 року в ньому відображена дата та деталі операцій з 18 січня 2021 року по 04 березня 2024 року, а саме на кінець періоду використано коштів в розмірі 128 082, 81 грн., нараховано процентів в розмірі 27 209, 71 грн. та надійшло коштів на рахунок в розмірі 114 868, 80 грн., а всього заборгованість склала 40 423, 72 грн. (а.с. 42-52).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 40 423,72 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом в розмірі 22 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 18 423, 72 грн., оскільки позивачем не обгрунтовано належними та допустимими доказами наявності такої заборгованості за вказаним договором.
Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № [номер приховано], за умовами якого позичальнику надається кредит в загальному розмірі 16 488, 00 грн. на придбання товару в ТОВ «Комфі Трейд», з яких 490, 00 грн. сплата додаткових послуг банку, строком до 16 лютого 2022 року, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,01% річних (п.1.2.), загальна вартість кредиту згідно графіку складає 18 467, 46 грн., реальна річна процентна ставка 28, 65% річних (а.с.19).
16 січня 2021 року відповідач підписала Анкету-заяву на отримання кредиту, за змістом якої вона підтвердила, що ознайомлена з тарифами банку та приєднується до договору про порядок підписання правочинів, зміст яких їй повністю зрозумілий та з якими вона повністю погоджується .
Крім того, в даній Анкеті-заяві, відповідачка підписом підтвердила отримання нею кредитної картки з рахунком № НОМЕР_2 .
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору (п.1.3. кредитного договору № [номер приховано] від 16 січня 2021 року).
5 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № [номер приховано] від 16 січня 2021 року на суму 40 423, 72 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано]_СARD від 16 січня 2021 року по картковому рахунку НОМЕР_1 по клієнту ОСОБА_1 станом на 15 березня 2024 року в ньому відображена дата та деталі операцій з 18 січня 2021 року по 04 березня 2024 року, а саме на кінець періоду використано коштів в розмірі 128 082, 81 грн., нараховано процентів в розмірі 27 209, 71 грн. та надійшло коштів на рахунок в розмірі 114 868, 80 грн., а всього заборгованість склала 40 423, 72 грн. (а.с. 42-52).
В п. 2.1 Кредитного договору визначено умови обслуговування кредитної лінії. За користування кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифом Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату ухвалення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, на дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Поряд з цим, у п.
2.1. Кредитного договору міститься особистий підпис відповідача від 16.01.2021 про отримання конверту з платіжною карткою, що безперечно свідчить про отримання нею платіжного інструменту, ознайомлення з умовами кредитування та фактичне приєднання до умов кредитного договору, а відтак - про виникнення у неї відповідних прав та обов`язків за таким договором.
Наявні розрахунок заборгованості за договором № [номер приховано]_CARD від 16.01.2021 та виписка з рахунка приватного клієнта № [номер приховано]_CARD за період з 16.01.2021 по 15.03.2024, у яких детально відображено рух коштів на картці відповідача, використання нею коштів кредитного ліміту, нарахування відсотків та погашення заборгованості
З наведеного вбачається, що відповідачка, укладаючи кредитній договір, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, була обізнана з його змістом та погодилась на умови, які були запропоновані кредитодавцем та отримала два види кредиту, а саме: споживчий кредит на придбання товару у розмірі 16 488,00 грн зі строком повернення до 16.02.2022, з яких 490,00 грн були спрямовані на оплату додаткових послуг Банку («СМС + Довідка»), у зв`язку з чим фактична сума кредитних коштів, наданих на придбання товару, становила 15 998,00 грн, а також відновлювану кредитну лінію з установленим кредитним лімітом у розмірі 10 000,00 грн (з можливістю його збільшення відповідно до умов договору) строком на 36 місяців із правом пролонгації, що свідчить про укладення між сторонами змішаного договору, підтвердженого, зокрема, паспортом споживчого кредиту, при цьому зазначений договір підписаний відповідачем власноручно.
Колегія суддів звертає увагу на те, що підписуючи укладаючи кредитний договір, шляхом підписання Анкети-заяви, ОСОБА_1 погодилась зі всіма запропонованими їй умовами, строку погашення заборгованості, нарахування відсотків та подальшої пролонгації.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачці виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Банк надав банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідачки за договором, з якого вбачається, що відповідачка користувалась карткою Банку, знімала готівку, розраховувався нею.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою надані позивачем належні та допустимі докази, а саме розрахунок заборгованості за договором № [номер приховано]_CARD від 16.01.2021 та виписку з рахунка приватного клієнта № [номер приховано]_CARD за період з 16.01.2021 по 15.03.2024. Зазначені документи підтверджують як факт користування кредитними коштами, так і їх часткове погашення до червня 2022 року. Таким чином, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття умов кредитного договору та виникнення у неї відповідних цивільних прав і обов`язків, частину з яких було реалізовано.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц, відповідно до якої часткова сплата боргу є дією, що свідчить про його визнання
Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що відповідачка користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення заочне рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 23 березня 2026 року підлягає скасуванню із ухваленням нового, про задоволення позовних вимог ТОВ «Діджі Фінанс» до ОСОБА_1 , та стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором №[номер приховано]_CARD від 16.01.2021 року у розмірі 40423,72 грн., з яких: 22 000 грн., - заборгованість за тілом кредиту, 18423,72 грн. - заборгованість за відсотками.
Стаття 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем надано Договір №4264976 про надання правової допомоги №42649746 від 01 липня 2025 року укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 , додаткова угода № [номер приховано]_CARD від 28.11.2025 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом (склад, обсяг та види виконаних робіт) від 27.11.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних робіт на суму 7000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див.: пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Апеляційний суд вважає, що заявлена адвокатом сума у розмірі 7000 грн. є необґрунтованою та недоведеною, оскільки, дана сума не відповідає складності справи і наданих адвокатом послуг.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки саме ця сума буде відповідати критерію співмірності та критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру та фінансової можливості відповідачки компенсувати вказану суму позивачу за надану йому адвокатську допомогу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 3993,60 грн.
Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачки на користь Банку слід стягнути судовий збір у розмірі 6656,00 грн.
Керуючись ст. 141,374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Дніпра від 23 березня 2026 року скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором № [номер приховано]_CARD від 16.01.2021 у розмірі 40 423,72 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») судовий збір у розмірі 6656,00 грн., та витрати та правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
А.В. Гапонов
Л.П. Никифоряк