154/2237/26
2/154/1426/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
за участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суть позовних вимог.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликається на те, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 2022 року.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 листопада 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Від спільного подружнього життя сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що відповідач тривалий час не займається вихованням сина, дитина повністю перебуває на її утриманні та постійно проживає разом з нею.
На переконання позивачки, відповідач є працездатною особою, має стабільний дохід, проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, а тому має реальну можливість брати участь у матеріальному забезпеченні свого сина.
З огляду на викладене, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі, її розгляд постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 07 липня 2026 року.
02 липня 2026 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
У клопотанні відповідач зазначив, що перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за мобілізацією, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25 червня 2026 року № 1172А та довідкою про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 25 червня 2026 року № 16736/А.
Відповідач просив зупинити провадження у справі до закінчення воєнного стану або до закінчення строку його перебування у складі Збройних Сил України, залежно від того, яка обставина настане першою.
07 липня 2026 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява із запереченнями проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Позивачка просила розглянути клопотання відповідача без її участі та відмовити у його задоволенні. Одночасно позивачка заявила клопотання про витребування інформації про доходи відповідача.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 07 липня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено; клопотання позивачки ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; витребувано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_2 за період з 01 січня 2026 року по день надання відповіді суду; розгляд справи відкладено на 12 серпня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 07 липня 2026 року суд, зокрема, звернув увагу, що відповідач своєчасно скористався правом на звернення до суду з мотивованим клопотанням про зупинення провадження у справі, до якого долучив документи на підтвердження проходження військової служби та участі у заходах оборони України. Це свідчило про те, що відповідач має фактичну можливість комунікувати із судом, готувати процесуальні документи та подавати їх у встановленому порядку. Водночас відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, у якому міг викласти заперечення проти позову, власну позицію щодо розміру заявлених аліментів, надати докази свого матеріального та сімейного стану, а також інші доводи, які вважав би необхідними для захисту своїх прав та інтересів.
Також суд зазначив, що відкладення розгляду справи до 12 серпня 2026 року є достатнім та пропорційним процесуальним заходом, який, з одного боку, забезпечує можливість отримати необхідні для вирішення спору докази, а з іншого - не призводить до невиправданого затягування розгляду справи про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Суд окремо роз`яснив, що до наступного судового засідання відповідач матиме реальну можливість висловити свою процесуальну позицію щодо предмета спору, зокрема шляхом подання письмового відзиву, письмових пояснень, заперечень, доказів, участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції або через представника.
На виконання ухвали суду від 07 липня 2026 року цього ж дня судом отримано відповідь з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів відповідача.
У судове засідання 12 серпня 2026 року сторони не з`явились.
Сторони про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи розписками про отримання рекомендованих повідомлень.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву, письмових пояснень, заперечень проти позову або доказів на спростування заявлених вимог після відкладення розгляду справи до суду не подав.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Копією паспорта громадянина України позивачки ОСОБА_1 та копією картки платника податків підтверджено її анкетні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Копією паспорта громадянина України відповідача ОСОБА_2 та копією картки платника податків підтверджено його анкетні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
З позовної заяви та долучених до неї доказів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 2022 року.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 листопада 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка стверджує, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач ці обставини не спростував, доказів протилежного суду не подав.
З довідки військової частини НОМЕР_1 від 25 червня 2026 року № 1172А, долученої відповідачем до клопотання про зупинення провадження, вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
З довідки військової частини НОМЕР_1 від 25 червня 2026 року № 16736/А вбачається, що ОСОБА_2 у періоди з 25 лютого 2026 року по 28 березня 2026 року, з 11 квітня 2026 року по 20 квітня 2026 року, з 03 травня 2026 року по теперішній час брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Харківській області.
З отриманої судом відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що ОСОБА_2 у 2026 році отримував дохід від військової частини НОМЕР_1 як виплати військовослужбовцю.
Згідно з цією відповіддю відповідачу нараховано та виплачено дохід: у січні 2026 року - 21 594,78 грн; у лютому 2026 року - 21 461,55 грн; у березні 2026 року - 46 137,39 грн; у квітні 2026 року - 48 558,32 грн; у травні 2026 року - 31 461,55 грн.
Загальна сума доходу відповідача за січень-травень 2026 року становить 169 213,59 грн.
Отже, судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, проходить військову службу, отримує стабільний офіційний дохід та має реальну можливість брати участь у матеріальному утриманні свого малолітнього сина.
Відповідач доказів того, що він має інших дітей, непрацездатних осіб на утриманні, тяжкий стан здоров`я, інші аліментні зобов`язання або інші обставини, які істотно впливають на можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, суду не подав.
Оцінка суду та мотиви ухваленого рішення.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку, доходу матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд виходить з того, що обов`язок утримувати дитину є особистим обов`язком кожного з батьків і не залежить від того, чи перебували батьки у шлюбі, чи проживають вони разом, а також від характеру особистих відносин між ними.
У цій справі предметом судового захисту є не абстрактний майновий інтерес сторін, а право малолітньої дитини на належне, своєчасне та стабільне матеріальне утримання з боку батька.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є малолітньою дитиною, проживає разом із матір`ю, а відповідач є його батьком.
Відповідач не спростував тверджень позивачки про те, що дитина фактично перебуває на її утриманні, та не подав доказів добровільного, регулярного і достатнього матеріального утримання сина.
Суд також враховує, що відповідач є військовослужбовцем, отримує офіційний дохід, який підтверджений відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а тому має реальну фінансову можливість брати участь у забезпеченні потреб своєї дитини.
Упродовж розгляду справи відповідач скористався правом подати до суду мотивоване клопотання про зупинення провадження у справі, долучив до нього докази проходження військової служби та участі у заходах оборони України. Отже, відповідач мав фактичну можливість комунікувати із судом та подавати процесуальні документи.
Після відмови у зупиненні провадження суд відклав розгляд справи більш ніж на місяць, роз`яснивши, що цього часу достатньо для висловлення відповідачем своєї процесуальної позиції щодо предмета спору письмово, через участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або через представника.
Однак відповідач після відкладення розгляду справи не подав відзиву, письмових пояснень, доказів свого матеріального чи сімейного стану, доказів наявності інших утриманців або інших обставин, які могли б вплинути на визначення розміру аліментів.
Така процесуальна поведінка відповідача не може бути підставою для подальшого відкладення вирішення питання про матеріальне утримання малолітньої дитини.
Суд виходить з того, що військова служба відповідача є важливою суспільно значимою обставиною, проте вона не припиняє і не зменшує його батьківського обов`язку утримувати дитину. Більше того, саме проходження військової служби у цій справі підтверджує наявність у відповідача стабільного офіційного доходу, з якого можуть стягуватися аліменти.
Позовна вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача на одну дитину відповідає положенням Сімейного кодексу України, є співмірною, розумною та такою, що забезпечує баланс між правами дитини на належне утримання і майновим становищем відповідача.
Визначення мінімальної межі аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку прямо відповідає вимогам частини другої статті 182 СК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо дати початку стягнення аліментів.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 01 червня 2026 року, аліменти підлягають стягненню з відповідача саме з цієї дати і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо негайного виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З огляду на те, що рішення ухвалюється у справі про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне допустити його негайне виконання в межах суми платежу за один місяць.
Щодо судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, а позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 430 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто за відсутності учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.
Інформація про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя І.Р. Вітер