РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/2874/26
провадження у справі №2/0285/2118/26
03 серпня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1 ,
відповідачів: не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
12.05.2026 ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її співмешканець ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належний спадкодавцю автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску. Починаючи з 2006 року й до дня смерті спадкодавця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка постійно проживала із спадкодавцем без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали права та обов`язки, притаманні подружжю, мали спільний бюджет, що встановлено рішенням суду від 18.11.2025. Спірний автомобіль придбано спадкодавцем у період перебування з позивачем у фактичних шлюбних відносинах. Постановою нотаріуса позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки наявні спадкоємці першої черги. У зв`язку із тим, що зареєстрованим місцем проживання спадкодавця спадкодавця було АДРЕСА_2 , тому спадкоємці першої черги, які були зареєстровані за цією ж адресою: дочка спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину. Проте, на момент відкриття спадщини, спадкоємці першої черги дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 не проживали разом із спадкодавцем, а фактично проживали у Німеччині. При цьому, сама лише реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини. Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, маж подати до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Зазначена правова позиція висловлена в постанові ВС від 19.05.2021 № 937/10434/19-ц. Рішенням суду від 19.05.2021 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту неприйняття спадщини спадкоємцями першої черги з підстав обрання заявником неефективного способу порушеного права та роз`яснено заявнику, що такий юридичний факт підлягає встановленню у позовному провадженні за позовом про визнання права власності на спадкове майно. У зв`язку із наведеним ОСОБА_2 просила задовольнити позов.
Доводи сторін у справі
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не прибули повторно, про час і місце судового розгляду були повідомлені вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов та клопотань про розгляд справи за їх відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавали.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача та покази свідків, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належний спадкодавцю автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску (а.с. 7).
21.03.2025 позивачка ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого співмешканця ОСОБА_5 , з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу на момент відкриття спадщини (а.с. 33).
Постановою нотаріуса від 19.09.2025 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні факт прийняття спадщини та факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем (а.с. 27).
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2025 № 285/5463/25 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільно домашнє господарство з 19.04.2008 до 15.03.2025. У задоволенні позовних вимог про встановлення юридичного факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.01.2006 до 18.04.2008 - відмовлено (а.с. 39).
Отже, зазначеним рішенням суду встановлено, що на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне домашнє господарство за фактичним місцем проживання: по АДРЕСА_1 .
Указані обставини також підтверджуються довідками старости Великомолодьківського старостинського округу від 18.03.2025 № 95 та № 96, відповідно до яких ОСОБА_5 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_5 на момент його смерті проживала співмешканка ОСОБА_2 (а.с. 31, 36).
Відповідно до довідки старости Великомолодьківського старостинського округу від 18.03.2025 № 94 ОСОБА_2 проводила поховання свого співмешканця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30).
Таким чином ОСОБА_2 є спадкоємцем четвертої черги за законом згідно вимог ст. 1264 ЦК України, як особа яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Разом із тим, згідно вимог ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
У зв`язку із тим, що зареєстрованим місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_2 , тому спадкоємці першої черги, які були зареєстровані за цією ж адресою: дочка спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину (а.с. 27).
Проте, на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці першої черги дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 фактично не проживали разом із спадкодавцем, що підтверджується довідками старости Великомолодьківського старостинського округу від 18.03.2025 № 95 та № 96 (а.с. 31, 36) та листів Державної прикордонної служби України (а.с. 34, 35). Згідно вказаних листів ДПС України дочка спадкодавця ОСОБА_3 в`їхала на територію України (пункт пропуску «Краківець») лише 15.04.2025, тобто через місяць після відкриття спадщини (15.03.2025). Також син спадкодавця ОСОБА_4 виїхав з території України (пункт пропуску «Львів») 28.08.2021 і до моменту відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на територію України не повертався.
Заочним рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2021 № 285/6467/25 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту неприйняття спадщини іншими спадкоємцями першої черги, з підстав обрання заявником неефективного способу порушеного права та роз`яснено заявнику, що такий юридичний факт підлягає встановленню у позовному провадженні за її позовом про визнання права власності на спадкове майно. (а.с. 41).
Допитані в судовому засіданні свідки
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були сусідами спадкодавця, дали покази, що позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільно домашнє господарство понад 5 років до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактичним місцем проживання: по АДРЕСА_1 . Вони проживали лише у двох. Дочка спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 ніколи не проживали з батьком до дня його смерті, а проживали разом зі своєю матір`ю ОСОБА_8 в с. Ярунь Звягельського району Житомирської області. Діти лише приїздили в гості до батька.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Згідно із ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 судам роз`яснено, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
При цьому норма ч 3 ст. 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що може бути відмінними один від одного. Відсутність належних та допустимих доказів фактичного проживання спадкоємців разом із спадкодавцем на час його смерті, свідчить про недоведеність факту прийняття спадщини спадкоємцями на підставі ч 3 ст. 1168 ЦК України.
Саме такі правові висновки щодо застосування норми ч 3 ст. 1168 ЦК України викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 № 471/601/17, від 10.04.2020 № 355/832/17, від 19.05.2021 № 937/10434/19-ц, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд першої інстанції враховує при застосуванні норми права.
Встановлено, що на момент своєї смерті спадкодавець ОСОБА_5 за своїм зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) не проживав, а фактично проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Зазначені обставини встановленні рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 18.11.2025 № 285/5463/25 (а.с. 39), а тому згідно ч. 4 ст 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Також судом становлено, що на день відкриття спадщини (15.03.2025) спадкоємці першої черги дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 фактично не проживали за своїм зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) разом із спадкодавцем, а перебували за межами України, що підтверджується довідками старости Великомолодьківського старостинського округу та листами ДПС України (а.с. 31, 34, 35, 36).
Доказів, що спадкоємці першої черги, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України, звертались до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, матеріали справи не містять.
Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки спадкоємці першої черги фактично не проживали разом із спадкодавцем на час його смерті, тому вони не прийняли спадщину з огляду на положення ч. 3 ст. 1168 ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 , як спадкоємця четвертої черги за відсутності факту прийняття спадщини спадкоємцями попередніх черг, про визнання права власності на спадкове майно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджуються належними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 293 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску (VIN-code НОМЕР_1 ) у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), судовий збір по 665 грн 60 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено13.08.2026.
Суддя Т.Б. Сташків