ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/3416/26
номер провадження 2/695/2957/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Апанасенко К.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Золотоніської міської ради про визнання майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини,
УСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області пред`явлено вказаний цивільний позов.
Як випливає зі змісту позовної заяви, предметом позову є визнання права власності в порядку спадкування за законом на права забудовника щодо об`єкта нерухомого майна.
Значить, дана цивільна справа належить до категорії справ щодо спадкування, які відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Неможливість розгляду в порядку спрощеного позовного провадження позову про визнання права власності в порядку спадкування додатково підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його постанові від 11 липня 2019 року у справі №643/6628/16-ц
Отже, за правилами ч. 2, 4 ст. 19 ЦПК України поданий позов має розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Позовна заява підписана ОСОБА_1 від свого імені, а також від імені ОСОБА_2 - за довіреністю, виданою йому останнім.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За правилами ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Із цитованих норм права випливає, що в інших категоріях справ, окрім наведених у ч.4 ст. 131-2 Конституції України, ч. 2 ст. 60 ЦПК України і до яких ця справа не належить, представником у суді в цивільному процесі може виступати адвокат.
Як зазначено вище, позовну заяву від імені одного з позивачів - ОСОБА_2 підписав його брат, інший позивач - ОСОБА_1 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 25.09.2023.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У поданій суду позовній заяві та довіреності на ім`я представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відсутні дані про наявність в останнього правового статусу адвоката, відповідні документи про такий статус представника суду не надані. Із цього суд висновує, що представник одного з позивачів Слюсар В.В. не є адвокатом, а отже, у силу наведених вище положень Конституції України та процесуального законодавства не має повноважень на представництво інтересів у суді іншого позивача - ОСОБА_2 за позовом в даній цивільній справі, що належить до категорії спадкових спорів. Відповідно, він не має права підписувати даний цивільний позов від імені ОСОБА_2 .
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У поданій суду позовній заяві об`єднано позовні вимоги двох фізичних осіб, ці вимоги взаємопов`язані та з урахуванням принципу процесуальної економії дійсно мають розглядатися в межах одного провадження. Адже вони об`єднані колом учасників справи, змістом позовних вимог і доказами на їхнє обґрунтування (ст. 188 ЦПК України). Їхнє роз`єднання не дозволить досягти в належний спосіб завдань захисту прав позивачів у спірних спадкових правовідносинах (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). А відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
З огляду на викладене, оскільки роз`єднання позовних вимог порушує принцип процесуальної економії та не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, суд повертає позовну заяву, подану двома позивачами, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6-7 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Також суд вважає за необхідне роз`яснити щодо розміру судового збору по справі.
У позовній заяві в графі «судовий збір - 1331,20 грн» вказано, що судовий збір «сплачено відповідно до п. 1.2.1 ЗУ «Про судовий збір».
Тобто судовий збір сплачено в розмірі як за позовну заяву немайнового характеру, що не є вірним з огляду на положення чинного процесуального законодавства.
Позовна вимоги визнати право власності на права забудови є вимогою майнового характеру, оскільки підлягає грошовій оцінці, і це прямо передбачено законом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
У постанові ВП Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 727/3827/22 викладено такі правові позиції з даного питання.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» цей закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
У цьому Законі, зокрема, майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Суд також зауважує, що майнові права забудовника, що є об`єктом спору в цій справі, - це неспоживна річ, речові права (різновид майна) у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України.
Водночас у порушення вимог ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, як і не надано доказів на підтвердження вартості спірних майнових прав на момент пред`явлення позову.
Тому в разі наступної подачі позову позивачам слід подати докази, що підтверджують вартість спірних майнових прав відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (звіт про оцінку майна, акт оцінки майна тощо) станом на дату подачі позову до суду, та доплатити судовий збір з урахуванням оцінки вартості майна.
Суд нагадує, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 19, 58, 60, 62, 185, 188, 258-261, 274, 353-355ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Золотоніської міської ради про визнання майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини, повернути ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя К.І. Апанасенко