707/3473/26
2-з/707/9/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
в с т а н о в и в:
11.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в порядку ст.ст. 149-153 ЦПК України, а саме просить вжити заходів забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та приведення меж земельної ділянки у відповідність до правовстановлюючої документації шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:02:002:0311, площею 0,1362 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі. В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:0303, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Суміжною із земельною ділянкою заявника є земельна ділянка площею 0,1362 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:0311, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 . Після винесення меж зазначених земельних ділянок у натуру заявнику стало відомо про існування істотних розбіжностей між фактичним розташуванням меж земельних ділянок та відомостями, що містяться у правовстановлюючих документах і Державному земельному кадастрі. Частина земельної ділянки заявниці опинилася у фактичному користуванні сусідки, окрім того останньою було встановлено паркан між цими земельними ділянками, і значна частина земельної ділянки заявниці на даний час відгороджена та перебуває у розпорядженні ОСОБА_2 .. Унаслідок цього заявниця - ОСОБА_1 не має можливості повноцінно користуватися належною їй на праві власності земельною ділянкою та реалізовувати свої права, як законного володільця.
Заявниця має намір захистити своє право у судовому порядку шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення належного проходження меж між суміжними земельними ділянками. З метою досудового врегулювання спору заявниця пропонувала ОСОБА_2 провести спільне встановлення меж земельних ділянок у натурі із залученням сертифікованої землевпорядної організації та усунути виявлене накладення. Однак ОСОБА_2 від проведення відповідних робіт відмовляється, не погоджується на встановлення/відновлення меж земельних ділянок та не вчиняє дій, спрямованих на усунення порушення. Таким чином, між сторонами існує реальний, актуальний та неврегульований спір щодо проходження меж між конкретними суміжними земельними ділянками.
На момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову існують об`єктивні дані, які свідчать про реальний ризик відчуження земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0311, яка належить ОСОБА_2 .. Зокрема, у відкритому доступі мережі Internet, розміщено оголошення про продаж житлового будинку. Особливо важливим є те, що в даному оголошенні безпосередньо зазначено кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:02:002:0311. Таким чином, існування ризику відчуження ОСОБА_3 належної їй на праві власності земельної ділянки підтверджується не абстрактним припущенням, щодо можливості власника розпорядитися своїм майном, а конкретним фактом фактичного виставлення на продаж об`єкта, до складу якого входить саме земельна ділянка, що є предметом майбутнього спору. Відповідач здійснить продаж належної їй на праві власності земельної ділянки у будь який момент, а враховуючи, що на даний час існує реальний спір, між заявницею ОСОБА_1 та власницею суміжної земельної ділянки - ОСОБА_2 з-приводу меж то факт її відчуження призведе до унеможливлення коректного вирішення спору та встановлення реальних меж земельних ділянок в натурі на місцевості.
Статтею 153 ЦПК України, якою регламентовано порядок розгляду заяви про забезпечення позову, не передбачено повідомлення учасників справи про розгляд зазначеного питання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
За приписами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинен бути зазначеним предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Згідно ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Водночас заявницею ОСОБА_1 не обґрунтовано та не доведено необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову як накладення арешту, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Предметом майбутнього позову є спір за межу земельної ділянки заявниці, а не щодо визнання права власності на таку земельну ділянку. Позивачка не має права власності на земельну ділянку відповідачки. У разі відчуження останньою смужної земельної ділянки можливо залучити до участі у справі правонаступника відповідачки, і це не вплине на результат спору. Суд не вбачає підстав втручатися у право власності відповідачки на її земельну ділянку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.149-153, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: О. М. Суходольський