Справа № 175/11884/26
Провадження № 2/175/3557/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 року визначено, що дану справу буде розглядати суддя Краснокутська Н.С.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддею було направлено запит до ЄДДР, відповідь на який було надано судді 07.08.2026 року.
Із відповіді № 3146871 від 07.08.2026 року вбачається, що відповідача у справі не знайдено, однак з позовної заяви вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак дане місце є місцем ведення бойових дій.
07.08.2026 року суддею було зроблено запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, із якого вбачається, що відповідач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує зареєстроване місце проживання особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014.
Таким чином, з наведеного вбачається, що зареєстрованим місцем проживання, відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеної особи є адреса, зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.
При вирішенні питання щодо підсудності справи необхідно враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 визначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Така позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеному у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23.
Якщо з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб суд установить, що фактичне місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване в іншому районі, справа має бути передана за підсудністю згідно зі статтею 31 ЦПК України.
Тобто відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є підтвердженням місця проживання особи для визначення територіальної підсудності.
Аналізуючи вказане можна зробити висновок, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61 -5805сво23) підсудність визначається саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі.
Проте для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Також згідно з роз`ясненнями Ради суддів України, що наведені у листі від 22.07.2020 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Судом встановлено, що до запровадження вищезазначеної норми, с. Дмитрівка, відносилось до Слов`янського району Донецької області, а тому у відповідності до норми ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», справа не підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.
Отже, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Таким чином, дана справа належить до територіальної юрисдикції Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, однак на підставі рішення ВРП «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» № 960/0/15-26 від 21.05.2026 року, територіальну підсудність було передано до Київського районного суду міста Полтави (36034, Полтавська область, місто Полтава, провулок Хорольський, будинок 6).
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Разом з тим, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність передання справи за підсудністю до Київського районного суду міста Полтави (36034, Полтавська область, місто Полтава, провулок Хорольський, будинок 6).
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353, 354 ЦПК України суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу № 175/11884/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надіслати за підсудністю до Київського районного суду міста Полтави (36034, Полтавська область, місто Полтава, провулок Хорольський, будинок 6).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Н.С. Краснокутська