ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Львів Справа № 914/3045/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.,
Секретар судового засідання Хом`як Х.А.
розглядає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту»
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2026 (повне рішення складено 26.05.2026, суддя Запотічняк О.Д.)
у справі № 914/3045/25
за позовом Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», м. Львів
про стягнення 4 329 642, 95 грн
Представники сторін не з`явились
Господарський суд Львівської області в рішенні від 25.05.2026 у справі № 914/3045/25 ухвалив: - задоволити повністю позовні вимоги Львівської міської ради; - стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» на користь Львівської міської ради 4329642,95 грн та 51955,72 грн судового збору.
Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2026 у справі № 914/3045/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Львівської міської ради у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 справу № 914/3045/25 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи № 914/3045/25, колегія суддів встановила таке:
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що обов`язок замовника будівництва щодо сплати пайової участі виникав у 2020 році на підставі пункту 2 розділу ІІ Закону України № 132-ІХ, а саме у зв`язку з початком будівництва, тоді як звернення із заявою протягом десяти робочих днів було способом ініціювання процедури визначення розміру пайової участі та не означало виникнення грошового зобов`язання лише на дату такого звернення. Для об`єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, обов`язок зі сплати пайової участі зберігався до прийняття об`єкта в експлуатацію, а його невиконання призвело до безпідставного збереження відповідачем коштів за рахунок місцевого бюджету. Відтак, після введення першої та другої черг в експлуатацію відповідач був зобов`язаний сплатити відповідні кошти, а їх несплата зумовила виникнення у нього обов`язку повернути безпідставно збережені кошти відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України. Суд встановив відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати пайової участі, оскільки на момент введення першої та другої черг в експлуатацію об`єкт соціальної інфраструктури фактично не був споруджений, а залучення третіх осіб до будівництва не змінює статусу відповідача як замовника. Суд також відхилив доводи відповідача про необхідність визначення пайової участі за показниками, чинними на дату звернення у 2020 році, оскільки момент виникнення обов`язку зі сплати та момент визначення остаточного розміру грошового зобов`язання не є тотожними.
Натомість, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Закону № 132-IX, замовник звільняється від сплати пайової участі за умови спорудження на відповідній земельній ділянці об`єкта соціальної інфраструктури, при цьому, закон не встановлює вимог щодо завершення його будівництва чи введення в експлуатацію одночасно з основними об`єктами. На думку відповідача, ним доведено факт спорудження на тій самій земельній ділянці об`єкта соціальної інфраструктури - закладу дошкільної освіти, що підтверджується проектною документацією, дозвільними документами, договорами, актами виконаних робіт, платіжними документами та висновком судового експерта. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для виникнення обов`язку зі сплати пайової участі та, відповідно, для стягнення відповідних коштів як безпідставно збережених за статтею 1212 ЦК України. Крім того, відповідач зазначає про помилковість розрахунку пайового внеску, оскільки, у разі наявності відповідного обов`язку, його розмір мав визначатися із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла, чинних на момент виникнення такого обов`язку (початку будівництва), а не на момент введення об`єктів в експлуатацію.
15.07.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 06.08.2026, у зв`язку з перебуванням представника Львівської міської ради у відпустці.
31.07.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі. Вказане клопотання обгрунтовано тим, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято до розгляду справи № 903/953/25 та № 922/2047/25, у яких вирішуються правовідносини щодо застосування положень Закону України № 132-IX та ст. 1212 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо визначення моменту, станом на який має розраховуватися розмір пайової участі - на момент початку будівництва чи введення об`єкта в експлуатацію. Відповідач зазначає, що спір у справі № 914/3045/25 є подібним за предметом та підставами, а правові висновки Верховного Суду щодо відповідного питання є неоднаковими, у зв`язку з чим існує необхідність забезпечення єдності судової практики та правової визначеності. З огляду на положення п. 7 ч. 1 ст. 228 та п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить зупинити провадження у справі № 914/3045/25 до закінчення перегляду зазначених справ об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Розглядаючи подане відповідачем клопотання в судовому засіданні 06.08.2026, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах № 903/953/25, № 922/2047/25 та у справі № 914/3045/25 є подібними, оскільки у них вирішується питання щодо стягнення із замовника будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту за відсутності договору про пайову участь та застосування положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX. Спільним ключовим питанням у цих справах є визначення моменту, на який має здійснюватися розрахунок розміру пайової участі із застосуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Судова колегія враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
У відповідності до частини шостої статті 13 вказаного Закону та частини четвертої статті 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Призначення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 903/953/25 та № 922/2047/25 до розгляду свідчить про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії спорів. Висновки ОП КГС ВС матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 914/3045/25 та дотримання принципу правової визначеності (верховенства права).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задоволити клопотання відповідача та зупинити апеляційне провадження у справі № 914/3045/25 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 903/953/25 та № 922/2047/25.
Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 06.08.2026, колегія суддів зазначає, що перебування представника Львівської міської ради у відпустці саме по собі не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не наведено обставин, які б свідчили про неможливість участі у судовому засіданні іншого уповноваженого представника або необхідність особистої участі саме зазначеного представника. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги прийняте колегією суддів рішення про зупинення апеляційного провадження у справі № 914/3045/25, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Керуючись ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту» від 31.07.2026 про зупинення провадження у справі задоволити.
2. Зупинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту», поданої на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2026 у справі № 914/3045/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 903/953/25 та № 922/2047/25.
3. Скаржнику повідомити Західний апеляційний господарський суд про ухвалення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду остаточного судового рішення у справах № 903/953/25 та № 922/2047/25.
4. Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік