ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2026 м.Дніпро Справа № 908/2336/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Золотарьової Я.С. (доповідач),
суддів: Джепи Ю.А., Соп`яненко О.Ю.
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 (повне рішення 27.05.2026), суддя Федько О.А.
у справі №908/2336/25
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс", м. Запоріжжя
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст справи
30.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №52-104-596-25 (вх. № 2559/08-07/25, документ сформований в підсистемі Електронний суд 29.07.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 у розмірі 436 987,20 грн.
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача несплачену орендну плату за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Запорізькою міською радою та ТОВ «Приазов`я-енергоресурс» з 10.04.2009 діє договір оренди земельної ділянки (площею 0,3683 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:006:0017) для розташування торгівельно-розважального комплексу.
З 01.01.2016 рішенням міськради було введено в дію нову нормативну грошову оцінку (НГО) земель м. Запоріжжя. Відповідно до витягу від 2024 року, НГО спірної ділянки зросла до 9 261 934,74 грн.
Орендар самостійно не проіндексував розмір орендної плати відповідно до нової НГО, як це передбачено п. 30.6 договору, і продовжував сплачувати оренду в меншому розмірі. За розрахунком прокуратури, недоплата за періоди з 2017 по 2024 роки склала понад 436 тис. грн.
Стаття 632 ЦК України допускає зміну ціни в договорі у випадках, встановлених законом. Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що зміна НГО є автоматичною підставою для перегляду розміру орендної плати, навіть якщо сторони не уклали відповідну додаткову угоду.
Несплата коштів у повному обсязі завдає шкоди територіальній громаді, позбавляючи місцевий бюджет доходів, необхідних для задоволення суспільних потреб.
Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/2336/25 позовні вимоги задоволено повністю:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" на користь Запорізької міської ради несплачену орендну плату за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.
Мотиви рішення щодо задоволення позову ґрунтуються на таких аргументах:
Суд зазначив, що нормативна грошова оцінка (НГО) є імперативною базою для розрахунку орендної плати за землі комунальної власності.
Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, суд наголосив, що при зміні НГО права та обов`язки сторін щодо розміру плати змінюються автоматично, навіть якщо сторони не підписали відповідну додаткову угоду до договору.
Рішення Запорізької міської ради про введення нової НГО з 01.01.2016 є чинним і обов`язковим для виконання.
Відповідач стверджував, що угодою 2010 року встановлено розмір орендної плати, однак суд встановив, що ця сума була визначена як «трикратний розмір земельного податку». Оскільки ставка земельного податку за договором становила 1% від НГО, то трикратний розмір податку юридично дорівнює 3% від НГО. Таким чином, орендна плата має розраховуватися саме як 3% від актуальної оцінки землі.
Суд відхилив твердження відповідача про застосування податкового строку (1095 днів), оскільки спір виник із господарського договору оренди землі і не є податковим боргом. Тому до цих зобов`язань має застосовуватись загальна позовна давність у 3 роки згідно з Цивільним кодексом України.
Суд постановив, що строк давності для вимог з 2017 року не сплив. Це пов`язано з законодавчими змінами, які продовжили строки через карантин (COVID-19) з 02.04.2020, а згодом зупинили їх перебіг через воєнний стан.
Суд визнав обґрунтованим вступ прокурора у справу, оскільки Запорізька міська рада підтвердила, що самостійно заходів для стягнення цієї заборгованості не вживала. Це свідчить про неналежний захист інтересів держави уповноваженим органом.
Початкова сума позову була зменшена прокурором до 212 830,02 грн після того, як в іншому судовому процесі було скасовано попередні витяги з НГО через неврахування понижуючих коефіцієнтів. Новий розрахунок, зроблений на основі витягу від 2026 року, суд визнав правильним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/2336/25 від 21.05.2026 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 року по справі № 908/2336/25 є незаконним та необґрунтованим через порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції помилково трактує умови Додаткової угоди від 10.03.2010. На думку скаржника, цією угодою було встановлено конкретний грошовий розмір орендної плати (31 118,53 грн), який підлягає лише індексації, а не автоматичному перерахунку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки (НГО).
Апелянт наголошує, що з 2010 року жодних додаткових угод про зміну розміру орендної плати між ним та міською радою не укладалося, тому визначений договором розмір залишався незмінним.
Скаржник заперечує висновок суду про те, що орендна плата має становити 3% від НГО лише на тій підставі, що в угоді 2010 року згадувався «трикратний розмір земельного податку» як обґрунтування суми на той момент.
Апелянт вважає, що оскільки орендна плата за комунальну землю є місцевим податком, до цих відносин має застосовуватися спеціальний строк давності у 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України, а не загальні норми Цивільного кодексу.
За розрахунками апелянта, на момент подання позову (30.07.2025) строк давності для вимог за період з 04.03.2017 по 19.03.2019 вже закінчився. Суд першої інстанції, на думку скаржника, безпідставно відмовив у застосуванні позовної давності, застосувавши правила її зупинення за цивільним законодавством.
Скаржник стверджує, що договір оренди землі комунальної власності не є звичайним господарським договором, оскільки орган місцевого самоврядування в цих відносинах не виступає як суб`єкт господарювання, а здійснює владні функції.
Апелянт наголошує, що позовні вимоги про донарахування коштів ґрунтуються виключно на положеннях Податкового кодексу (щодо зміни НГО), а не на умовах договору, тому до них мають застосовуватися саме податкові процедури та строки.
На підставі цього ТОВ «Приазов`я - Енергоресурс» просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та відмовити прокурору в задоволенні позову.
Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи
Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що сума, визначена в угоді 2010 року, не була незмінною. В самому пункті 9 договору прямо вказано, що ця сума становить трикратний розмір земельного податку. На момент укладання угоди податок становив 1% від НГО, отже, трикратний розмір дорівнював 3% від НГО.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, зміна нормативної грошової оцінки є підставою для зміни розміру орендної плати, навіть без укладення додаткових угод.
Пункти 10, 12 та 30 договору зобов`язують орендаря самостійно індексувати плату та передбачають її перегляд у разі зміни законодавства чи рішень міськради.
Прокурор наголошує, що цей спір є господарським, а не податковим, оскільки він виник між сторонами договору оренди (власником землі та орендарем). До цих відносин застосовується загальний строк у 3 роки згідно з Цивільним кодексом, а не податковий строк у 1095 днів. Строк позовної давності для вимог з 2017 року не сплив, оскільки він був продовжений та зупинений на законодавчому рівні через запровадження карантину (COVID-19) та воєнного стану в Україні.
Спір стосується виконання умов укладеного правочину щодо використання землі у підприємницькій діяльності. У цих відносинах міська рада виступає не як орган влади, а як власник майна та сторона договору.
Прокурор зазначає, що рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості у розмірі 212 830,02 грн є законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Соп`яненко О.Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи (оскарження) №908/2336/25, необхідні для розгляду апеляційної скарги.
24.06.2026 матеріали справи №908/2336/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
29.06.2026 прокурор подав відзив на позов.
13.08.2026 скаржник подав відповідь на відзив.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
10 квітня 2009 року між Запорізькою міською радою (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі (надалі - договір).
У пункті 1 договору встановлено, що Орендодавець, відповідно до рішення двадцять восьмої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №62/48 від 24 грудня 2008 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а.
За умовами пунктів 2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3683 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2176653,00 грн. (в цінах 2009 року).
Договір укладається на дев`ятнадцять років (п. 8 договору).
За умовами п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 65299,59 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10 договору).
Згідно з п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення торговельно-розважального комплексу (п. 14 договору).
Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови (п. 15 договору).
За умовами п. 30 договору орендар зобов`язаний, зокрема, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2009 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2009 становить - 2176653,00 грн; ставка земельного податку - 1%; відсоток, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3%; розмір земельного податку - 21766,53 грн, розмір орендної плати - 65299,59 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 14.05.2009 Орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.
Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2009 за №04[телефон приховано].
Додатковою угодою від 20.07.2009 до договору оренди землі від 14.05.2009 №04[телефон приховано] пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 22854 грн 86 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7.
Додатковою угодою від 10.03.2010 до договору оренди землі від 14.05.2009 №04[телефон приховано] пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 31118 грн 53 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 02.06.2021 зареєстровано право оренди ТОВ "Приазов`я-енергоресурс" земельної ділянки к.н. [номер приховано]:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а на підставі договору оренди землі від 10.04.2009, зі строком дії до 10.04.2028.
Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1790/86-16 від 03.02.2016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. [номер приховано]:02:006:0017 за адресою м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а становить 5 652042,29 грн (т.1, арк.спр. 37).
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 "Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)". Відповідно до додатку 3 цього рішення встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Розмір орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.
Відповідно до витягу №НВ-230[телефон приховано] із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 складає 8 310 799,99 грн.
Запорізькою міською радою на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026 №НВ-230[телефон приховано], здійснено розрахунок розміру орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 роки.
Так, розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 у період з 03.04.2017 по 31.12.2025 за розрахунком позивача складає: з 03.04.2017 по 31.12.2017 - 115 414,68 грн; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 155034,75 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 155034,75 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 142115,19 грн; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 155034,75 грн; з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 28 423,04 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 196118,96 грн; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 206 121,03 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - 230 855,56 грн.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 28.03.2025 № 3249/5/08-01-04-01-05 та від 10.04.2026 № 5060/5/08-01-04-01-05, ТОВ "Приазов`я-енергоресурс" нараховувало та сплачувало орендну плату за користування вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером: [номер приховано]:02:006:0017 у наступних розмірах: за 2017 рік у розмірі 131196,31 грн; за 2018 рік - 131 196,31 грн; за 2019 рік - 131 196,31 грн; за 2020 рік - 120 263,28 грн; за 2021 рік - 131 196,31 грн; за 2022 рік (січень - лютий) - 24 052,66 грн; за 2023 рік - 165 963,33 грн; за 2024 рік - 174 427,46 грн, за 2025 рік - 195 358,75 грн.
За розрахунком Запорізької міської ради розмір несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 за загальний період з 03.04.2017 по 31.12.2025 становить 212 830,02 грн (за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 - 177 333,21 грн, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 - 35 496,81 грн).
Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради №7 від 30.06.2015, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ "Приазов`я-енергоресурс" несплаченої орендної плати за договором оренди від 10.04.2009 за загальний період з 03.04.2017 по 31.12.2025 в розмірі 212 830,02 грн.
Доказів погашення суми заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а, належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою загальною площею 0,3683 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 врегульовані договором оренди землі від 10.04.2009.
Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)
Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 по справі 914/2848/22, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем (п. 101 Постанови ВПВС від 05.06.2024 по справі 914/2848/22).
Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Скаржник вказував, що за умовами договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 10.03.2010, сума орендної плати за землю не прив`язана до відсотків від нормативної грошової оцінки землі.
Так, Додатковою угодою від 10.03.2010 до договору оренди землі від 14.05.2009 №04[телефон приховано] пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 31118 грн 53 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 р.
Додатковими угодами до договору оренди землі, які надані сторонами до матеріалів справи, учасники правочину змінювали лише п. 9 договору оренди землі. Розрахунок розміру орендної плати, який є додатком до договору, сторонами не змінювався. Так, за таким розрахунком, ставка земельного податку становить 1%, розмір орендної плати - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Відтак, оскільки ставка земельного податку, яка визначена умовами договору становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, трикратний розмір земельного податку, про який зазначено в додатковій угоді від 10.03.2010, та з якого визначається орендна плата за землю, становить, відповідно, 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на визначений чинним законодавством порядок розрахунку розміру орендної плати, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що річна орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 за договором оренди землі від 10.04.2009 має бути розрахована в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив, що відповідач у період з 03.04.2017 по 31.12.2025 не в повному розмірі сплачував орендну плату за договором оренди землі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 212 830,02 грн.
Як встановлено судом, 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності з 01 січня 2016 року. Отже, з 01.01.2016 - початок застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя - змінилися права та обов`язки сторін за договором оренди землі від 10.04.2009 в частині розміру орендної плати.
Частиною третьої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.
Відповідно до витягу №НВ-230[телефон приховано] із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (надалі - НГО) від 16.04.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0017 становить 8 310 799,99 грн.
За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-230[телефон приховано] із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026 відповідає додатку 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
При цьому, ураховуючи, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у спірний період, суд вважає, що використання Позивачем витягу про НГО 2026 р. та ділення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2025 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2024, 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018, 2017 роки) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок несплаченої ТОВ "Приазов`я-енергоресурс" суми орендної плати за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025, наданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2026 є вірним. Відтак, сума заборгованості відповідача за договором оренди землі 10.04.2009 за період 03.04.2017 по 31.12.2025 складає 212 830,02 грн.
Апелянт вказував, що відносини між сторонами не є господарськими, оскільки міськрада здійснює владні функції, а не господарську діяльність.
Колегія суддів відхиляє вищезазначені аргументи скаржника, оскільки орендарем є юридична особа, яка використовує ділянку для підприємницької діяльності (торгівельно-розважальний комплекс), міська рада виступає як власник землі, а не як суб`єкт владних повноважень, тому між сторонами виник господарський спір, а не адміністративний спір між платником та контролюючим органом.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 807/9/18 встановила, що спори щодо виконання прав та обов`язків за вже укладеним договором оренди землі мають приватноправовий характер.
Також, скаржник вказував, що орендна плата за комунальну землю є місцевим податком, тому має застосовуватися спеціальний строк давності у 1095 днів згідно зі ст. 102 ПК України.
За змістом апеляційної скарги та заяви про застосування позовної давності від 04.05.2026 скаржник посилається на норми Податкового кодексу України, зокрема, ст. 102, 128, пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що несплачена орендна плата, яка розрахована позивачем відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням користувача земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі.
Як свідчить усталена судова практика, орендна плата за землю має подвійну правову природу, що зумовлює необхідність при визначенні її розміру та порядку оплати окрім норм цивільного та земельного законодавства, застосовувати також норми податкового законодавства.
Водночас, ураховуючи характер правовідносин, що склались між сторонами на підставі цивільно-правового договору оренди (найму), що регулюється ЦК України та іншими нормативними актами, апеляційний суд вважає помилковим твердження скаржника про необхідність застосування при вирішенні даного спору виключно норм Податкового кодексу України.
У главі 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
Згідно зі статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
Прокурором у справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 03.04.2017 по 31.12.2025.
За приписами п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відтак, позивач повинен був дізнатися про порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за квітень 2017 р з 01.06.2017.
Тому, строк звернення до суду з цим позовом, ураховуючи загальний строк позовної давності мав би сплити 01.06.2020 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладені наступні висновки щодо питання перебігу позовної давності:
" 83. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
84. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
85. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
86. ак, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
87. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
88. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
89. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
90. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
91. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
92. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
93. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
94. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
95. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану".
Зважаючи на викладене, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність стягнення несплаченої орендної плати за землю не спливла, перебіг цього строку станом на дату звернення прокурора з позовом у цій справі (29.07.2025) був зупиненим внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану.
Ураховуючи зазначені обставини та наведені висновки Великої Палати Верховного Суду апеляційний суд дійшов висновку, що позов є таким, що пред`явлений прокурором в межах загальної позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором оренди землі від 10.04.2009 за період 03.04.2017 по 31.12.2025 суду не надав, відтак суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 212830,02 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приазов`я-енергоресурс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/2336/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 у справі №908/2336/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Я.С. Золотарьова
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя О.Ю. Соп`яненко