Постанова № 138949622 у справі № 904/1799/26 від 13.08.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/1799/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 (ухваленого суддею Дупляком С.А. у м. Дніпрі, повне рішення складене 04.06.2026) у справі №904/1799/26

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення штрафу в сумі 289 275 грн 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі по тексту - відповідач) штраф за невірно зазначену масу вантажу в сумі 289 275 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно зазначено у накладній № 47032404 масу вантажу у вагонах №№ 52238177, 56558133, 56165020, 62052584,62257902, про що було складено Комерційний акт № 467004/338 від 08.09.2025, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі статті 118 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/1799/26:

- позовні вимоги задоволені у повному обсязі;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 289 275 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 471 грн 30 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника. Відповідачем при заповненні залізничної накладної допущено помилку у масі вантажу у вагонах № 52238177, № 56558133, № 56165020, № 62052584, № 62257902, що підтверджується комерційним Актом форми ГУ-22 від 08.09.2025 № 467004/338. Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній, та встановленої при контрольному зважуванні;

- за результатами контрольної перевірки станцією Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці було складено Комерційний акт від 08.09.2025 № 467004/338, відповідно до якого проводилося контрольне зважування вагонів № 52238177, № 56558133, №56165020, № 62052584, № 62257902. Вказаним Комерційним актом встановлено невідповідність фактичної маси вантажу тій, що вказана у документах. Повноваження осіб, які підписали Комерційний акт від 08.09.2025 № 467004/338, підтверджені матеріалами справи. Таким чином Комерційний акт складений і підписаний у відповідності до положень пункту 10 Правил складання актів і визнається належним доказом у справі;

- заперечуючи проти позовних вимог, відповідач не надав жодного доказу на спростування невідповідності маси вантажу, яка вказана у документах, і фактичній масі вантажу;

- статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення;

- позивач довів обставини наявності спірної заборгованості. Розрахунок заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу суд визнав арифметично та методологічно правильним;

- за приписами частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. У пункті 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки. Про порушення свого права позивач дізнався при складенні Комерційного акту 08.09.2025 № 467004/338, яким виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі вантажу вантажовідправником у відповідній накладній, в той час, як позовна заява надіслана позивачем до суду 31.03.2026, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку на поштовому конверті. Отже, строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду не пропущений позивачем.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51083 від 24.06.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/1799/26 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Українська залізниця" залишити без задоволення повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- на момент прийняття вагону до перевезення залізницею не було складено актів про технічний стан вагону, актів загальної форми, комерційних актів, які би підтвердили несправність вагону у технічному відношенні, комерційну несправність, невідповідність маси вантажу у вагоні з даними накладної. Отже, залізниця своїми діями (приймання вагону до перевезення та постановка його у склад поїзда) визнала вірність внесеної у накладну інформації, в тому числі про масу вантажу;

- недостачу по зазначеним вище вагонам виявлено на станції призначення Кривий Ріг- Головний Придніпровської залізниці, а не на станції відправлення - Ароматна Придніпровської залізниці. Під час перевезення вагону від станції Ароматна до станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці відбулась нібито зміна маси вантажу, а в якості підтвердження цього факту позивач надає Комерційний акт № 467004/338 від 08.09.2025. При цьому факт невірного зазначення в накладній маси вантажу комерційними актами не встановлений. Ця обставина встановлюється на станції відправлення під час прийняття вантажу до перевезення за результатом проведення передавальних операцій. Отже, судом першої інстанції не з`ясовані всі обставин, що мають значення для справи, а саме: не надано оцінку пункту 38 накладної, яким фактично працівниками позивача підтверджено правильність зазначеної маси вантажу;

- у порушення вимог пункту 10 Правил складання актів, Комерційний акт № 467004/338 від 08.09.2025 не містить підпису начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку, а підписані зі сторони залізниці тільки однією уповноваженою особою - це начальником станції Ясінська О.Ю., отже цей Акт не можна віднести до належного та допустимого доказу у справі, оскільки його оформлено з порушенням вимог пункту 10 Правил складання актів за відсутності обов`язкового підпису начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку, так як підписання комерційного акта іншими працівниками залізниці замість зазначеної посадової особи не допускається;

- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме: статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, взявши до уваги недопустимі та неналежні докази у вигляді Комерційного акта, і це порушення призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення;

- позивач звернувся з позовними вимогами через систему "Електронний суд лише 01.04.2026, тобто більше ніж 6 місяців з дати складання вищезазначених Комерційних актів, що стали підставою для подання позову, замість 6 місяців. Отже, строк позовної давності сплив 04.03.2026. Положення пункту 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, якими встановлено збільшений строк позовної давності (3 роки), які у даному випадку застосовані судом, не підлягають застосуванню, оскільки спеціальні строки позовної давності, встановлені законом для окремого виду правовідносин, мають пріоритет над загальними та договірними положеннями. У зв`язку з цим положення договору про збільшення строку позовної давності не підлягають застосуванню, оскільки суперечать спеціальному правовому регулюванню транспортних перевезень;

- суд першої інстанції при вирішенні справи невірно застосував норми матеріального права, а саме: не застосував норму, яку повинен був застосувати в даних правовідносинах, зокрема пункт 137 Статуту залізниць України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 9664/26 від 14.07.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження, вирішено розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/1799/26 у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику та повідомлення учасників справи.

Від позивача (Акціонерного товариства "Українська залізниця") за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду10397/26 від 29.07.2026), в якому позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив обґрунтований такими обставинами:

- оскільки зважування, розміщення, закріплення та маркування здійснювалось без участі працівників залізниці, а сам вантаж прийнято шляхом візуального огляду, залізниця при прийманні вантажу до перевезення не могла знати про невідповідність маси вантажу. Саме тому вантаж був прийнятий без зауважень;

- Комерційний акт від 08.09.2025 № 467004/338 з боку залізниці оформлений за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, а саме: заступником начальника станції Ясінської О.Ю., агента комерційного Васьковська Л.Я. (працівник станції, який особисто здійснював перевірку та який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору) та агента комерційного Крошка К.В. (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти як змінний агент комерційний, який проводив видачу вантажу. Враховуючи вищевикладене, цей Акт є належним доказом по справі. При цьому залізниця не наділена повноваженнями визначати коло підписантів з боку одержувача. На момент складення Комерційного акту посада начальника району (вантажного) була вакантною, водночас, Наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 №70/ДС визначено коло осіб, які мають право підпису замість начальника вантажного району. До переліку цих осіб, зокрема, включено агентів комерційних, які є підписантом комерційного акту;

- Комерційний акт від 08.09.2025 № 467004/339 станцією Кривий Ріг Головний був складений на під`їзній колії одержувача, адже, як вбачається з розділу Д цього акта, зважування вагонів здійснювалося на вагах одержувача працівниками одержувача. Тобто, перевірка маси вантажу у вагонах здійснювалася на під`їзній колії одержувача при видачі вантажу. Саме тому особи, зазначені в пункті 2.2 Наказу від 16.05.2025 № 70/ДС, мали право підпису комерційних актів. При цьому право залізниці складати комерційні акти на під`їзних коліях передбачено пунктом 4 Правил складання актів. У порядку статті 129 Статуту залізниць України комерційні акти складаються виключно станціями залізниці, тому у разі оформлення такого акта на території під`їзної колії, належним суб`єктом його складання залишається саме станція залізниці (у даному випадку станція Кривий Ріг Головний);

- перевезення вантажів здійснюються та організовуються на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Надання послуг за Договором підтверджується, зокрема, накладною, яка складається згідно з Додатком 1 до Правил оформлення перевізних документів, та містить застереження щодо відповідальності відправника відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України. Оскільки накладна оформлювалась у рамках укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору становить три роки.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з матеріалами справи, 25.02.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. умов якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Вартість послуг визначається відповідно до розділу 3 договору.

У пункті 12.1. Договору сторони узгодили, що договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення вдію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення.

Згідно з пунктом 1.4. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до пункту 1.6. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

За пунктом 1.7. Договору він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

У пункті 7.3. Договору встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

За приписами частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Також, пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями) передбачено, що накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

У даному випадку, 04.09.2025 зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці по накладній № 47032404, у вагонах №№ 52238177, 56558133, 56165020, 62052584, 62257902 відповідачем був відправлений вантаж (вугілля) на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг.

07.09.2025 вагони №№ 52238177, 56558133, 56165020, 62052584, 62257902 по накладній № 47032404 прибули на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

За приписами частин 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

У відповідності до статті 37 Статуту залізниць України та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

По заявці вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 07.09.2025 № 8, згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, даний вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн вагах № 10021 вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія" та виявлено, що:

- у вагоні № 52238177 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 23 500 кг, нетто 68 300 кг, після зважування брутто 90 400 кг, тара по документу 23 500 кг, нетто 66 900 кг, що менше документа на 1 400 кг;

- у вагоні № 56558133 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 400 кг, нетто 68 600 кг, після зважування брутто 89 400 кг, тара по документу 22 400 кг, нетто 67 000 кг, що менше документа на 1 600 кг;

- у вагоні № 56165020 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 200 кг, нетто 68 100 кг, після зважування брутто 89 050 кг, тара по документу 22 200 кг, нетто 66 850 кг, що менше документа на 1 250 кг;

- у вагоні № 62052584 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 300 кг, нетто 69 600 кг, після зважування брутто 90 500 кг, тара по документу 22 300 кг, нетто 68 200 кг, що менше документа на 1 400 кг;

- у вагоні № 62257902 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 21 200 кг, нетто 69 500 кг, після зважування брутто 89 150 кг, тара по документу 21 200 кг, нетто 67 950 кг, що менше документа на 1 550 кг.

За умовами пункту 2.6 розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з пунктом 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За даними обставинами станцією призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці був складений Комерційний акт форми ГУ-22 від 08.09.2025 № 467004/338, який підписаний представником вантажоодержувача по довіреності від 11.03.2025 № 14-134юр. Комерційний акт містить підписи начальника станції Марущака А.О., агента комерційного ОСОБА_1 , агента комерційного ОСОБА_2 та представника одержувача Зятюк А.О. Повноваження підписантів Комерційного акту з боку залізниці підтверджуються Наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС та посадовими інструкціями, з боку одержувача - довіреністю ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 11.03.2025 № 14-134юр.

Акт підписаний уповноваженими представниками позивача. Матеріали справи містять відповідні посадові інструкції працівників позивача.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що Комерційний акт №467004/338 від 08.09.2025 складений за наслідком контрольного зважування вантажу, у відповідності до пункту 10 Правил складання актів, є допустимим доказом неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення у розумінні частини 1 статті 77 Господарсько процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статті 129 Статуту. Штраф нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

У даному випадку, у графі 55 накладної № 47032404 правильність внесених даних, у тому числі щодо маси вантажу, підтверджено прийомоздавальником ОСОБА_3 шляхом накладення електронного цифрового підпису 04.09.2025 о 05:34 год.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, що за своїм змістом кореспондується зі ст. 37 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначалось раніше, по заявці вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 07.09.2025 № 8, згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, даний вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн вагах № 10021 вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія" та виявлено, що:

- у вагоні № 52238177 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 23 500 кг, нетто 68 300 кг, після зважування брутто 90 400 кг, тара по документу 23 500 кг, нетто 66 900 кг, що менше документа на 1 400 кг;

- у вагоні № 56558133 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 400 кг, нетто 68 600 кг, після зважування брутто 89 400 кг, тара по документу 22 400 кг, нетто 67 000 кг, що менше документа на 1 600 кг;

- у вагоні № 56165020 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 200 кг, нетто 68 100 кг, після зважування брутто 89 050 кг, тара по документу 22 200 кг, нетто 66 850 кг, що менше документа на 1 250 кг;

- у вагоні № 62052584 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22 300 кг, нетто 69 600 кг, після зважування брутто 90 500 кг, тара по документу 22 300 кг, нетто 68 200 кг, що менше документа на 1 400 кг;

- у вагоні № 62257902 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 21 200 кг, нетто 69 500 кг, після зважування брутто 89 150 кг, тара по документу 21 200 кг, нетто 67 950 кг, що менше документа на 1 550 кг.

У матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначених засобів ваговимірювальної техніки.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд правильно встановив доведення позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність фактичної маси вантажу у спірних вагонах тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Тобто, чинне законодавство України пов`язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених статтею 118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

При цьому колегія суддів враховує, що сторони, укладаючи договір перевезення вантажу, погодилися із передбаченою законом відповідальністю за неправильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній.

Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та фактичних обставин справи, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 289 275 грн 00 коп. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Доводи скаржника про те, що після закінчення передавальних операцій вагон було прийнято позивачем без зауважень на під`їзну колію станції Ароматна Придніпровської залізниці, що, на його думку, є підтвердженням правильності зазначеної маси вантажу, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення та статті 24 Статуту залізниць України перевірка маси при прийнятті вантажу не є обов`язком перевізника, а відповідальність за достовірність даних покладається виключно на відправника. Сам факт прийняття вантажу до перевезення не свідчить про підтвердження правильності маси.

Доводи скаржника щодо неналежності підписантів спірного Комерційного акту апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки Комерційний акт від 08.09.2025 №467004/338 з боку залізниці оформлений за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, а саме: заступником начальника станції ОСОБА_4 , агента комерційного ОСОБА_5 (працівник станції, який особисто здійснював перевірку та який відповідно до Наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору) та агента комерційного ОСОБА_6 (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 № 70/ДС підписує комерційні акти як змінний агент комерційний, який проводив видачу вантажу. На момент складення Комерційного акту посада начальника району (вантажного) була вакантною, водночас, Наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.2025 № 70/ДС визначено коло осіб, які мають право підпису замість начальника вантажного району. До переліку цих осіб, зокрема, включено агентів комерційних, які є підписантом комерційного акту.

Комерційний акт від 08.09.2025 № 467004/339 станцією Кривий Ріг Головний був складений на під`їзній колії одержувача, адже, як вбачається з розділу Д цього акта, зважування вагонів здійснювалося на вагах одержувача працівниками одержувача. Тобто, перевірка маси вантажу у вагонах здійснювалася на під`їзній колії одержувача при видачі вантажу. Саме тому особи, зазначені в пункті 2.2 Наказу від 16.05.2025 № 70/ДС, мали право підпису комерційного акту. При цьому право залізниці складати комерційні акти на під`їзних коліях передбачено пунктом 4 Правил складання актів. У порядку статті 129 Статуту залізниць України комерційні акти складаються виключно станціями залізниці, тому у разі оформлення такого акта на території під`їзної колії, належним суб`єктом його складання залишається саме станція залізниці (у даному випадку станція Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці).

Доказів, які б свідчили про недійсність зазначеного Комерційного акта або про порушення порядку його складання, скаржником не надано.

Щодо доводів скаржника про необхідність застосування у даній справі законодавчо встановленого спеціального строку позовної давності слід зазначити, що перевезення за спірною накладною № 47032404 було здійснено відповідно до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, за умовами пункту 7.3. якого встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки, отже у даній справі строк позовної давності не пропущений.

Враховуючи все вищевикладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/1799/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/1799/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/1799/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

4. Матеріали справи № 904/1799/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 13.08.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк