Судові рішення

Ухвала № 138949943 у справі № 904/4859/26 від 13.08.2026

Ухвала від 13.08.2026 у господарській справі № 904/4859/26 (категорія «Неплатоспроможність фізичної особи»). Суд: Господарський суд Дніпропетровської області, суддя Мілєва Ірина Вікторівна.

Справа№ 904/4859/26
СудГосподарський суд Дніпропетровської області
СуддяМілєва Ірина Вікторівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяНеплатоспроможність фізичної особи
Дата ухвалення13.08.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138949943

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

у справі про неплатоспроможність

13.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/4859/26

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання неплатоспроможним

Суддя Мілєва І.В.

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 через підсистему "Електронний суд" гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик абокредитнаспілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч.2 ст.115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, а також п.3,14 ч.3 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно із п.3 ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи, наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, договори (правочини), первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що у неї існують кредитні зобов`язання перед наступними кредиторами: АТ "Ідея банк", АТ "Унівесал банк", АТ "Банк кредит Дніпро", ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "ФК"Абекор", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "ФК"Кредитплюс", ТОВ "ФК"Єгроші", ТОВ"Лінеруа Україна", ТОВ "ФК"Нові кредити", ТОВ "Селфі кредит", ТОВ "Слон кредит", ТОВ "СОС кредит", ТОВ "ФК"Тайгер фінанс", ТОВ "ФК"Топ 1", ТОВ "УКР кредит фінанс".

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд встановив, що до матеріалів заяви не додано всіх договорів (первинних доказів), що укладені з наступними кредиторами: ТОВ АТ "Банк кредит Дніпро", АТ "Унівесал банк".

Також суд зазначає, що боржник має два договори кредитної лінії з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а саме: №207365508 від 28.12.2024 та №FSC749877566 від 30.03.2026, проте у конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 вписала загальну суму заборгованості за двома договорами, не розмежовуючи окремо їх окремо.

Крім того, боржницею в конкретизованому списку кредиторів невірно визначено суми неустойки (штрафу/пені) за договорами з наступними кредиторами: ТОВ "ФК"Кредитплюс", ТОВ "ФК"Нові кредити", ТОВ "ФК"Тайгер фінанс", ТОВ "УКР кредит фінанс" .

Отже, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов`язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, засвідчені належним чином.

Будь-які інші відповіді банків, з яких можливо встановити актуальний розмір заборгованості та чи припинено погашення кредитів, також відсутні.

Водночас, доказів, на підставі яких у боржника виникла заборгованість перед кредиторами з визначенням її розміру, а також доказів в підтвердження тієї обставини, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, заявником суду не надано.

Боржником у додаткових відомостях про наявні відомі рахунки вказано, що вона має відкритя рахунки в АТ КБ "Приват банк", АТ "Банк Альянс", АТ "Пумб", ТОВ "НоваПей", АТ "Ідея банк", АТ "Райффайзен банк", АТ "Банк Кліринговий дім", АТ "АБ"Радабанк", АТ "Універсалбанк", АТ "Таскомбанк", АТ "Ощадбанк".

Дані відомості не збігаються з інформацією, наданою в листі ДПС від 12.05.2026 №12260/99-00-12-04-02-06, де зазначено про наявність в АТ "Банк Кліринговий дім" трьох рахунків у гривні, долларах та євро.

Окрім цього, боржницею до заяви про неплатоспроможність не було долучено виписки та довідки по відкритим рахункам, проте щодо рахунку № НОМЕР_2 вказаної інформації не додано.

Таким чином, у суду відсутня можливість встановити достовірність наданої заявником інформації на виконання вимог п.8 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку із наведеним є необхідність подання пояснень про відкриті рахунки заявника для отримання кредитних коштів, разом із поданням виписок по рахунках боржника за весь час користування кредитними коштами.

Відповідно до листа Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" №4853/4001-03-2026 від 11.05.2026 боржниця подавала запит через адвоката, проте відповіді не отримала у зв`язку з тим, що не бути виконані всі умови для отримання запитуваної інформації. Наведене, в свою чергу не може підтверджувати зазначену відсутність такої власності в декладаціях про майновий стан боржника за 2023-2026 роки.

Окрім зазначеного, листом №31/2084 АЗ-13661-2026 від 12.06.2026 Головний сервісний центр МВС повідомив боржницю про те, що запитувана інформація на особу з ідентифікаційним номером 442000236 не належить члену сім`ї ОСОБА_2 через те, що даний ідентифікаційний номер не відповідає структурі. Наведене, в свою чергу не може підтверджувати зазначену відсутність такої власності в декладаціях про майновий стан боржника за 2023-2026 роки.

Згідно з п. 4, 5, 6 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.

Також боржницею у заяві про неплатоспроможність вказано, що вона проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , без доказів щодо права власності на це нерухоме майно.

Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.

Витяг з реєстру територіальної громади про адресу місця пароживання боржника №2026/006118691 був свормований станом на 17.04.2026, що суд не може приймати як актуальну інформацію на день звернення до суду (10.08.2026).

Щодо декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, господарський суд зазначає наступне.

П.11 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Положення ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Тлумачення ч.5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Положеннями частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено обов`язок боржника надати повну і достовірну інформацію як про власний майновий стан, так і членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4-11 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Форму декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".

Суд зазначає, що в деклараціях про майновий стан борждника за 2023-2026 роки у п.7 розділу I, зазначено: "Син, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ", ще фактично не відповідає дійсності, адже ідентифікаційний номер особи складається з 10 цифр.

Також у деклараціях за 2023-2026 роки боржницею не було розмежовано у п.п.8-16 суми доходів та кому саме надійшли такі доходи.

Відповідно до декларацій за звітні роки боржниця у відповідних пунктах розділів III та V не зазначила інформації щодо наявності/відсутності майна.

Заявницею не було заповнено пункти 41-44 розділу VI в деклараціях про майновий стан боржника за 2023-2026 роки попри те, що заявник зазначає про них у своїй заяві та вказує про наявність рахунків в конкретизованому списку кредиторів. Отже, господарський суд зазначає, що незаповнення п. 41-44 розділу VI є суперечливим і потребує уточнення.

Також в декларації за 2023 та 2024 рік боржниця у п. 13 розділу II вказала дохід у розмірі 580 000,00 грн та 5000,00 грн відповідно від відчуження рухомого та нерухомого майна, проте не визначила чий це був дохід та яке майно, оскільки відповідно до декларації за 2023-2024 роки рухомого/нерухомого майна боржниця та члени сім`ї не мали.

Також у деклараціях не заповнені графи "69. Інші грошові зобов`язання", " 71. Витрати на утримання майна" та " 72. Витрати на побутові потреби".

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Приписами ч.2 ст. 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

Суд зазначає,що при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складання реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

У відповідності до п. 5, 6 ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначається розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів та вимоги кредиторів боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

Наказом МіністерстваюстиціїУкраїни №3258/5 від 24.10.2019 затвердженопримірну форму плану реструктуризаціїборгівборжника у справі про неплатоспроможність.

В долученому боржницею проєкті плану реструктуризації боргів зазначено, що доходи, які боржник отримує, відсутні; наявні короткочасні підробітки на суму 8000,00 грн. Розмір суми, яка буде щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потеб: 6300,00 грн, з урахуванням забезпечення малолітньої дитини.

Проте, суд звертає увагу на те, що у плані реструктуризації взагалі не вказано про оплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реструктуризацією.

Разом з тим, боржниця не зазначає звідки вона планує отримувати дохід, зважаючи на те, що зараз її дохід становить 0,00 грн.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 гривень.

Згідно з ч.2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 49920,00 грн (3328,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).

Обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.

Ч.2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею додано угоду про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), укладенй між ОСОБА_1 (боржник) та арбітражним керуючим Юрченко Ольгою Миколаївною №1305/26 від 13.05.2026.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору складається із суми основної грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 37 440,00 грн.

Суд зазначає, що однією з обов`язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Щодо долученого заявником договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.05.2026, суд зазначає, що умови такого договору суперечать умовам Кодексу України з процедур банкрутства, яким чітко встановлений розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією і не передбачено зменшення цього розміру, допускається лише можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди шляхом відстрочки авансового платежу.

В зв`язку з означеним суд приходить до висновку, що доданий до заяви договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.05.2026 не є належним доказом альтернативного виконання обов`язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.

Крім того суд зауважує, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Таким чином, у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано оплату праці.

Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 28 КзПБ розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі. На думку суду, укладення договору про оплату праці арбітражного керуючого між боржником та арбітражним керуючим з оплатою послуг у меншому розмірі ніж встановлено законом, може сприяти неналежному виконанню обов`язків останнім, оскільки арбітражний керуючий може бути зацікавлений в однобічному розгляді справи, нехтуючи законними очікуваннями кредиторів щодо повернення боргу.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що доданий до заяви договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.05.2026 не є належним доказом альтернативного виконання обов`язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.

Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.05.2026 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки умовами цього договору погоджено менший розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 встановленим вимогам Кодексу України з процедур банкрутства не відповідає.

Положеннями ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст.174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись статтями 37, 115, 116 Кодексу України з питань банкрутства та статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.

Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:

- договори з ТОВ АТ "Банк кредит Дніпро", АТ "Унівесал банк";

- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- первинні документи з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують наявність та розмір заборгованості боржника, із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати, та періодів прострочення;

- окреме визначення розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором;

- письмові відомості про припинення упродовж двох місяців погашення кредитів чи інших планових платежів що становлять більше 50 відсотків місячних платежів;

- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

- письмові пояснення про відкриті рахунки заявника разом із поданням виписок по рахунках боржника за весь час користування кредитними коштами;

- копії документів, що підтверджують право власності на майно;

- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023-2026 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім`ї; докази звернення заявника до відповідних офіційних джерел та обґрунтувань об`єктивної неможливості отримання інформації з офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;

- уточнений проект плану реструктуризаціїборгів, якийвідповідаєвимогамстатті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом МіністерстваюстиціїУкраїни №3258/5 від 24.10.2019;

- договір про оплату праці арбатражному керуючому з встановленням розміру грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією, який відповідає розміру, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили 13.08.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя І.В. Мілєва

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.08.2026 Ухвала № 139017494 Господарський суд Дніпропетровської області