ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
13.08.2026 Справа № 910/9946/26
Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015"
про стягнення 864 710,02 грн
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з вимогами до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015" про стягнення 864 710,02 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем зобов`язань з оплати за отримані послуги за договором №8383100-0102 від 29.11.2019 на постачання теплової енергії, за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, опублікованому 30.09.2021 на офіційному вебсайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", договором за послуги з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, договором за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії та за договором за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних, 3% та пені.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, у тому числі основні та похідні позовні вимоги.
З наведеного вбачається, що процесуальним законом встановлено критерії, за наявності яких допускається об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві, а саме їх пов`язаність між собою підставою виникнення або поданими доказами, а також можливість об`єднання основної та похідної позовних вимог.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 910/2365/24 зазначено, що порушення правил об`єднання позовних вимог має місце, зокрема, у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами та не є однорідними. Встановлення таких обставин є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
Верховний Суд у зазначеній постанові також наголосив, що якщо предметом спору є вимоги, які виникли з декількох самостійних договорів, за кожним з яких передбачено окремі умови виконання, порядок розрахунків, строки, предмет та окрему документацію, а порушення відповідних зобов`язань потребує встановлення обставин за кожним договором та дослідження окремих доказів, такі вимоги не можуть вважатися пов`язаними між собою підставами виникнення або доказами.
При цьому Верховний Суд у справі № 910/2365/24 звернув увагу і на те, що різні місця виконання зобов`язань за окремими договорами можуть бути додатковою обставиною, що підтверджує відокремленість відповідних правовідносин; місце виконання договору відповідно до частини п`ятої статті 29 ГПК України може впливати на визначення альтернативної територіальної підсудності спору.
Судом встановлено, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: договорі № 8383100-0102 від 29.11.2019 на постачання теплової енергії, індивідуальному договорі про надання послуги з постачання теплової енергії, опублікованому 30.09.2021 на офіційному вебсайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", договорі за послуги з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, договорі за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, а також договорі за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені статтею 173 ГПК України.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень статті 173 ГПК України щодо роз`єднання вимог у межах цього провадження, оскільки виявлене порушення полягає саме у відсутності передбаченого частиною першою статті 173 ГПК України зв`язку між заявленими вимогами.
При цьому, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі вказаних договорів не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача за кожним із вказаних правочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Судом також встановлено, що раніше позивач вже чотири рази звертався до Господарського суду міста Києва з цим же позовом , проте відповідними ухвалами суду (у справі №910/13058/25 ухвала від 28.10.2025 суддя Босий В.П., у справі №910/13989/25 ухвала від 20.11.2025 суддя Плотницька М. Є., у справі №910/15951/25 ухвала від 05.01.2026 суддя Бондаренко -Легких Г.П., у справі №910/3913/26 ухвала від 14.04.2026 судді Сташківа Р.Б.) позовні заяви повернуто заявнику відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №910/13058/25 (суддя Босий В.П.) встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі вказаних договорів не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача за кожним із вказаних правочинів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у справі №910/13989/25 (суддя Плотницька М. Є.) встановлено, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" заборгованості по окремим договорам не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2026 у справі №910/15951/25 визнано подання позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у межах справи №910/15951/25 зловживанням процесуальними правами та повернуто позовну заяву та додані до неї матеріали заявнику на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 у справі №910/3913/26 встановлено, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремих спорів між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання сторонами своїх зобов`язань за кожним з договорів окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами з дослідженням поданих на підтвердження вказаних вимог відповідних доказів окремо, доказів виконання позивачем його зобов`язань за договорами окремо на підставі первинних доказів, доказів часткової сплати відповідачем заборгованості за надані послуги на користь позивача за кожним договором. При цьому, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання за кожним місяцем окремо по кожному з договорів та встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Також за кожним договором позивачем заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеня, а тому суд має дослідити правильність здійсненних позивачем розрахунків заборгованості за кожним договором окремо відповідно до умов кожного договору та встановити початок перебігу прострочення відповідача по кожному місяцю окремо за кожним договором.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Суд наголошує, що процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні та матеріальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Вказані дії позивача, на переконання суду, у даному випадку, можуть розцінюватись як маніпуляція автоматизованою системою розподілу документообігу.
Отже, наявні передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Повернення позовної заяви у цьому випадку не позбавляє позивача права звернутися до господарського суду з окремими позовними заявами щодо стягнення заборгованості за кожним із договорів поставки з дотриманням установлених законом вимог щодо форми та змісту позовної заяви, сплати судового збору та правил територіальної підсудності.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015" про стягнення 864 710,02 грн повернути заявнику.
2. Попередити Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", що при подальшому зловживанні своїми процесуальними правами судом можуть бути застосовані заходи процесуального впливу у вигляді стягнення штрафу, передбаченого ст.135 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 13.08.2026
Суддя І.О. Андреїшина