ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"10" серпня 2026 р. м. Київ Справа № Б11/282-08
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2009 за нововиявленими обставинами у справі №Б11/282-08
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Україна»
до Відкритого акціонерного товариства «Макарівське автотранспортне підприємство 13240
про банкрутство
Без виклику представників сторін у справі.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № Б11/282-08 за заявою ТОВ «Аларіт Україна» про банкрутство ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2008 порушено провадження у вказаній справі про банкрутство.
Постановою Господарського суду Київської області від 08.10.2008 визнано банкрутом ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240» в порядку ст. 52 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2009 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240»; закрито провадження у справі № Б11/282-08 про банкрутство боржника.
05.08.2026 до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2009 за нововиявленими обставинами.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України визначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Зі змісту зазначених норм убачається, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути подано виключно учасником справи. Подібний за змістом висновок наведено в постановах Верховного Суду від 09.08.2021 у справі №911/1261/15, від 09.04.2019 у справі №925/2073/13, від 09.06.2022 у справі №904/5748/18, від 12.09.2024 у справі № 910/866/20.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, на відміну від процедури оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядках, не передбачає можливості ініціації такого перегляду особою, яка не є учасником справи, безвідносно до її суб`єктивних міркувань щодо ймовірності впливу судового рішення на її права, обов`язки чи інтереси (постанова Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №922/4571/14).
Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядувания, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство, які поділяються на 3 групи, а саме:
І група сторони справи конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група учасники справи арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
- одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо;
- друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких с боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУЗПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20 зауважив, що особи, віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питания (у межах судових процедур, визначених статтею 6 КУЗПБ), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскаржения ухвалених у ній судових рішень.
Натомість особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв`язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
Віднесення за статтею 1 КУЗПБ певних осіб, щодо прав або обов`язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії "інших учасників справи про банкрутство" не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої (основної) справи про банкрутство в силу закону. Інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та ІІ груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як "учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство".
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Заявник стверджує, що ОСОБА_1 , є акціонером ВАТ Макарівське автотранспортне підприємство 13240».
Як вказано вище, ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240» визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду Київської області від 08.10.2008.
В силу положень ч. 1 ст. 59 КУЗПБ (які кореспондуються з відповідними положеннями ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній на дату визнання Боржника банкрутом) з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Як вже вказано вище, статтею 1 КУЗПБ визначено терміни, які вживаються в Кодексі, зокрема:
- учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує особа,
- уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відновления платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на дату визнання Боржника банкрутом), учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Враховуючи зазначене слід дійти висновку про те, що сам лише факт наявності в особи корпоративних прав (участь в товаристві) не робить таку особу (конкретного засновника/акціонера товариства) автоматично учасником у справі про банкрутство відповідного товариства, оскільки набуття статусу учасника у справі про банкрутство для такої особи можливе лише шляхом дотримання відповідної процедури визначення уповноваженої особи для представления інтересів засновника у справі про банкрутство.
Матеріали справи не містять доказів визначення ОСОБА_1 уповноваженою особою для представлення інтересів акціонерів у справі про банкрутство; також матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 статусу іншого учасника у справі.
В той же час, повноваження ОСОБА_1 як акціонера ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240» припинені з 08.10.2008 в силу ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином ОСОБА_1 не є учасником у справі № Б11/282-08 про банкрутство ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240» саме як акціонер Боржника.
Наявність та можливість особою реалізувати право на звернення із заявою (позовом, скаргою) до господарського суду (процесуальне право та дієздатність) має першочергове (первинне) значения для подальшого переходу суду до розгляду справи порушеного у заяві (позові, скарзі) питання по суті, оскільки відсутність цього права виключає розгляд судом по суті порушених в заяві (скарзі, позові) питань.
Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).
Тобто здатність мати процесуальні права та обов`язки визначена процесуальним законом (частина перша статті 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, особа, яка за правилами статті 4 ГПК України належить до учасників господарського процесу, в силу закону наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов`язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом).
Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб`єкта безпосередньо виконати обов`язки та реалізувати передбачені ГПК України як загальні статті 42 ГПК України, так і визначені окремими нормами ГПК України спеціальні процесуальні права конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно-визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведения особою (суб`єктом звернения) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питания про її права, інтереси та (або) обов`язки тощо);
- обгрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №908/2472/20, від 13.09.2022 у справі №911/1757/21, від 20.09.2022 у справі №904/4262/17.
Відтак, у зв`язку з відсутністю статусу учасника у справі № Б11/282-08, ОСОБА_2 не має процесуальної дієздатності щодо подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2009 у справі № Б11/282-08 про банкрутство ВАТ «Макарівське автотранспортне підприємство 13240».
Згідно ч. 1 ст. 322 ГПК України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформления позовних заяв до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГТІК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 від 05.08.2026 б/н про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2009 у справі № Б11/282-08 за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. 174, 232-235, 255, 320, 321, 322 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 від 05.08.2026 про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 25.02.2009 у справі № Б11/282-08 за нововиявленими обставинами повернути заявнику.
2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалу підписано 13.08.2026
Суддя Л.Я. Мальована