Справа № 127/27587/26
Провадження № 2-о/127/474/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мишковську Т.М. звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті.
Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що така заява підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Однак, всупереч зазначеним вище вимогам заявником до заяви не додано доказів на підтвердження неможливості встановлення даного юридичного факту у позасудовому порядку, зокрема, ним не надано доказів, що він звертався до відповідного органу ДРАЦС із заявою про реєстрацію смерті особи, однак у цьому йому було відмовлено.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд, крім того, перевіряє чи дотримано правила підсудності при її поданні, оскільки, в силу ч. 1 ст. 378 ЦПК України розгляд судом справи, яка не відноситься до його юрисдикції (підсудності) є однозначною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 44 Постанови Пленуму №3 від 01.03.2023 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У пункті 34 вказаної Постанови зазначено, що питання про підсудність справ визначається ЦПК, зокрема: розділом IV - щодо справ окремого провадження.
Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред`являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України №1382- IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Таким чином, для заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлено виключну підсудність, а саме - підсудність за зареєстрованим місцем проживання заявника.
В заяві вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас на підтвердження зазначених обставин заявником не надано належних та допустимих доказів його реєстрації за вказаною адресою.
Відтак заявнику необхідно надати належний документ, що підтверджує його зареєстроване місце проживання за вказаною адресою, для підтвердження підсудності заяви Вінницькому міському суду Вінницької області.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
З урахуванням викладеного заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,294, 306-307 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - залишити без руху та надати заявнику п`ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку заява буде вважатись не поданою та повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Жмудь