Судові рішення

Ухвала № 138951906 у справі № 397/1285/26 від 12.08.2026

Ухвала від 12.08.2026 у цивільній справі № 397/1285/26 (категорія «Про виплату заробітної плати»). Суд: Олександрівський районний суд Кіровоградської області, суддя МАКСИМОВИЧ І. В.

Справа№ 397/1285/26
СудОлександрівський районний суд Кіровоградської області
СуддяМАКСИМОВИЧ І. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро виплату заробітної плати
Дата ухвалення12.08.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138951906

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 397/1285/26

н/п : 2/397/1123/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12.08.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., перевіривши матеріали позовної заяви по цивільній справі №397/1285/26

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Ставидлянське» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України» (місцезнаходження: 27332, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Ставидла, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ - 31373027)

Предмет позову: про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості, середнього заробітку за час затримки заробітної плати,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 72465,59 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3922,23 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 257072,24 грн.

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України відповідно до умов якої: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою не додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору або ж документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за своєю правовою природою, не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Така ж позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21), де зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, позивач не звільняється від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн.).

Тому, позивачці необхідно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що є вимогою майнового характеру (1% ціни позову, що становить 2570,72 грн. (257072,24x1%)), надавши суду оригінал відповідної квитанції.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача та надання строку для усунення зазначених недоліків на протязі п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали шляхом подання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Олександрівського районного суду Кіровоградської області: отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеОлекс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача), Олександрівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості, середнього заробітку за час затримки заробітної плати - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У випадку не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Максимович

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.09.2026 Ухвала № 139435304 Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 31373027. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг