ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"12" серпня 2026 р. м. Харків Справа № 922/1662/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
представника ОСОБА_1 - Руснак В.О.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 , с. Андріївка, звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд: прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що вона має прострочені зобов`язання перед кредиторами на загальну суму 1 785 920, 53 грн боргу; не є фізичною особою-підприємцем; не працевлаштована.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 14.05.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1662/26 та визначено її до розгляду судді Кононовій О.В.
Ухвалою від 19.05.2026 суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 та надав заявниці строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду:
- повного та вичерпного переліку фінансових зобов`язань перед кредиторами, які визначені в конкретизованому списку боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора, його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
- належних та допустимих доказів (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять розмір заборгованості, визначений у конкретизованому списку кредиторів та факт невиконання боржником своїх зобов`язань;
- доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 49 920,00 грн АБО докази на підтвердження наявності у ОСОБА_1 майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (доказами можливості виконати умови угоди в частині здійснення оплати винагороди арбітражного керуючого);
- проєкту плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази наявності інших підстав, передбачених ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
01.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 13110) про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій заявниця на виконання вимог ухвали від 19.05.2026 надає відповідні пояснення та докази.
Ухвалою від 08.06.2026 суд прийняв заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду, призначив проведення підготовчого засідання по справі на "24" червня 2026 р. о(б) 10:40 год.
Проте у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою по Харківській області, високим рівнем небезпеки пов`язаним із загрозою ракетних ударів та необхідністю перебування в укритті, судове засідання призначене на 10:40 годину 24.06.2026 не відбулось.
Відповідною ухвалою суд повідомив учасників провадження, що розгляд справи в підготовчому засіданні відбудеться 12 серпня 2026 року о(б) 11:00 год.
В судовому засіданні представник боржниці просив суд задовольнити заяву, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначити арбітражну керуючу Белінську Н.О. керуючою реструктуризацією боргів боржниці.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- подати суду конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; снують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Згідно з ч. 3 ст. ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сум
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов`язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
В обґрунтування наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця посилається на те, що у неї наявні невиконані прострочені грошові зобов`язання перед 34-ма кредиторами за кредитними договорами та за договорами факторингу/відступлення права вимоги на загальну суму 1 785 920,53 грн.
На обґрунтування причин звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця зазначає, що до виникнення фінансових труднощів належним чином виконувала свої кредитні зобов`язання. За її твердженням, у подальшому у зв`язку з тяжкою хворобою батька, лікування та догляд за яким потребували значних фінансових витрат, вона була вимушена залучати кредитні кошти, у тому числі у мікрофінансових організаціях.
Боржниця зазначає, що після смерті батька її матеріальне становище погіршилося, а для виконання кредитних зобов`язань вона була змушена оформлювати нові кредити, зокрема для погашення попередніх. Згодом через значне фінансове навантаження та нарахування відсотків виконання кредитних зобов`язань стало для неї неможливим.
Крім того, боржниця посилається на те, що у подальшому захворіла її мати, яка потребувала постійного догляду, у зв`язку з чим вона звільнилася з роботи та втратила основне джерело доходу. Також боржниця зазначає, що зверталася до кредиторів із пропозиціями щодо реструктуризації заборгованості, однак такі звернення не дали результату, а розмір заборгованості продовжував зростати.
За твердженням боржниці, сукупність зазначених обставин призвела до її неплатоспроможності та стала підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
В підтвердження наявності заборгованості у визначеному розмірі боржниця надає суду кредитну історією, що складена Українським бюро кредитних історій, кредитними договорами та банківськими довідками, надаючи оцінку яким, суд зазначає наступне.
Так, суд зазначає, що роздруківка з сайту ТОВ Українське бюро кредитних історій не може бути доказом наявності заборгованості за кредитними договорами.
Відповідна правова позиція щодо роздруківки з сайту ТОВ Українське бюро кредитних історій щодо кредитної історії боржника як доказу у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21.
При наданні до суду конкретизованого списку кредиторів ОСОБА_1 , остання надала суду документи в підтвердження наявності зобов`язань по 10 кредиторах із зазначених в списку 34-ох фінансових установ.
Так, належними та допустимими доказами підтверджена повністю у визначеному в списку кредиторів заборгованість по кредиторах: ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "ФК "Український платіжний центр", ТОВ "Гама Апгрейд", ТОВ "ФК "Процент", ТОВ "СОС Кредит", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "ФК "Абекор", ТОВ "Сіроко Фінанс", ТОВ "ФК Суперіум", ТОВ "Лінеруа Україна".
По кредитору АТ "Перший Український Міжнародний Банк" боржницею долучені до заяви відповідні Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у кількості 24 штук з відповідними Графіками погашення заборгованості та Паспортами споживчих кредитів (Кредитні договори на споживчі цілі). При дослідженні заборгованості по кожному з договорів, судом встановлено, що до відповідних договорів боржницею долучені Платіжні календарі, які відображують поточний актуальний стан заборгованості. При цьому, суми зазначені у таких відомостях не співпадають із розміром заборгованості зазначеної боржницею в конкретизованому списку кредиторів.
Так, за Договором № 1010000[телефон приховано] від 15.11.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 2 751, 84 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 2 668,23 грн.
За Договором № 10100000[телефон приховано] від 06.11.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 2 446,08 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 2 371,76 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 05.11.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 2 371,73 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 2 291,66 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 26.10.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 847,59 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 847,76 грн.
За Договором № 101000[телефон приховано] від 10.10.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 4 930,77 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 4 785,23 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 07.10.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 22 031,12 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 21 380,80 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 05.10.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 5 376,43 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 5 206,11 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 04.10.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 17 687,19 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 17 062,50 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 27.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 7 819,45 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 7 572,54 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 17.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 9 066,91 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 8 788,20 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 10.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 14 104,09 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 13 670,54 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 09.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 26 193,30 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 25 388,14 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 05.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 2 240,68 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 2 082,50 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 03.09.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 3 931,02 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 3 666,66 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 10.08.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 12 518,83 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 12 085,28 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 09.08.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 19 315,36 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 18 696,01 грн.
За Договором № 1010000[телефон приховано] від 02.06.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 11 321,78 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 10 034,12 грн.
За Договором № [номер приховано] від 01.02.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 25 768,01 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 24 529,30 грн.
За Договором № [номер приховано] від 09.01.2025 боржниця зазначає заборгованість у розмірі 30 334,55 грн., проте із відповідного Платіжного календаря вбачається, що станом на 25.12.2025 заборгованість за вказаним договором складає 28 941,00 грн.
По договорах № 1010000[телефон приховано] від 21.11.2025, № 101000[телефон приховано], № 1010000[телефон приховано], № 1010000[телефон приховано] окрім Заяв на приєднання, Графіків погашення заборгованості та Паспортів споживчих кредитів не додано жодного інформаційного документа про актуальний стан заборгованості станом на дату звернення боржниці до суду.
Крім того, по кредитору АТ "Перший Український Міжнародний банк" боржницею двічі долучений до заяви Заяв на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 350435871 від 09.10.2025 з відповідним Графіком погашення заборгованості та Паспортом споживчого кредиту, проте заборгованість по вказаному Договору не зазначена в конкретизованому списку кредиторів.
По кредитору ТОВ "Селфі Кредит" боржниця додає до заяви відповідний Договір з додатками та Графіком погашення заборгованості та зазначає в конкретизованому списку кредиторів заборгованість перед цим кредитором у розмірі 15 119,98 грн. Водночас додає до заяви лист ТОВ "Селфі Кредит" вих. № 07/11Е/1661-26/ТФП від 11.03.2026 в якому зазначено про наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Селфі Кредит" у загальному розмірі 20 399,98 грн.
По кредитору ТОВ "ФК "Гвадіана" боржниця додає до заяви відповідний Договір з додатками та Графіком погашення заборгованості та зазначає в конкретизованому списку кредиторів заборгованість перед цим кредитором у розмірі 25 530,40 грн. Водночас додає до заяви розрахунок заборгованості по вказаному договору, з якого вбачається станом на 11.03.2026 наявною заборгованість у розмірі 22 560,0 грн.
По кредиторах ТОВ "Мілоан", ТОВ "Таліон Плюс", АТ "Універсал Банк", АТ "Ідея Банк", АТ "Таскомбанк", ТОВ "Смартвей Юкрейн", "HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED" PRIVATE CONPANY (CrypSEE) додані частково копії договорів, укладених з кредиторами або первісними кредиторами з додатками, паспортами споживчих кредитів та Графіками погашення заборгованості, проте не додано відповідних договорів відступлення права вимоги до визначених в конкретизованому списку кредиторів фінансових установ та відповідної інформації про актуальний стан розміру заборгованості станом на час звернення до суду із заявою про відкриття провадження про її неплатоспроможність.
По кредиторах ТОВ "Фінтаргет", ТОВ "Алекскредит", ТОВ "Клай Інвест", ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс", ТОВ "1 Беспечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "ФК "Кредіплюс", ТОВ "Нова Пей", ТОВ "ФК "Кредит Капітал" не додано до заяви жодного доказу в підтвердження наявності заборгованості у визначеному розмірі як то Договори з додатками, Графіками та відповідними довідками про стан заборгованості.
Щодо ТОВ "Сіроко Фінанс", боржницею наданий відповідний договір з додатками, паспортом споживчого кредиту та Графіком погашення заборгованості, а також відповідні докази в підтвердження заборгованості у розмірі 24 750,00 грн. станом на 09.03.2026. Водночас матеріали справи містять Лист ТОВ "Сіроко Фінанс" 22/05/26-10 від 22.05.2026, в якому кредитор повідомляє, що 24.03.2026 Товариство, керуючись положеннями статті 18 Закону України "Про споживче кредитування", здійснило відступлення права вимоги за зазначеним Договором позики на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Щодо кредитора ТОВ "Макс Кредит" боржниці вказує про наявність заборгованості за двома договорами: № 00-10740664 від 16.11.2025 у розмірі 18 016,20 грн. та № 00-10739171 від 15.11.2025 у розмірі 18 041,40 грн. Відповідних Договорів з додатками, Графіками та відповідними довідками про стан заборгованості до заяви не додано. Водночас матеріали справи містять Лист ТОВ "Макс Кредит" вих. № 3331 від 25.05.2026, в якому кредитор повідомляє, що між Товариством та ТОВ "ФК "ЕЙС" відповідно до вимог чинного законодавства України укладено Договір факторингу № 13052026-МК/ЕЙС від 13.05.2026, згідно з яким було здійснено відступлення прав вимоги за Договором кредитної лінії № 00-10740664 від 16.11.2025 року, укладеним між Товариством та ОСОБА_1 як Позичальником.
У зв`язку з викладеним кредитор повідомляє, що всі права вимоги за зазначеним Договором кредитної лінії перейшли до Нового кредитора ТОВ "ФК "ЕЙС".
Також у вказаному листі вказано, що між Товариством та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" відповідно до вимог чинного законодавства України укладено Договір факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ від 22.04.2026 року, згідно з яким було здійснено відступлення прав вимоги за Договором кредитної лінії № 00-10739171 від 15.11.2025 року, укладеним між Товариством та ОСОБА_1 як Позичальником.
У зв`язку з викладеним кредитор повідомляє, що всі права вимоги за зазначеним Договором кредитної лінії перейшли до Нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Суд констатує, що кредитор ОСОБА_1 двічі уточнювала конкретизований список кредиторів, остання оновлена його редакція була надана до суду 23.06.2026, проте, зазначені кредитори ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "ФК "ЕЙС" до конкретизованого списку кредиторів не включені, відповідних належних доказів відступлення права вимоги матеріали заяви не містять.
Крім того, по кредитору АТ "Універсал Банк" боржницею долучено до заяви 6 (шість) раз екземпляр Заяви Клієнта № 20.30.[телефон приховано] від 01.08.2025 щодо отримання споживчого кредиту Покупка частинами збільшення строку з відповідним Паспортом споживчого кредиту. Проте заборгованість по вказаному Кредитному договору не зазначена в конкретизованому списку кредиторів.
Суд також звертає увагу боржниці на необхідність належного, ретельного та добросовісного формування матеріалів, які подаються на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, що передбачає, зокрема, подання до суду належним чином систематизованих доказів, достатніх для встановлення обставин, на які посилається заявник.
Як встановлено судом, на підтвердження наявності кредиторської заборгованості боржницею подано матеріали загальним обсягом понад 2000 сторінок, при цьому значна кількість документів неодноразово дублюється, окремі кредитні договори та додатки до них завантажені по декілька разів, тоді як щодо інших заявлених кредиторів належні докази виникнення та розміру заборгованості взагалі відсутні або не відповідають відомостям, наведеним у конкретизованому списку кредиторів.
На переконання суду, подання надмірного обсягу несистематизованих матеріалів із численними дублюваннями одних і тих самих документів не може розцінюватися як належне виконання боржницею обов`язку щодо підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Такий спосіб формування матеріалів справи не сприяє повному та об`єктивному встановленню обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про відкриття провадження, істотно ускладнює перевірку заявлених обставин та суперечить принципу добросовісного користування процесуальними правами.
Суд наголошує, що саме боржник як ініціатор процедури неплатоспроможності несе обов`язок подати суду належним чином сформований пакет документів, який дає можливість безперешкодно встановити склад кредиторів, дійсний розмір грошових зобов`язань та перевірити наявність передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі. Саме кількість поданих документів не є критерієм належного виконання такого обов`язку, тоді як їх системність, достовірність, взаємоузгодженість та достатність мають визначальне значення для здійснення судом належної перевірки заявлених вимог.
Підсумовуючи вище наведене, дослідивши надані докази, суд зауважує, що надані боржницею договори з додатками не підтверджують розмір та склад заборгованості, як то передбачено нормами законодавства про неплатоспроможність.
Тобто додані до матеріалів справи докази в підтвердження наявної заборгованості перед заявленими кредиторами не містять інформації про розмір та склад боргу ОСОБА_1 в сумі, яку вона визначила в конкретизованому списку кредиторів, що позбавляє суд можливості встановити дійсний розмір грошових зобов`язань ОСОБА_1 з урахуванням ч. 3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Суд зауважує, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Як зазначено вище, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Слід зауважити на тому, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Отже, надані боржником документи в підтвердження наявності грошових зобов`язань перед кредиторами є недостатнім доказом, оскільки не підтверджують розмір та структуру заборгованості (розмір основного боргу, неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій) та не є достатніми й належними доказами неплатоспроможності ОСОБА_1 .
Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Так, суд вважає за необхідне звернути увагу заявниці на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
При цьому боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.
Так, дослідивши наданий ОСОБА_1 проєкт плану реструктуризації, який наданий боржницею разом із заявою про відкриття провадження про її неплатоспроможність, господарським судом встановлено, що боржниця вказує доход, на який вона розраховує в майбутньому та з якого планується погашення вимог кредиторів - 21 864,70 грн.
В поданому суду Плані боржниця повідомляє, що вона отримує на свій рахунок аліменти на утримання сина, ОСОБА_2 від його батька, середньомісячно у розмірі 8 873,89 грн., які повністю направляються виключно на потреби дитини.
Загальні витрати боржника (в місяць) - 15 713,89 грн.:
- щомісячні витрати на утримання дитини становлять 8 873,89 грн, що є обґрунтованими та необхідними для забезпечення належних умов життя, розвитку та виховання дитини. До складу зазначених витрат входять, зокрема: витрати пов`язані з придбанням одягу та взуття, середньомісячно, у розмірі - 3 000,00 грн., витрати пов`язані з лікуванням, придбанням лікарських засобів, витрати на медичне обслуговування середньомісячно, у розмірі - 2 873,89 грн., витрати пов`язані з розвитком та дозвіллям, щомісячноу розмірі - 3 000,00 грн.
- необхідний прожитковий мінімум в місяць для боржника - 3 328,00 грн.
- необхідний прожитковий мінімум в місяць для дитини віком від 6 до 18 років - 3 512,00 грн.
Різниця між доходом та витратами боржника (в місяць) становить 6 144,81 грн., який й планується щомісячно виділятись на погашення вимог кредиторів.
Разом з тим, згідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника надаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) за три місяця виконання повноважень.
Суд зазначає, що згідно до п. 1-4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Боржником надано суду копію угоди від 09.03.2026, яка укладена між арбітражною керуючою Белінською Н.О. і ОСОБА_1 , відповідно до п.3 розділу 3 цього договору було визначено, що виплата винагороди здійснюються заявником протягом 10-ти місяців у загальному розмірі 49 920,00 грн, що складає 4 992,00 грн. щомісяця.
Водночас, відповідно до проєкту плану реструктуризацією витрати ОСОБА_1 становлять 15 713,89 грн, при цьому витрати (або їх частина) на оплату праці арбітражного керуючого не були включені до загальних витрат боржника в цьому проєкті.
Боржником не вказано його майбутніх витрат з оплати послуг арбітражного керуючого за виконання обов`язків керуючого реструктуризацією та не надано жодного доказу можливості їх оплати в розмірі 4 992,00 грн щомісячно протягом 10 місяців.
Крім того, до матеріалів справи боржницею додані Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в електронному вигляді станом на 04.03.2026, з яких вбачається, що в січні 2026 року ОСОБА_1 отримала дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 2027,00 грн. та аліменти у розмірі 9 631,83 грн. Всього за січень 2026 року доход боржниці склав 11 658,83 грн. При цьому в Проєкті плану реструктуризації заборгованості боржниця вказує доход, на який вона розраховує в майбутньому та з якого планується погашення вимог кредиторів у розмірі 21 864,70 грн.
В судовому засіданні представник боржника пояснив, що вказана сума 21 864,70 грн. становить середньомісячний дохід боржниці за останні шість місяців, що передували зверненню до суду із відповідною заявою про відкриття провадження про її неплатоспроможність, оскільки боржниця попередньо працювала та мала доход у вигляді заробітної плати.
Суд критично ставиться до такої позиції та відповідного складання Проєкту плану реструктуризації, оскільки саме на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд зобов`язаний перевірити не лише формальну наявність проєкту плану реструктуризації, а й оцінити його реальність, виконуваність та відповідність меті процедури реструктуризації боргів.
При цьому проєкт плану повинен ґрунтуватися на фактичному майновому стані боржника, його дійсних доходах та об`єктивно підтверджених джерелах фінансування, які існують на момент звернення до суду та можуть забезпечити його виконання у майбутньому. Водночас наведений боржницею розрахунок ґрунтується не на її фактичному доході станом на дату звернення до суду, а на припущенні про можливість отримання нею в майбутньому доходу у розмірі середньомісячного заробітку за попередній період.
Як убачається із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, поданого проєкту плану реструктуризації та пояснень представника боржниці, остання на момент звернення до суду офіційно не працевлаштована, отримує лише соціальні виплати та аліменти на утримання дитини, а також здійснює заходи щодо пошуку роботи. При цьому будь-яких доказів того, що боржниця вже працевлаштована, має гарантоване джерело отримання доходу у розмірі 21 864,70 грн щомісячно, уклала трудовий договір чи досягла домовленостей із потенційним роботодавцем, матеріали справи не містять.
Більше того, боржницею не зазначено про існування осіб, які б взяли на себе обов`язок забезпечити виконання плану реструктуризації, не наведено відомостей про поручителів чи інших осіб, готових здійснювати фінансування виконання плану, а також не подано жодних доказів на підтвердження існування інших реальних джерел надходження коштів, за рахунок яких можливе погашення вимог кредиторів.
Крім того, фактичні відомості, надані самою боржницею, свідчать, що станом на дату звернення до суду її підтверджений дохід складається виключно із соціальної допомоги та аліментів, при цьому аліменти за своєю правовою природою призначені для утримання дитини і не можуть розглядатися як джерело виконання грошових зобов`язань боржника перед кредиторами.
Водночас передбачені укладеною з арбітражним керуючим угодою щомісячні витрати на оплату його винагороди у розмірі 4 992,00 грн взагалі не враховані боржницею при визначенні щомісячних витрат, хоча їх сплата є обов`язковою умовою виконання цієї угоди.
Таким чином, наведені у проєкті плану показники доходів, а також розрахунок суми, яка нібито може щомісячно спрямовуватися на погашення вимог кредиторів, не підтверджуються належними та допустимими доказами, не відповідають фактичному фінансовому становищу боржниці та ґрунтуються виключно на її припущенні щодо можливого працевлаштування й отримання доходу в майбутньому.
За відсутності підтверджених джерел доходу, інших осіб, які забезпечуватимуть виконання плану, а також з огляду неврахування обов`язкових витрат на оплату винагороди арбітражного керуючого, запропонований боржницею проєкт плану реструктуризації не може бути визнаний реалістичним, економічно обґрунтованим та таким, що містить реальний механізм відновлення платоспроможності і погашення вимог кредиторів, як того вимагає Кодекс України з процедур банкрутства.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що боржником не надано до суду доказів в підтвердження джерел доходів, які він зазначає в плані реструктуризації або доказів в підтвердження можливості отримання такого доходу в майбутньому.
З наведеного суд приходить до висновку, що суду надано нереальний (не виконуваний) проекту плану реструктуризації, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Наведені вище правові висновки Верховного Суду щодо принципу добросовісності боржника підлягають застосуванню і при оцінці поданого боржницею проєкту плану реструктуризації боргів, реальності його виконання та дотримання боржницею вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім цього, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.
Так, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та проєкті плану реструктуризації боржниця зазначає, що фінансові труднощі виникли у зв`язку з необхідністю здійснення значних витрат на лікування тяжкохворого батька, а в подальшому - матері, що змусило її залучати кредитні кошти та призвело до поступового погіршення її фінансового стану.
Разом із тим матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував понесення боржницею відповідних витрат на лікування чи догляд за батьком або матір`ю, їх розмір, період здійснення чи джерела фінансування таких витрат.
Як убачається з матеріалів справи, батько боржниці помер ще у 2019 році, тоді як переважна більшість кредитних договорів, на які боржниця посилається як на підставу виникнення грошових зобов`язань, укладена лише наприкінці 2025 року. Отже, наведені боржницею пояснення не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та виникненням більшості кредитних зобов`язань, що покладені нею в основу заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, судом встановлено, що саме у листопаді 2025 року боржниця виїхала до Королівства Данія. Разом із тим саме у цей період нею було укладено значну кількість кредитних договорів. При цьому будь-яких пояснень щодо мети отримання відповідних кредитних коштів, причин їх оформлення безпосередньо в період виїзду за кордон, а також доказів використання таких коштів саме на лікування матері чи інші обставини, на які вона посилається як на причину своєї неплатоспроможності, матеріали справи не містять. Суд зазначає, що обставини, які боржник визначає як підставу виникнення своєї неплатоспроможності, не можуть підтверджуватися виключно його поясненнями.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені боржницею причини виникнення неплатоспроможності не підтверджені належними та допустимими доказами, а встановлені судом обставини не дають можливості простежити об`єктивний причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними подіями та виникненням заявленого обсягу кредитної заборгованості. Відтак наведені пояснення не можуть бути покладені судом в основу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як вже зазначалось, правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
Суд звертає увагу, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Суд вважає, що боржником ОСОБА_1 не наведено підстав в підтвердження наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість створення для доброчесного боржника сприятливих умов для погашення боргів через процедуру неплатоспроможності. Зокрема, боржник не навів достатніх доказів в підтвердження наявності заборгованості у визначеному розмірі, не надав достовірної інформації про свій майновий стан та не навів доказів в підтвердження наявності дієвого прагнення вжиття заходів, направлених на погашення вимог кредиторів.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.
Ухвала підписана 12.08.2026.
Суддя Кононова О.В.