УХВАЛА
13 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8952/25
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит"
до Акціонерного товариства "Універсал Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2026 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (повний текст складено 22.07.2026) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, квартири АДРЕСА_1 , вартістю 1 991 660,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник просить змінити мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 шляхом доповнення судових рішень обставинами щодо: дати обов`язку повернення АТ "Універсал Банк" безпідставно набутого майна з 04.12.2018; обізнаності банку під час набуття майна про незавершеність судової справи, оскарження сторонами заочного рішення у справі №760/15679/15-ц; безоплатного набуття майна банком, відсутності підстав для заліку вартості ТОВ ?Бізнес-Аудит? із кредитом ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
Таким чином позовна вимога про витребування майна, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону, виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 59 749,80 грн (1 991 660,00 грн х 1,5% х 200%).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі. Натомість скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із тяжким матеріальним становищем, перевищенням суми судового збору в розмірі 59 750 грн над 5% доходу за 2025 рік.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України ?Про судовий збір?, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України ?Про судовий збір? при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі №686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі №160/6933/19) положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Верховний Суд також неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі №910/5346/23, від 18.07.2024 у справі №924/681/22.).
Таким чином у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 та з дотриманням статей 3, 76- 79 ГПК України.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони, проте скаржником до клопотання не додано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та форми ОК-7; довідки про доходи фізичної особи за попередній рік, виданої органом Державної податкової служби України; інформації із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них; документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
За таких обставин, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки скаржником не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності у нього реального доходу.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 59 749,80 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: [рахунок приховано]
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень частини 7 статті 42 цього Кодексу, листом з описом вкладення.
Однак до касаційної скарги не додано доказів надсилання іншим учасникам справи - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Бізнес-Аудит" і Акціонерному товариству "Універсал Банк" копій цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.
Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 ГПК України.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський