УХВАЛА
13 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 908/1846/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Багай Н.О., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Київського міського центру зайнятості
на рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2025 року (суддя Давиденко І.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.)
у справі №908/1846/25
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Фізичної особи - підприємця Третьяченка Олександра Миколайовича
про стягнення 250 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Київського міського центру зайнятості, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року у справі №908/1846/25 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
До поштового відділення, згідно із штемпелем на поштовому конверті, відправлення передано 28 липня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.
Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12 серпня 2026 року №32.2-01/1468 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №908/1846/25 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2026 року справу №908/1846/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Багай Н.О., Малашенкова Т.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи мають право на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 163 ГПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму - 3 028,00 грн (станом на 01 січня 2025 року).
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача 250 000,00 грн, що становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 100 = 302 800,00 грн станом на 2025 рік), тому ця справа є малозначною.
Однак, звертаючись із касаційною скаргою у малозначній справі, скаржник не наводить обґрунтування випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку, зокрема помилковості віднесення судом першої інстанції цієї справи до категорії малозначних.
На підставі викладеного Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року у справі №908/1846/25, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29 червня 2026 року у справі №908/1846/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді Н. О. Багай
Т. М. Малашенкова