Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 686/10070/24 (провадження № 61-2007св26)
08 липня 2026року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про припинення права власності на квартиру та стягнення грошової компенсації, постановою від 08 липня 2026 року відмовив у задоволенні цієї касаційної скарги та залишив без змін оскаржувані судові рішення.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. У травня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просили припинити право власності ОСОБА_3 на 2/15 частки спірної квартири та стягнути з них на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 2/15 часток квартири в розмірі 212 142,19 грн.
2. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 03 листопада 2025 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
3. Додатковим рішенням від 17 листопада 2025 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області частково задовольнив заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
4. Доповнив резолютивну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року, додатково зазначивши: «Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_4 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, а саме по 7 500,00 грн з кожного. У решті вимог заяви відмовив.
5. Хмельницький апеляційний суд постановою від 28 січня 2026 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2025 року залишив без змін.
6. Стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 , витрати на професійну правничу допомогу в суміпо 5 000,00 грн з кожного.
7. У лютого 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Клюцук В. П. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 січня 2026 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., ухвалою від 27 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
9. Відповідно до розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 22 травня 2026 року № 544/С/226-26 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.
11. Ухвалою від 01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
12. Під час підготовки справи до розгляду з`ясовано, що касаційне провадження у цій справі відкрите Верховним Судом помилково та підлягає закриттю з огляду таке.
13. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
14. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
15. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
16. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
17. Ціна позову в цій справі становить 212 142,19 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищувала двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 686/10070/24 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону.
18. Касаційна скарга містить посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у випадках, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
19. Так, обґрунтовуючипосилання на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Вона полягає у можливості застосування судами першої чи апеляційної інстанції статті 365 Цивільного кодексу України щодо припинення права на частку у спільному майні у справах, де відповідачем є неповнолітня особа.
20. Обґрунтовуючи посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи те, що правові позиції по даній категорії справ не однозначні та змінюються неодноразово, а тому потребує узагальнення та конкретизації з цього питанню.
21. Також зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки він не може у повній мірі розпоряджатися своїм майном.
22. Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що наведені заявником обставини не дають достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки саме по собі, без належного обґрунтування та надання відповідних доказів, посилання на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та формальне зазначення, що «позивач не може у повній мірі розпоряджатися своїм майном» не може свідчити про наявність таких обставин.
23. Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували б на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства. Посилання заявника є формальним, та необґрунтованим.
24. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
25. Крім того, ухвала про відкриття касаційного провадження у справі не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, на підставі яких Верховний Суд відкрив касаційне провадження у малозначній справі.
26. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
27. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
28. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
29. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
30. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
31. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
32. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
33. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
34. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
35. В постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
36. За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, вважаю, що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково, та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 як помилково відкрите, а не розгляд справи по суті.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 12 серпня 2026 року.