Справа № 643/11434/26
Провадження № 2-з/643/49/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Афанасьєва В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, зобов`язання відповідача не чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей з дитиною.
11.08.2026 представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить зобов`язати відповідачку забезпечити спілкування дитини з позивачем та встановити графік побачень дитини з батьком.
Заява обґрунтована тим, що рішенням виконавчого комітету ХМР від 28.01.2025 встановлено порядок участі позивача у вихованні сина, однак відповідачка не виконує рішення, у зв`язку із чим порушується право позивача на спілкування із дитиною.
Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить із того, що відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Згідно із частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір фактично вирішується по суті.
Судом встановлено, що предметом позову є усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та визначення способів його участі у його вихованні, зокрема шляхом встановлення порядку особистого спілкування.
Натомість, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд до ухвалення рішення у справі встановити тимчасовий порядок дистанційного спілкування з дитиною, визначивши його періодичність, тривалість, спосіб здійснення та поклавши на відповідача обов`язок забезпечити реалізацію такого спілкування.
Незважаючи на те, що заявник зазначає про тимчасовий характер такого заходу, фактично він просить суд вже на стадії забезпечення позову визначити порядок реалізації його права на спілкування з дитиною, що є одним із предметів заявленого позову. Отже, застосування такого заходу призведе до попереднього вирішення спору між сторонами щодо способу участі батька у вихованні дитини, що суперечить вимогам частини десятої статті 150 ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу, що запропонований заявником тимчасовий порядок дистанційного спілкування за своїм обсягом не лише стосується предмета позову, а й фактично виходить за межі заявлених позовних вимог.
За таких обставин заявлений захід забезпечення не може вважатися співмірним із заявленими позовними вимогами в розумінні частини третьої статті 150 ЦПК України.
На момент вирішення заяви зазначені обставини судом не досліджені, висновок органу опіки та піклування відсутній, позиція відповідача суду невідома, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку, що запропонований позивачем порядок дистанційного спілкування відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.
Самі по собі доводи заявника про невиконання відповідачем рішення виконавчого комітету ХМР не можуть бути безумовною підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі обставини не звільняють суд від обов`язку перевірити співмірність заявленого заходу, його відповідність предмету спору та найкращим інтересам дитини.
При цьому, визначення навіть тимчасового порядку спілкування батька з малолітньою дитиною передбачає оцінку обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, зокрема віку дитини, режиму її навчання та відпочинку, стану здоров`я, фактичних взаємовідносин з кожним із батьків, а також відповідності запропонованого порядку найкращим інтересам дитини. Такі обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті, з урахуванням, зокрема, висновку органу опіки та піклування, а тому не можуть бути належним чином оцінені судом при вирішенні питання про забезпечення позову.
Однак, сама по собі відмова у задоволенні даної заяви про забезпечення позову не є вирішенням спору по суті та не перешкоджає суду після дослідження всіх доказів, з`ясування позиції сторін, врахування висновку органу опіки та піклування й оцінки найкращих інтересів дитини вирішити спір щодо способу участі батька у її вихованні.
Керуючись ст. ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду безпосередньо або через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Афанасьєв