Справа № 646/9936/26
№ провадження 2/646/5747/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Демченко І.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни про забезпечення позову
У С Т А Н О В И В :
07.08.2026 представник позивача - адвокат Шесточенко Т.І., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 317-ш від 06.08.2026, звернулася в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поновлення порушеного права на придбання частки у спільній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідача укласти з позивачкою попередній договір купівлі-продажу зазначеної нерухомості.
Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
12.08.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на виконання нотаріальних дій, пов`язаних з оформленням відчуження частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Представник позивача вказує, що у разі невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, відповідач може вільно розпорядитися своїм майном, що може у подальшому ускладнити або унеможливите виконання рішення у цій справі.
Вивчивши доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Разом з тим, доданими до заяви про забезпечення позову доказами не доведено, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Таким чином, подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме в обраний заявником спосіб, у зв`язку з чим вважає, що заява про забезпечення позову є передчасною та задоволенню не підлягає.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 13.08.2026.
Суддя І.М.Демченко