Справа № 510/497/26
Провадження № 2/510/1817/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.08.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача ОСОБА_1 ; копія витягу з реєстру територіальної громади про реєстрацію ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 ; копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.03.2026р. про склад сім`ї ОСОБА_5 на день його смерті; копія виписки з погосподарської книги Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 26.02.2026р. № 56; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія звіту від 03.03.2026р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія постанови нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.02.2026р.; копія спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача та відповідно батько відповідачів - ОСОБА_5 .
За життя йому належав житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі запису з погосподарської книги № 2, о/р НОМЕР_1 Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Так, на випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті є сторони по справі: позивач - дружина ОСОБА_1 , діти - відповідачі по справі.
У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За його зверненням нотаріусом було заведено спадкову справу № 257/12. Із спадкової справи також вбачається, що відповідачі по справі у встановлений законом строк подали заяви про відмову від спадщини на користь матері ОСОБА_1 . Так, позивач після смерті чоловіка ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частину квартири. Однак, в обсяг спадкового майна не був включений житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого чоловіка та не заявила про відмову від неї.
Враховуючі ці обставини, позивачка пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.02.2026р., посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті чоловіка це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після померлого чоловіка і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, після смерті чоловіка позивача - ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка як спадкоємець першої черги прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріуса, відповідачі (діти спадкодавця) у встановленому законом порядку відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно, їй в цьому було відмовлено, про що 19.02.2026р. нотаріусом було надіслано відповідну відповідь.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Необхідні нотаріусу оригінали документу (щодо об`єктів спадкового майна) позивачка надати не може.
Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.
Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Вячеслав ДУДНИК