Справа № 487/1563/26
Провадження № 2/487/1771/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2026 м.Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі
головуючого судді - Притуляк І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Янковець Г.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.
В призначене підготовче судове засідання представник позивача не з`явилася, повторно про час та дату судового засідання Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області та його представник Гуріна Я.В. були повідомлені своєчасно, належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
27.02.2026 року представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області - Гуріна Я.В., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою якою просила стягнути з відповідача на користь держави заподіяну ним майнову шкоду рибним запасам України внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 185419,00 грн..
Ухвалою від 02.03.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання у справі було призначено на 14.04.2026 року.
До призначеного підготовчого судового засідання представник позивача не з`явилася, причини неявки суду не повідомила
Позивач та представник позивача Гуріна Я.В. були повідомлені про дату, час та місце його проведення шляхом направлення копії ухвали від 02.03.2026 року, яку було доставлено до електронного кабінету позивача 03.03.2026 року о 04:20 год., про що свідчить довідка від 03.03.2026 року та до електронного кабінету представника позивача Гуріної Я.В. 03.03.2026 року о 04-11 год, про що свідчить довідка від 02.03.2026 року.
Підготовче судове засідання було відкладено на 25.05.2026 року.
До підготовчого судового засідання призначеного на 25.05.2026 року представник позивача не з`явилася, причини неявки суду не повідомила
Позивач та представник позивача Гуріна Я.В. були повідомлені про дата, час та місце його проведення шляхом направлення судових повісток, які було доставлено до електронного кабінету позивача 15.04.2026 року о 03:30 год., про що свідчить довідка від 15.04.2026 року та до електронного кабінету представника позивача Гуріної Я.В. 15.04.2026 року о 03-34 год, про що свідчить довідка від 15.04.2026 року.
Підготовче судове засідання було відкладено на 13.08.2026 року.
До підготовчого судового засідання призначеного на 13.08.2026 року представник позивача не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.
Позивач та представник позивача Гуріна Я.В. були повідомлені про дата, час та місце його проведення шляхом направлення судових повісток, які було доставлено до електронного кабінету позивача 26.05.2026 року о 22:45 год., про що свідчить довідка від 26.05.2026 року та до електронного кабінету представника позивача Гуріної Я.В. 26.05.2026 року о 22-45 год, про що свідчить довідка від 26.05.2026 року.
Пунктом 2, ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з положенням п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче чи судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
У постановах Верховного Суду: від 11.01.2023 року у справі № 500/3032/18, від 12.01. 2023 року у справі № 205/3009/16 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, який зокрема у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, враховуючи, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в підготовчі судові засідання призначені на 14.04.2026 року, 25.05.2026 року, 13.08.2026 року, представник позивача не з`явилася, про поважність причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд вважає потрібним залишити позовну заяву без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що положеннями частини 2 ст. 257 ЦПК України передбачено право особи, позов якої залишено без розгляду, на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: І.О.Притуляк