печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42148/26-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" серпня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань Романенко Д.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2026 у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
11 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - Сердійчука Я.Я. про повернення позову до відкриття провадження у справі, на підстав п. 3 ч. 4 ст.1 85 ЦПК України.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Дослідивши зміст поданої заяви, та матеріалів справи суд дійшов наступного висновку.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями п.5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що у справі вже відкрито провадження, що вказує на неможливість повернення позовної заяви, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, та як наслідок вбачає підстави для залишення позову без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
При цьому, надане заявнику право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21.
Ще одним підтвердженням розпоряджатися правом на свій розсуд є можливість подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду у суді апеляційної та касаційної інстанції (ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 414 ЦПК України).
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що позивачем заявлено про залишення вимог позову без розгляду та, враховуючи право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що звернення до суду із даною заявою є проявом принципу диспозитивності цивільного судочинства, заява про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
Так, пунктом 1 частиною 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За викладених обставин та вказаної правової норми, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 185, 257, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договорами- залишити без розгляду.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплачену суму судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № [номер приховано] від 28.07.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА