СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/24033/25
пр. № 2/759/3136/26
04 серпня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
13.10.2025року позивач звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до відповідача, в якому просить судвизнати протиправними дії та рішення Святошинської районної в м. Києві державної адіміністрації з реєстрації зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , зобов`язати Святошинську районну в м. Києві державну адіміністрацію скасувати зняття з реєстрації зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та поновити його місце реєстрації.
Обгрунтовуючи позов позивачем зазначено, що 17.08.2025 року він дізнався про те, що він знятий із зареєстрованого місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з повідомлення ДП «Дія» з додатку, встановленого на його мобільному телефоні. Зробивши відповідний запит в мобільному Додатку «Дія» він отримав витяг з реєстру територіальної громади №2025/011687531 від 17.08.2025 p., згідно з яким вказана дата зняття з реєстрації 08.08.2025 року, відповідно, дата проведення відповідної реєстраційної дії також 08.08.2025р. Позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 08.04.1997 року. Зазначена квартира належить на праві власності його матері - ОСОБА_3 . Попереднє місце проживання Позивача та його матері, яка є третьою особою, АДРЕСА_3 , про що є запис в паспорті матері Позивача. В паспорті Позивача взагалі не зазначене попереднє місце реєстрації. Ця квартира належала матері Позивача. Квартира була продана приблизно в 1996 році. Позивач, жінка Позивача, та його матір, ОСОБА_3 , проживали в зазначеній квартирі, вели спільне господарство. Позивач, як син, опікувався матір`ю, яка знаходиться в похилому віці, має тяжкий стан здоров`я, а саме забезпечував матір продуктами, сплачував комунальні послуги, оплату медичних препаратів, та за свій рахунок оплачував всі витрати, які необхідні матері. Відносини Позивача з матір`ю були доволі хороші, жодних конфліктів не виникало. Приблизно в травні у мами Позивача був інсульт і вона перебувала в лікарні. Позивач повністю сплачував лікування та реабілітаційні процедури. З лікарні матір забрала рідна сестра позивача - ОСОБА_4 , наполягаючи на тому, що матері необхідний саме її піклування і вивезла матір до своєї власної квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Мати Позивала, власник спірної квартири, після інсульту втратила можливість говорити та рухатись. Наразі, після вище зазначених подій сестра позивача - ОСОБА_5 чинить перешкоди Позивачу для відвідин матері , не виходить на зв`язок з Позивачем, тобто не відповідає на його телефонні дзвінки. Як зазначив позивач, власник квартири, мама позивача, не може розмовляти та рухатись, проживає з рідною сестрою Позивача, яка доступ до матері Позивачем блокує і наразі. Позивач дізнався, що він знятий з задекларованого місця проживання за заявою матері. В подальшому, він звернувся до Святошинської районної в м. Києві адміністраціі з метою з`ясування причин зняття його з реєстрації та отримав відповідь, відповідно до якої згідновідомостей Реєстру територіальної громади міста Києва місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 08.04.1997 до 08.08.2025. На підставі заяви від довіреної особи власника об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , 08.08.2025 у відділі було прийнято рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частини 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні» та частини 5 пункту 50 і пунктів 61-62 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265. На переконання позивача, власником квартири, в якій він був зареєстрований, є його мати, ОСОБА_3 , а також обставини, що заяву про зняття з реєстрації Позивача, було подано представником, враховуючи, що матір позивача після інсульту позбавлена змоги говорити та рухатись. він вважати, що його матір не могла мати волевичявлення щодо зняття його з реєстраційного обліку, а також не могла оформити повноваження на іншу особу. На підставі наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 15 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання та ухвалою суду від 08.06.2026 р. закрито підготовче провадження, відмовлено в зупиненні провадження та справу призначено до судового розгляду.
05.11.2025 р. представник відповідача надав відзив, у якому проти позову заперечував повністю, зазначивши, що оскаржувані дії вчинено на підставі заяви уповноваженої довіреної особи власника житлового приміщення та відповідно до вимог частини 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні» і пунктів 61-62 Порядку декларування та реєстрації місця проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
До встановленої судом дати подачі письмових пояснень та станом на дату ухвалення рішення до суду від третьої особи письмових пояснень не надходило не надходило.
Ухвалою суду від 04.12.2025 р. у справі витребувано докази.
22.01.2026 до суду надійшли витребувані докази.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Третя особа в судове засідання не з`явилась повторно, повідомлялась про час та місце розгляду справи належним чином, пояснень до суду суду чи будь-яких інших клопотань не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи на підставі наявних даних в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, судом, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 08.04.1997 року.
Право власності на спірне житлона праві приватної власності належить матері позивача - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 21.02.1997 р. (а.с. 89).
08.08.2025 року до відділу з питань реєстрації місця проживання Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації звернулася уповноважена довірена особа власника майна (матері позивача) ОСОБА_3 , яка діяла в її інтересах на підставі довіреності посвідченої 29.05.2025 р. із заявою про зняття ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання (а.с. 75-77, 83-86).
На підставі поданих документів (заяви представника та правовстановлюючих документів на житло) відповідачем 08.08.2025 року було прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за вказаною адресою (а.с. 76-93).
Як стверджував позивач 17.08.2025 року він з мобільного додатка «Дія» та отриманого витягу з реєстру територіальної громади (№ 2025/011687531 від 17.08.2025 р.) дізнався про те, що його знято з реєстрації 08.08.2025 року.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 319 Цивільного кодексу України (ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно зі статтею 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу України власник житлового будинку (квартири) використовує його для проживання minh, членів своєї сім`ї, інших осіб і має право розпоряджатися ним на власний розсуд.
Згідно зі статтею 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу України, власник житлового будинку (квартири) використовує його для проживання, членів своєї сім`ї, інших осіб і має право розпоряджатися ним на власний розсуд.
Водночас статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Правовідношення у сфері надання послуг з декларування та реєстрації місця проживання регулюються Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні» та прийнятою на його виконання Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Відповідно до положень пункту 61 Порядку (затвердженого Постановою КМ України № 265), власник житла приватної форми власності має право звернутися до органу реєстрації із заявою про зняття особи із зареєстрованого місця проживання у такому житловому приміщенні. Для цього подається документ, що посвідчує особу власника (або його представника за довіреністю), документ, що підтверджує право власності на житло, а також документ про сплату адміністративного збору. При цьому згода особи, яка знімається з реєстрації, законом не вимагається.
Судом встановлено, що 08.08.2025 року до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся представник власника житлового приміщення (матері позивача - ОСОБА_3 ) із заявою про зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку. На підставі поданих документів (документа на право власності, заяви представника, оформленої відповідно до закону, та сплати збору) 08.08.2025 року було прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання відповідно до частини 2 пункту 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні» та частини 5 пункту 50 і пунктів 61-62 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.
Орган реєстрації не має повноважень здійснювати медичну чи психологічну експертизу стану здоров`я власника майна чи перевіряти фактичні відносини між членами родини під час прийому документів.
Суд, в даній справі не вирішує цивільно-правові спори щодо дієздатності осіб, наявності чи відсутності цивільної дієздатності власника житла, а також правомірності видачі нотаріальних документів (довіреностей), оскільки такі питання розглядаються в порядку цивільного судочинства (шляхом пред`явлення окремого позову про визнання довіреності недійсною або захисту прав у порядку цивільного процесу).
З огляду на викладене, відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв суворо на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України та Постановою Кабінету Міністрів України № 265 та на підставі поданих документів, які мали необхідні реквізити законності на момент їх подання. Позивачем не доведено протиправності дій відповідача, а тому позов задоволеню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 п.1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні» та ч. 5 пунктів 50, 61-62 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 12 серпня 2026 року.
Суддя Бабич Н.Д.