ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5777/26 Справа № 234/9362/17 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про зупинення провадження
12 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року у справі №234/9362/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено та здійснено поділ майна подружжя.
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року заочне рішення Краматорського міського суду від 17 січня 2019 року змінено зі збільшенням вартості частки майна - квартири, яку виділено у власність позивача ОСОБА_2 .
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2020 року заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року скасовано і справу направлена на новий судовий розгляд.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна задоволено частково. В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 459 230 грн.; 1/2 частку будівлі центральної контори, яка складається з адміністративної будівлі «А-2, А1 -1, а-а4, п/д» площею 1007,2 кв. м, будівля котельні «Б» площею 79,6 кв. м, блоку гаражів «В, Г, Д, Е» площею 119,4 кв.м, погріб «п/д», вбиральні «Ж», вимощення 1, що розташовані в АДРЕСА_2 , вартістю 250 650 грн.; 1/2 частку земельної ділянки площею 0,6351 га кадастровий №[номер приховано]:00:002:0053, розташованої АДРЕСА_2 , вартістю 8350 грн.; машину відсадочну «Tornado» (для виготовлення кондитерських виробів) АС 600 2005 року випуску, виробництво Польща, вартістю 200 000грн; піч для кондитерських виробів «MIWE Michael Wenz» випуску 1994 року, виробництво Німечина, вартістю 110 000 грн; розкатку для слойки «Rollmatik», 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 220 000 грн.; стіл з нержавійки для слойки 2010 року випуску 1шт, виробництво Україна, м Запоріжжя, вартістю 5000 грн., столи з нержавійки 2 шт, 2009 року випуску, виробництво Україна, м. Запоріжжя, вартість кожного 3500грн, всього на суму 7000 грн.; автомобіль ГАЗ 3302 ГАРЗІ-І 2007 року випуску виробництво Росія, м.Нижній Новгород, типу «вантажний фургон малотонажний, двигун 2464 cud. Cm X 963302[телефон приховано] шасі (рама) НОМЕР_1 », реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_1 , вартість 35 000 грн.; комп`ютер 2007 року випуску, виробництво Україна, вартістю 5000 грн.; міксер «Hodart» 2005 року випуску, виробництво Франція, вартістю 11 000 грн.; мийка для посуди 1шт 2009 року випуску, виробництво Україна, м.Запоріжжя, вартістю 6000 грн.; машина термоупаковочна, 2012 року випуску, виробництво Італія, вартістю 5000 грн. Всього на суму 1 322 230 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: 1/2 частку будівлі центральної контори, яка складається з адміністративної будівлі «А- 2, А1-1, а-а4, п/д» площею1007,2 кв.м, будівля котельні «Б» площею 79,6 кв.м, блоку гаражів «В,Г,Д,Е» площею119,4 кв.м, погріб» п/д», вбиральні «Ж», вимощення 1, що розташовані АДРЕСА_2 , вартістю 250 650 грн.; 1/2 частку земельної ділянки площею 0,6351 га кадастровий №[номер приховано]:00:002:0053, вартістю 8350 грн. розташованої АДРЕСА_2 ; тістозамішувальну машину 1997 року випуску, виробництво АО «РОСС» Україна м. Харків, вартістю 5000 грн.; міксер «Spomasz torun» 2005 року випуску, виробництво Польща, вартістю 40 000 грн.; міксер «Rego» 1998 року випуску, виробництво «Rieh Hofheinz and Co» Німеччина, вартістю 14 300грн; машину для переробки цукру в пудру 2005 року випуску, виробництво ЧП «Імпексмаш» м.Кіровоград Україна, вартістю 3000грн; мукопросіювач 1997 року випуску, виробництво АО «РОСС» Україна м.Харків, вартістю 1000 грн.; піч для кондитерських виробів «MIWE Michael Wenz» випуску 1994 року, виробництво Німеччина, вартістю 110 000 грн; машину глазировочну, випуску 2008 року, виробництво ЧП «ДАН» Україна м. Львів, вартістю 150 000 грн; шкаф електричний для розстойки тістових заготівок 2010 року випуску, виробництво ЧП «ДАН», Україна м. Львів, вартістю 33 000 грн; міксер 100 л. «Canol» 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 181 500 грн; холодильна камера 2009 року випуску, виробництво Україна м.Краматорськ, вартістю 80 000 грн.; дозатор для кексів, еклерів, слойок 2009 року випуску, виробництво Італія, вартістю 24 200 грн.; столи з нержавійки для слойки 2010 року випуску 2шт, виробництво Україна, м.Запоріжжя, вартістю кожний по 5000 грн., всього 10 000 грн.; столи з нержавійки 3 шт, 2009 року випуску, виробництво Україна, м.Запоріжжя, вартість кожного 3500 грн, всього на суму 10 500 грн; мийку для посуди 1шт 2009 року випуску, виробництво Україна, м.Запоріжжя, вартістю 6000 грн.; комп`ютер 2007 року випуску, виробництво Україна, вартістю 5000 грн.; принтер 2007 року випуску , виробництво Україна, вартістю 1 300грн; кондиціонер 2010 року випуску, виробництво Корея, вартістю 3500 грн.; автомобіль марки ГАЗ 330232-414, 2006 року випуску, типу «вантажний фургон», двигун НОМЕР_3 , виробництво Росія м Нижній Новгород, реєстраційний номер НОМЕР_4 зареєстрований на ОСОБА_1 на підставі свідоцтва НОМЕР_5 виданого 20 лютого 2007 року РЕВ 13 МРВ м.Краматорська, вартість 35 000 грн. Всього на суму 972 300 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості часток в розмірі 174 965 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції на 12 серпня 2026 року о 13 годині 00 хвилин в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м. Дніпро, вул. Харківська, 13).
12 серпня 2026 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження по цивільній справі №234/9362/17, в якому зазначив, що з листопада 2025 року відповідач перебуває у складі ЗСУ. У зв`язку з цим, відповідач не може брати участь у судових засіданнях ані особисто, ані в режимі відеоконференції. Тому просить суд: зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Вивчивши клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про Збройні Сили України Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану).
У зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).
Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).
Для тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України маємо застосовувати телеологічне (цільове) тлумачення. Тобто визначити, якою була мета законодавця у запровадженні цього припису.
Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні такої конструкції була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.
Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Відповідно до довідки від 26 лютого 2026 року №1646, видану в/ч НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України, встановлено, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_1 в/ч НОМЕР_6 .
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 з листопада 2025 року призваний на військову службу під час мобілізації, яку проходить у в/ч НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись статтями 251, 253, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі -задовольнити.
Зупинити провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року у справі №234/9362/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.08.2026 року.
Судді: