ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5718/26 Справа № 199/16453/25 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів: Макарова М.О., Халаджи О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року у складі судді Подорець О.Б.
у справі за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім`ям, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2025 року Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 07 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, від якого у подружжя народилось троє дітей: ОСОБА_3 , 2015 року народження, ОСОБА_4 , 2019 року народження, та ОСОБА_5 , 2019 року народження.
Відповідач перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім`я.
У 2020-2022 роках відповідачу надавались пільги відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389.
У жовтні 2022 року Головним управлінням Національної сервісної служби у Дніпропетровській області на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2022 року № 219, була проведена позапланова перевірка дотримання Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прав та законних інтересів отримувачів пільг та житлових субсидій.
За результатами перевірки 07 жовтня 2022 року був складений акт №19/02/2022-000005, у пункті 12 якого зазначено, що у ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, порушення порядку визначення сукупного доходу пільговика та не призначення пільг всім членам сім`ї пільговика, які мають права на пільги, що не відповідає нормам Порядку № 389.
Відповідач звертаючись до управління за призначенням пільги не включала до складу сім`ї свого чоловіка та не надавала інформацію про його доходи, або про їх відсутність, у зв`язку з чим сума нарахованої пільги була визначена не коректно, що в подальшому призвело до надмірної її виплати у розмірі 21831,27 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради суму надміру виплачених коштів за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім`ям у розмірі 21831,27 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки відповідач не повідомила орган соціального захисту населення про доходи чоловіка, що є підставою для повернення надміру виплачених коштів за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім`ям.
Не погодившись з таким рішення суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що будь-яких фактів приховування відповідачем або навмисного подання ним недостовірних даних про доходи членів сім`ї пільговика, жодним доказом не підтверджено та ґрунтується лише на підставі висловлених Управлінням в позові власних припущень. Відповідачем у відзиві на позов повідомлялось, що звертаючись до Управління з заявою про надання пільг та в подальшому, протягом їх отримання, надавалась й інша інформація та документи, конкретний перелік яких запитувався працівниками позивача.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та отримувала пільги на оплату житлово-комунальних послуг як багатодітна сім`я.
Згідно акту проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та стосовно дотримання прав дітей № 19/02/2022-000005 від 07 жовтня 2022 року Головним управлінням Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області були виявлені порушення, зокрема, порушення порядку визначення сукупного доходу пільговика та не призначення пільг всім членам сім`ї пільговика, які мають права на пільги, що не відповідає нормам Порядку № 389 (п.4, 5, 8, 9).
Так, ОСОБА_1 звертаючись до управління за призначенням пільги не включала до складу сім`ї свого чоловіка та не надала інформацію про його доходи, або про їх відсутність (п. 13 п.п. 3 акту перевірки), у зв`язку з чим сума нарахованої пільги була визначена не коректно, що в подальшому призвело до надмірної її виплати в розмірі 21831,27 грн., що підтверджується розрахунком суми нарахованої пільги, яка підлягає поверненню до держбюджету, згідно акту перевірки Нацсоцслужби.
Задовольняючи позов суд першої виходив із того, що відповідач не повідомила орган соціального захисту населення про доходи чоловіка, що є підставою для повернення надміру виплачених коштів за призначеною пільгою на оплату житлово-комунальних послуг багатодітним сім`ям, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Пунктом 8 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги передбачено, що у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених в п. 2, що потребує коригування включеної до реєстру інформації про пільговика, він повідомляє про це протягом 30 днів уповноваженому органу (до 30 листопада 2022 року включно структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, з 01 грудня 2022 року органу Пенсійного фонду України).
Постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 373 (зі змінами) затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі. Цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг.
Дія порядку № 373 поширюється на осіб, які мають право на пільги, зокрема, згідно із законом «Про охорону дитинства».
Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженим постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 389, визначено, що пільги деяким категоріям осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, в тому числі і відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Згідно з п. 4 даного Порядку, до членів сім`ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно з законодавчими актами, зазначеними у п. 2 Порядку поширюються пільги: дружина (чоловік); їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та ІІ групи або особами з інвалідністю І групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживають разом з ним.
Пільговики, до сукупного доходу сім`ї, яких входять доходи визначені п. 5 Порядку № 389 (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім`ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім`ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім`ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи , що підтверджують відсутність доходів за такий період.
Згідно з абз. 2 п. 11 Порядку № 389, після закінчення дванадцяти місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до п. 9 зазначеного порядку.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Згідно практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що зі сторони відповідача будь-якої недобросовісної поведінки не допущено, та не вчинено жодних дій, які призвели або могли призвести до виникнення переплати суми пільги, тому суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про задоволення позову.
Звертаючись з позовом до суду, Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради зазначало, що з 07 травня 2011 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , отже цей факт позивачу був достеменно відомий, а тому при вирішенні питання про призначення пільги не дослідило питання проживання відповідача з чоловіком та розмір його доходу, що, в свою чергу, є недбалістю саме з боку позивача, а не наміром відповідача приховати вказаний факт, з метою безпідставного отримання пільг.
Згідно з положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 3933,60 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Стягнути з Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3933,60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Суддя: М.О. Макаров
О.В. Халаджи