Судові рішення

Постанова № 138957776 у справі № 627/27/25 від 29.07.2026

Постанова від 29.07.2026 у цивільній справі № 627/27/25 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Харківський апеляційний суд, суддя Пилипчук Н. П.

Справа№ 627/27/25
СудХарківський апеляційний суд
СуддяПилипчук Н. П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення29.07.2026
Надійшло до реєстру14.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138957776

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

29 липня 2026 року

м. Харків

справа № 627/27/25

провадження № 22-ц/818/3405/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Яцини В.Б., Савенко М.Є.

за участю секретаря - Муренченко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року, постановлене суддею Вовк Л.В.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ( далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь АТ КБ « ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.01.2023 у сумі 93 253,37 грн , яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 73 989,69 грн , заборгованості за простроченими відсотками у сумі 19 263,68 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обгрунтування позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначено, що 05.01.2023 відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 05.01.2023 відповідачка підписала власноручно заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Договір) та погодилася на наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Карта «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0 (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного Договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачці кредитну картку , кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту , що підтверджується випискою по рахунку. Відповідачка користувалася кредитним лімітом , повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом , але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом , відсотками , а також іншими витратами відповідно до умов договору , що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості , відповідачка , станом на 19.11.2024, має заборгованість у сумі 93 253,37 грн , яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 73 989,69 грн , заборгованості за простроченими відсотками у сумі 19 263,68 грн.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року задоволено частково позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.01.2023 у сумі 73 989 (сімдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять ) грн 69 коп , яка складається з заборгованості тіла кредиту у сумі 73 989,69 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК « ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір у сумі 1922 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн 00 коп.

В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволені позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 в стягненні заборгованості за відостками по кредиту в розмірі 19 298,00 гривень.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Відповідачка раніше зверталася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів. Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 26.10.2023, у справі №627/552/23 позов було задоволено, між тим постановою Харківського апеляційного суду від 03.2024, в позові ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та відшкодування незаконно знятих коштів було відмовлено, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено вину відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у втраті коштів з її картки та у здійсненні транзакцій по рахункам позивачки. Наголошує, що враховуючи, що блокування картки відбулось після здійснення оспорювальних транзакцій відповідальність за виникнення заборгованості та збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача відповідно до п.п. 1 п. 136 ''Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів'', затверджене постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164, та ч.5 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги" а саме на Відповідача. Таким чином законодавцем встановлена правова констуркція, щодо неналежних платіжних операцій за якою у разі проведення платежів до блокування рахунку ризик збитків несе саме позичальник/платник якою в даній справі є Відповідачка, та водночас емітент (АТ КБ «ПриватБанк) має повне право стягнути збитки з платника/користувача, як в даній справі Апелянт мав повне право на стягнення відсотків в розмірі 19 298,00 грн. з Відповідача.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачка порушила зобов`язання, встановлені Кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 73 989,69 грн. В іншій частині позовних вимог , щодо стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом, позивачу слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не користувалася нарахованими відсотками, а банк не позбавлений права звернутися до суду з позовом та стягнути з винної особи ОСОБА_3 нараховані відсотки.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.01.2023 відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 05.01.2023 відповідачка підписала власноручно заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Договір) та погодилася на наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: карта «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % для карт Універсальна , 40,8 % - для карт Універсальна Gold, (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4.Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору). ( а.с. 27-41)

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору, відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27.

Розрахунком заборгованості за договором №б/н від 05.01.2023 , станом на 19.11.2024, ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у сумі 93 253,37 грн , яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 73 989,69 грн , заборгованості за простроченими відсотками - 19 263,68 грн. ( а.с. 22-23)

Випискою про рух коштів за договором №б/н за період 05.01.2023 по 25.11.2024 підтверджується , що позивач виконав умови договору та надав відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. ( а.с. 24)

Довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки , оформленої на ОСОБА_1 , свідчить про зміну кредитного ліміту з 05.01.2023 по 08.09.2023 , кредитний ліміт збільшувався 31.01.2023 до 50 000,00 грн, 20.05.2023 до 75 000,00 грн . ( а.с. 25)

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 25.11.2024, між АТ КБ « ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний договір №б/н , за яким було надано наступні кредитні картки : НОМЕР_1 , дата відкриття : 05.01.2023 , термін дії - 01/27 , картка «Універсальна» ( а.с. 26).

Паспорт споживчого кредиту від 05.01.2023 підписаний ОСОБА_1 містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача . ( а.с. 37-41)

22.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до СПД № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про те, що 20.05.2023 року невстановлена особа незаконно заволоділа грошовими коштами в розмірі 74500 грн. За даним фактом 23.05.2023 року були внесені відомості до ЄРДР за № 12023221010000333 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України .

23.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до старшого слідчого відділення Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про залучення її до провадження як потерпілої.

25.05.2023 року позивачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою-вимогою, в якій просила призначити та провести службове розслідування за фактом несанкціонованого збільшення кредитного ліміту до 75 000 грн. та списання з карткового рахунку НОМЕР_2 відкритого на її ім`я коштів у сумі 81 012,73 грн. Просила повернути на її картковий рахунок 81012,73 грн. у тому числі несанкціоновано списані кошти у сумі 77675,19 грн. та суму комісії 3337,54 грн., та не нараховувати на несанкціоновано списані кошти проценти, пеню та інші передбачені політикою АТ КБ «ПриватБанк» інші платежі.

Згідно проведеної перевірки за фактами здійснення переказів та зняття грошових коштів з карти № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 , подія ІТ № 20844, проведеної головним спеціалістом з захисту електронних платежів та послуг ГО УБ по Північно-Східному МРУ Тарковим О.Б. сумісно з провідним спеціалістом з економічної безпеки ГО по РП ОСОБА_4 , визначено, що доступ до коштів клієнта було отримано через Приват24, скористатися яким невстановлені особи отримали можливість внаслідок розголошення клієнтом логіну та паролю входу в Приват24. Грошові кошти з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 клієнта було знято через банкомати та здійснено розрахунок через РОS-термінали та знято через РОS-термінали за допомогою G-pay.

Вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.02.2025 у справі №214 /546/24, який скасовано в частині призанчення покарання Дніпропетровським апеляційним судом від 02.07.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст.190 , ч.2 ст.361, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі . Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 74 500,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 7 000,00 грн моральної шкоди. Вирок суду набрав законної сили 02.07.2025 .

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення № 705).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року усправі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16 (провадження № 61-10242св20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799св21) від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 (провадження № 61-19319св21), від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.»

Згідно проведеної перевірки за фактами здійснення переказів та зняття грошових коштів з карти № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 , подія ІТ № 20844, проведеної головним спеціалістом з захисту електронних платежів та послуг ГО УБ по Північно-Східному МРУ Тарковим О.Б. сумісно з провідним спеціалістом з економічної безпеки ГО по РП Мацнєвим Д.С. встановлено, що згідно з ПК PAN-Like встановлено, що карту № НОМЕР_1 додано до платіжної системи G-pay 20.05.2023, про що клієнта було сповіщено, та клієнтом підтверджено за допомогою ОТР-паролю. Всі вказані операції здійснені в банкоматах та через POS-термінали виконано з використанням не фізичної карти № НОМЕР_1 , а її токену. Токен карти № НОМЕР_1 - 5209419089756159.

Аналізом даних ПК "vkfm.privatbank.ua" (Дані про пристрої входу до Приват24 та географічні координати їх роботи), встановлено, що 20.05.2023 було здійснено тільки один вхід в акаунт Приват24 клієнта: пристрій: PIXEL 6 PRO|GOOGLE (imei:C1DEC97D49D54571), IP-адреса: 46.211.69.175 зареєстрована в м. Дніпро. В ході вивчення отриманими за заявкою SIMMON (Дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи) встановлено, що даний пристрій не є типовим для даного акаунту, типовим пристроєм є SM-A315F|SAMSUNG (imei: 403E632AC1BCACC9). Крім того, за даними SIMMON входи з пристрою PIXEL 6 PRO|GOOGLE здійснювалися також 17.05.2023 та 18.05.2023.

Згідно з ПК "Адмін. панель Приват24" встановлено, що пароль входу в Приват24 клієнта не змінювався, акаунт заблоковано 22.05.2023 о 16:25:17.

В ході вивчення ПК "Архів повідомлень" встановлено, що клієнту надходили повідомлення про вхід в Приват24 та зміну ліміту по карті.

При вивченні даних, отриманих за заявкою OTPPAS (Вибірка SMS-повідомлень з ОТР паролями) та SMSARC (Архів вихідних SMS за номером телефону) встановлено, що інформація про отримання клієнтом повідомлень з ОТР паролями та архів вихідних SMS відсутня у зв`язку з закінченням строку зберігання.

В ході вивчення даних ПК VRS встановлено, що за період з 19.05.2023 до 25.05.2023 між клієнтом та Банком відбулося два діалоги, при ознайомленні з якими встановлено, що клієнт заявила, що напередодні шахрайства вона перейшла за посиланням, яке знайшла в мережі. За даним посиланням, начебто, можна було оформити отримання матеріальної допомоги. Клієнт вказала у відповідних WEB-формах номер свого телефону та пароль від Приват24 та ще якісь дані, які саме клієнт не пам`ятає. Саме посилання у клієнта не зберіглося.

Таким чином, грошові кошти з карт клієнта було знято внаслідок розголошення клієнтом конфіденційних даних. Несанкціоновані транзакції за картою № НОМЕР_3 не виявлені.

Отже, вказаною службовою перевіркою визначено, що доступ до коштів клієнта отримано через Приват24, скористатися яким невстановлені особи отримали можливість внаслідок розголошення клієнтом логіну та парою входу в Приват24. Грошові кошти з картки «Універсальна» № НОМЕР_1 клієнта було знято через банкомати та здійснено розрахунок через POS- термінали та знято через POS-термінали за допомогою G-pay.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у якому просила: зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити кошти на її банківському/картковому рахунку ( НОМЕР_2 ), у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 20.05.2023 року у сумі 74 535,19 грн., у тому числі: несанкціоновано списані кошти у сумі 71 675, 19 грн, сума комісії 2 860,0 грн., та списати нараховані відсотки на несанкціоновано списані кошти; 2) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, відновити залишок на банківському/картковому рахунку НОМЕР_4 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 до стану 1008,80 грн. (власні кошти); 3) стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» пеню за кожен день прострочення повернення коштів у розмірі 4 696,74 грн., шляхом їх зарахування на банківський/картковий рахунок НОМЕР_4 по картці «Для виплат» за № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено з підстав того, що саме ОСОБА_1 своїми діями сприяла втраті, незаконному використанню інформації яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Вина АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у здійсненні транзакцій по рахункам позивача не доведена, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

З вказаної постанови вбачається, що в судовому засіданні апеляційного суду було відтворено аудіозапис розмови ОСОБА_1 з call center АТ КБ "ПриватБанк". Із змісту цієї розмови вбачається, що напередодні шахрайства позивач перейшла за посиланням, яке знайшла в мережі, за даним посиланням, начебто, можна було оформити отримання матеріальної допомоги. Позивач вказала у відповідних WEB-формах номер свого телефону та пароль від Приват24 та ще якісь дані, які саме вона не пам`ятає.

Провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , як володілець та користувач картки, своїми діями сприяла у доступі до свого карткового рахунку та надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, що призвело до втрати грошових коштів.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони відповідача про те, що з кредитної картки були зняті кошти внаслідок шахрайських дій щодо неї, оскільки необережні дії з боку позичальника, а саме - розголошення третім особам даних картки, які дозволяють здійснювати з неї перекази, не звільняють її від обов`язку повернути грошові кошти банку.

Колегія суддів зазначає, що саме на відповідача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення її реквізитів.

Отже, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_1 сприяла втраті грошових коштів, тому відповідальність за втрату грошових кошті має нести саме відповідач.

Як свідчать матеріали справи, 05.01.2023 відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 05.01.2023 відповідачка підписала власноручно заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (надалі - Договір) та погодилася на наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: карта «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % для карт Універсальна , 40,8 % - для карт Універсальна Gold, (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4.Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00 (п.1.5. та п.2.1.1.2.12. Договору). ( а.с. 27-41)

На підставі укладеного Договору, відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/27.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 05.01.2023, станом на 19.11.2024, ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у сумі 93 253,37 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 73 989,69 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 19 263,68 грн. ( а.с. 22-23)

Суд вважає, що матеріали справи містять підтвердження того, що відповідач погодилась з умовами кредитування, процентною ставкою та іншими істотними умовами кредитного договору та погодилась з вимогами Умов та Правил надання банківських послуг позивачем, які діяли на момент підписання ним заяви про приєднання.

Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 19 263,68 грн. колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за кредитним договором, ці позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками у сумі 19 263,68 грн.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., при поданні апеляційної скарги 600,27 грн.

Отже, з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі та задоволено апеляційну скаргу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3022,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12 лютого 2026 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за кредитним договором, ці позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за кредитним договором № б/н від 05.01.2023 у сумі 19 263,68 грн.

В іншій частині рішення суду не переглядалось.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3022,67 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - В.Б. Яцина

М.Є. Савенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.07.2026 Постанова № 138625000 без тексту Харківський апеляційний суд
23.04.2026 Ухвала № 135963181 без тексту Харківський апеляційний суд
23.04.2026 Ухвала № 135963180 без тексту Харківський апеляційний суд
30.03.2026 Ухвала № 135279675 без тексту Харківський апеляційний суд
23.03.2026 Ухвала № 135079737 без тексту Харківський апеляційний суд
12.02.2026 Рішення № 134763283 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
12.02.2026 Рішення № 134021085 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
09.12.2025 Ухвала № 132459560 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
09.12.2025 Ухвала № 132459559 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
12.03.2025 Ухвала № 125870065 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
12.03.2025 Ухвала № 125770777 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
19.02.2025 Ухвала № 125256784 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області
14.01.2025 Ухвала № 124411665 без тексту Краснокутський районний суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14360570. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг