ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/5774/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо постановки (взяття) ОСОБА_1 на військовий облік.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 10.06.2015 під час 5-ї черги мобілізації позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 (на той час ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та був визнаний непридатним до військової служби за статтями 39б та 62б Графи ІІ Розкладу хвороб.
Позивач наголошує, що огляд проводився не в мирний час, а в умовах особливого періоду та мобілізації, тому висновок про непридатність свідчив про повну непридатність до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку.
Проте відповідач протиправно не вніс відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг»). Згідно з витягом із застосунку «Резерв+», позивач досі відображається як «військовозобов`язаний», що, на думку позивача, є помилкою органу ведення Реєстру.
15.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до реєстру та виправлення статусу на «невійськовозобов`язаний». Відповідач відмовив у внесенні змін і вимагав особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 , ігноруючи факт, що позивач із 2016 року офіційно проживає в Державі Ізраїль, а законодавство зобов`язує відповідача актуалізувати дані на підставі наявних документів ВЛК.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач із поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що Згідно з відомостями обліково-алфавітної книги призовників 1985 року народження, позивачу рішенням ВЛК №15 від 15.01.2002 було встановлено діагноз за ст. 73б Графи 1 Розкладу хвороб (плоскостопість та інші деформації стопи/пальців із помірним порушенням функцій). За цим діагнозом передбачався статус «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». В свою чергу, згадувана позивачем стаття 62б Розкладу хвороб (набуті деформації пальців/стопи, плоскостопість) також передбачає лише обмежену придатність у воєнний час («непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»).
Стверджує, що з наданих позивачем матеріалів випливає, що той взагалі не пройшов ВЛК належним чином, оскільки в матеріалах відсутня довідка військово-лікарської комісії та висновок невропатолога про стан здоров`я.
Посилається на прийняття Закону України №3621-IX від 21.03.2024, яким скасовано статус «обмежено придатний до військової служби» та встановлення обов`язку для осіб, які були визнанні обмежено придатними до військової служби, пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності.
Оскільки позивач є обмежено придатним і повторного огляду не проходив, у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні законні підстави для внесення змін до реєстру «Оберіг» щодо його виключення з військового обліку.
14.07.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому зазначив, що відповідач навмисно акцентує увагу лише на призові 2002 року (коли 17-річному позивачу встановили обмежену придатність у мирний час) і замовчує факт проходження нової ВЛК у червні 2015 року під час мобілізації.
Звертає увагу суду, що згідно з п. 22.1 Положення №402, підсумковим документом проходження ВЛК військовозобов`язаним під час мобілізації є саме картка амбулаторного обстеження та медичного огляду (Додаток 13), копія якої долучена до справи. Окреме видача довідки ВЛК на руки не була обов`язковою. В свою чергу, відсутність у ТЦК окремих робочих листів лікарів (наприклад, невропатолога) є наслідком неналежного збереження документів або халатності самого ТЦК, а не провини позивача.
На переконання представника позивача, Закон №3621-IX стосується лише осіб зі статусом «обмежено придатний», яких зобов`язали пройти повторний огляд. Оскільки позивач у 2015 році визнаний «непридатним до військової служби» та підлягав виключенню з обліку на підставі ст. 37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», він втратив статус військовозобов`язаного і норми про повторний медичний огляд на нього не поширюються.
Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ківерцівським РС УДМС України у Волинській області (а.с.27зворот-28).
26.12.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ківерцівського районного управління юстиції Волинській області проведено державну реєстрацію зміни прізвища позивача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 26.12.2015 (а.с.47).
Відповідно до відомостей обліково-алфавітної книги призовників 1985 року народження, що проживають на території Ківерцівського району Волинської області, протокольним рішенням військово-лікарської комісії №15 від 15.01.2002 позивачу присвоєно ст.73Б гр.1 Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України від 04.01.1994 №2, відповідно до якої призовник, військовозобов`язаний, резервіст визнається непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час (а.с.69).
У червні 2015 року на підставі повістки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.32зворот) ОСОБА_4 проходив медичний огляд у Комунальному закладі «Ківерцівське районне територіальне медичне об`єднання», що підтверджується копією картки обстеження та медичного огляду військовослужбовця від 10.06.2015 (а.с.29).
Пункт 12 вказаної картки обстеження та медичного огляду містить наступний висновок постанови ВЛК щодо позивача «на підставі статті 39б та 62б в графи ІІ Розкладу хвороб - непридатний до військової служби».
Позивач стверджує, що після проходження військово-лікарської комісії, оригінали документів проходження ВЛК, в тому числі й тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, були вилучені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 для оформлення виключення останнього з обліку. Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (яке було видане 15.07.2003, номер ПГ 020413), в яке мали поставити штамп про виключення позивача з військового обліку, не повернули.
Заявою від 15.04.2026 представник позивача (адвокат Шкабура Владислав Вадимович) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою у якій просив: привести статус ОСОБА_1 у відповідність до постанови та протоколу ВЛК від 10.06.2015 та внести ці дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення інформації про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із непридатністю до проходження військової служби (а.с.22-25).
Листом №4225 від 28.04.2026 відповідач повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з документами, що підтверджують виключення останнього з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби. Також відповідач вказав, що Законом України «Про державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не передбачено внесення відомостей до реєстру на підставі заяви представника (а.с.29).
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.
У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а саме згідно з пунктом 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначає Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно із положеннями ст. 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
За приписами частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 затверджено Положення про Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу та яке поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 унормовано, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно до пункту 20.1 Розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.
Пункт 20.3 Розділу II Положення №402 чітко розмежовує поняття «непридатність до військової служби» та «обмежену придатність».
Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України зазначено у Додатку 1 до Положення №402.
Як випливає зі змісту вказаного додатку, придатність до служби у тому чи іншому виді, роді військ, військових частинах визначається за відповідними графами контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб.
Зокрема, вказаним додатком 1 встановлено 3 графи контингенту, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб, а саме: І - громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової служби; ІІ - громадяни, військовослужбовці, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани); ІІІ - громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, офіцери запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб | офіцерського складу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у червні 2015 року на підставі повістки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у Комунальному закладі «Ківерцівське районне територіальне медичне об`єднання», що підтверджується копією картки обстеження та медичного огляду військовослужбовця від 10.06.2015.
За результатами такого огляду ВЛК сформовано наступний висновок щодо придатності позивача: «на підставі статті 39б та 62б в графи ІІ Розкладу хвороб - непридатний до військової служби» (пункт 12 згадуваної картки обстеження та медичного огляду позивача від 10.06.2015).
На момент проходження позивачем медичного огляду стаття 39 Додатку 1 містила такі положення: хвороби, що характеризуються підвищеним кров`яним тиском І10-I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія). При цьому, як випливає із пояснення пункту «б» вказаної статті 39, встановлення у особи хвороб з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ стадія для графи ІІ контингенту (графа за якою позивач проходив медичний огляд) має свої наслідком те, що непридатність до військової служби або обмежена непридатність визначається індивідуально.
В свою чергу, стаття 62 Додатку 1 містила такі положення: набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи S60-69, S90-99, набуті деформації кінцівок Т11, Т13, Т92, Т93, набута |плоскостопість М20-М21; фібробластичні порушення М72. При цьому, встановлення у особи хвороб з діагнозом, вказаним у пункті «б» вказаної статті, має свої наслідком те, що непридатність до військової служби або обмежена непридатність визначається індивідуально.
Як свідчать матеріали справи, після індивідуальної оцінки стану здоров`я ОСОБА_1 , військово-лікарською комісією прийнято постанову саме про непридатність останнього до військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції чинній на момент проходження позивачем медичного огляду), виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби останній мав сподівання та легітимні очікування на відповідне подальше застосування цієї норми.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про відсутність довідки ВЛК щодо визнання позивача непридатним до військової служби.
Так, наявна в матеріалах справи картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 10.06.2015 за своєю формою відповідає вимогам Додатку №13 до Положення №402. Графа 12 вказаної картки містить відомості про постанову ВЛК, прийняту щодо позивача - «непридатний до військової служби», підпис голови ВЛК та печатку ВЛК.
Суд наголошує на важливості дотримання принципу «належного врядування», який неодноразово підкреслювався у практиці ЄСПЛ (зокрема, у справі «Рисовський проти України»).
Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, органи державної влади повинні діяти вчасно, належним чином і якомога послідовніше. Окрім того, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій. Ризик будь-якої помилки державного органу (зокрема, невнесення або некоректне внесення даних до Реєстру «Оберіг») має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд враховує, що заявою представника позивача від 15.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 був повідомлений про факт проходження позивачем військово-лікарської комісії у 2015 року за результатами якої останній був визнаний непридатним до військової служби.
Як зазначалося судом вище, на відповідача покладено обов`язок щодо належного ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі, в частині наповнення даного реєстру достовірною інформацією про військовозобов`язаних осіб та актуалізації таких даних, у випадку встановлення невідповідностей.
Проте жодних належних та достатніх заходів для реалізації цього обов`язку відповідачем вжито не було.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії відповідача беззаперечно свідчать про допущення з його боку протиправної бездіяльності, яка полягає у невиконанні покладеного на нього законодавством обов`язку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо проходження ОСОБА_1 військової-лікарської комісії та прийняття щодо нього висновку про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки (взяття) ОСОБА_1 на військовий облік.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 1064,96 (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 12 серпня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ківерцівським РС УДМС України у Волинській області 30 грудня 2015 року).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Н. В. Стецик