ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року Справа № 160/12585/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 15.04.2026 № 1901/7176, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу безпідставно відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйону гривень за підписання контракту про проходження військової служби. Зокрема, позивач зазначив, що підписання контракту не за формою, передбаченою постановою КМУ №153 від 11.02.2025 не може позбавити його права на виплату 1 мільйону гривень, передбаченої цією постановою, адже, станом на момент подання рапорту про виплату, він не досяг 25-річного віку та перебував у зоні бойових дій та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області (Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада) протягом періоду, що перевищує шість місяців.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив сторонам строки для надання заяв по суті справи.
Витребував у ОСОБА_1 у термін 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали засвідчену належним чином копію листа Військової частини НОМЕР_1 №1901/7176 від 15.04.2026, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах, також інформацію щодо звернення до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом/заявою про виплату такої допомоги.
А також витребував у Військової частини НОМЕР_1 у термін 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали засвідчені належним чином копії всіх матеріалів, що були підставою для відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах.
Згідно із наданим відповідачем відзивом на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Вказав, що позивачем 13.03.2025 підписаний контракт про проходження військової служби, за формою передбаченою Додатком 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, а ні за формою, передбаченою Порядком реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Відповідач вважає, що ОСОБА_2 не має права на виплату у розмірі 1 мільйон гривен, оскільки не перебував на військовій службі раніше, уклав 13.03.2025 річний контракт про проходження військової служби поза межами експериментального проєкту згідно Постанови 153 і вже після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 та не брав безпосередньої участі у бойових діях на момент набрання чинності Постановою 153.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу, 13.03.2025 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2026 №73, старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), старшого оператора безпілотних літальних апаратів (мікро та міні) екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 роти безпілотних авіаційних комплексів 4 батальйону безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10 березня 2026 року № 51-РС у запас за підпунктом "ґ" (або іншим відповідним підпунктом) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу", а саме: у зв?язку з закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув 12 березня 2026 року.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 (виданої за формою Додатку 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 № 887), ОСОБА_1 у період з 01.08.2025 по 05.03.2026, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада. Підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. № 444/2 від 18.06.2025, інв. №70/1/ ТОМ 1 від 01.01.2026.
06.04.2026 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйона гривень на підставі постанови КМУ №153.
Військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто рапорт ОСОБА_4 щодо виплати останньому грошової винагороди у розмірі 1 000 0000 мільйона гривень та відмовлено в виплаті, оскільки контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу між ОСОБА_5 та військовою частиною НОМЕР_4 укладений 13.03.2025, тобто вже після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025., тобто після 13.02.2025. Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу між ОСОБА_5 та військовою частиною НОМЕР_5 укладений 13.03.2025, не відповідає формі контракту яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025.
Не погоджуючись із відмовою Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтею 67 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває й до теперішнього часу.
На підставі статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, зокрема, підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
На підставі частини першої статті 20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
11 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Постанова № 153)
Пунктом 2 Постанови № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі Порядок № 153).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 153 встановлено, що:
1) учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
Збройні Сили;
Національна гвардія;
Державна прикордонна служба;
Міністерство оборони;
Міністерство внутрішніх справ;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 153 встановлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Як визначено пунктом 2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).
На підставі пункту 7 Порядку № 153 контракт з окремими категоріями громадян укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 153 (…) однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту Для громадян України, зазначених у пункті 2-1 цього Порядку, однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше дванадцяти місяців за сукупністю протягом дії контракту.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 153 військовослужбовцям, які уклали контракт відповідно до цього Порядку, виплачується одноразова грошова допомога після укладення контракту, проходження відповідної підготовки та вступу до виконання обов`язків за посадою у військових частинах відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії або Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - одноразова грошова допомога), у розмірі 1 млн. гривень, яка виплачується трьома частинами:
перша частина 200 000 гривень протягом п`яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов`язків за посадою, на яку призначений;
друга частина 300 000 гривень протягом п`яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань, про що оголошується наказом командира військової частини;
третя частина 500 000 гривень у день виключення із списків особового складу військової частини, а у разі продовження військової служби за новим контрактом - в останній день дії контракту, укладеного відповідно до цього Порядку.
Суд звертає увагу, що застосовними у даними випадку є саме пункти 3, 4 Постанови №153, оскільки Порядок № 153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість, вказані пункти Постанови № 153 регламентують випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними Постановою та Порядком.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить із необхідності всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, дослідження наданих сторонами доказів та правильного застосування норм матеріального права, які регулюють порядок реалізації права військовослужбовців на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України під час воєнного стану.
Судом установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 запроваджено механізм реалізації експериментального проєкту, спрямованого на підвищення мотивації громадян України до проходження військової служби у період дії правового режиму воєнного стану, зокрема шляхом встановлення права окремих категорій військовослужбовців на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень за умови відповідності критеріям, визначеним пунктом 4 зазначеної Постанови.
З аналізу положень пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 вбачається, що законодавцем (нормотворцем) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких військовослужбовець набуває право на отримання відповідної одноразової грошової винагороди. При цьому застосування положень вказаної Постанови повинно здійснюватися виключно у спосіб та в межах умов, прямо передбачених нормативно-правовим актом, без довільного розширення або звуження змісту встановлених ним прав і гарантій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_6 , є громадянином України, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Судом установлено, що позивач уклав контракт про проходження військової служби 13.03.2025, у віці 2021 року. У період з 01.08.2025 по 05.03.2026 брав безпосередню участь у захисті Батьківщині та відсічі збройної агресії російської федерації.
Окрім цього, матеріали справи не містять будь-яких доказів притягнення позивача до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень, а також до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про відсутність визначених законодавством обставин, які могли б бути підставою для відмови у призначенні та виплаті спірної одноразової грошової винагороди.
За таких обставин суд доходить переконання, що позивач фактично та юридично відповідає усім суттєвим критеріям, передбаченим пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153, а саме: був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу за контрактом, який уклав після набуття чинності положень Постановою №153, не досяг визначеного вікового критерію, має підтверджений строк безпосередньої участі у бойових діях понад шість місяців та не має обмежень, які б виключали можливість отримання відповідної виплати.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач уклав контракт, який не відповідає формі передбаченої постановою №153, суд оцінює такі доводи критично, адже, вони є формальними.
Слід зазначити, що умови контракту, передбаченого додатком 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, та умови контракту, передбаченого Порядком реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», не відрізняються та не можуть відрізнятись в силу норм та правил проходження військової служби, що передбачені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, а отже, права та обов`язки сторін за цими контрактами в частині дотримання порядку проходження військової служби є ідентичними.
Те, що умовами контракту, форму якого визначено постановою КМУ №153 передбачений порядок виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйона гривен, а умовами контракту, що укладений позивачем, таких умов не передбачено, не може позбавляти позивача права на отримання винагороди, яке він набув в силу припису Закону.
Отже, з урахуванням установлених у справі обставин, принципів верховенства права, законності, правової визначеності та рівності громадян перед законом, суд дійшов висновку, що позивач набув право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, а відмова військової частини НОМЕР_1 у її нарахуванні та виплаті з мотивів укладення контракту, форма якого не відповідає постанові КМУ №153 є такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, порушує принцип рівності перед законом та є протиправною.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, а також зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (одного мільйона) гривень у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України.
За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, із наданням правової оцінки дослідженим у справі письмовим доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 15.04.2026 № 1901/7176, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 11.08.2026 року.
Суддя Н.Є. Калугіна