ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу справи для вирішення питання про відвід судді
13 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/9437/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Кольчинської селищної ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кольчинської селищної ради, яким просить суд:
- визнати протиправною відмову Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (в особі служби у справах дітей), оформлену листом від 17 листопада 2025 року, у частині відмови у розгляді заяви по суті питання щодо надання дозволу на вчинення правочину в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Кольчинську селищну раду в особі її служби у справах дітей розглянути мою заяву від 06.11.2025 року по суті, відповідно до вимог законодавства України та за результатами розгляду підготувати і прийняти мотивоване рішення (про надання дозволу або про відмову у його наданні) з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року року Ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №260/9437/25 було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
23 березня 2026 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
12 серпня 2025 року представником позивача до суду було подано заяву про відвід головуючому судді Микуляк П.П.
Заява мотивована тим, що Микуляк П.П. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки суддею було порушено розумний термін розгляду даної справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.
Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Проаналізувавши доводи, якими представник позивача обґрунтовує подану заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що будь-яких аргументованих обставин, які б вказували на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, або ж свідчили про можливість упередженого ставлення головуючим суддею до розгляду даної справи позивач не навів.
Разом з тим, зазначена позивачем причина, відповідно до положень ч.4 ст.36 КАС України, не може бути підставою для відводу.
У зв`язку з наведеним суд вважає подану позивачем заяву про відвід судді необґрунтованою.
Частиною 4 ст.40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі наведеного та керуючись ст. 40, 243, 248 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заявлений представником позивача відвід головуючому судді Микуляк П.П. визнати необґрунтованим.
Заяву представника позивача про відвід головуючого судді Микуляк П.П. у справі №260/9437/25 передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк