ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/5355/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військового інституту Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка
про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військового інституту Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, в якому просить:
- Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрити провадження в адміністративній справі та здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
- Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
- Зобов`язати Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат, з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь період затримки по день фактичної виплати, а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
- Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2023 відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
- Зобов`язати Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3412,85 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.07.2023 у сумі 221835,25 грн (двісті двадцять одна тисяча вісімсот тридцять п`ять гривень 25 копійок), з урахуванням раніше проведених виплат, відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь період затримки по день фактичної виплати, а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
- Визнати протиправними дії Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015- 2023 роках, без урахування належних сум індексації грошового забезпечення.
- Зобов`язати Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачених ОСОБА_1 у 2015- 2023 роках, з урахуванням належних сум індексації грошового забезпечення, та виплатити суми, належні за результатами такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь період затримки по день фактичної виплати, а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10 серпня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, яким він просить суд:
- Зупинити провадження у справі №260/5355/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до моменту припинення дії воєнного стану в Україні.
Клопотання обгрунтоване тим, що у позовній заяві позивач зазначає що наразі проходить військову службу у ЗСУ. З огляду на викладене, перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України унеможливлює продовження розгляду даного спору та є безумовною підставою для зупинення провадження у справі №260/5355/26 відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.
11 серпня 2026 року від представника позивача надійшло заперечення на представника відповідача про зупинення провадження у справі, у якому останній зазначає, що у цій справі відповідачем не наведено та не надано жодних належних доказів того, що характер та умови проходження позивачем військової служби в Технічній інспекції Міністерства оборони України фактично унеможливлюють реалізацію ним процесуальних прав або перешкоджають розгляду справи судом. Більше того, справа №260/5355/26 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Отже, особиста участь позивача у судових засіданнях не передбачається, а його процесуальні права можуть бути реалізовані шляхом подання письмових заяв, пояснень, заперечень та інших процесуальних документів.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згідно з пунктом другим вищевказаного Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України та триває станом на час розгляду поданого клопотання.
Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Зприписами статей 1 та 3 Закону України Про Збройні Сили України від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону № 2232-XII.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21 зазначив: «… Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством. Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції… При цьому на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється…».
Як слідує з матеріалів справ позивача є викладачем військового навчального закладу, а отже норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України на ждану справу не поширюється.
Велика Палата ВС у Постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25)вказала:
-суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі.
Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Крім того , для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України підлягають з`ясуванню обставини наявності в позивача можливостей виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов`язків, передбачених КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Судом встановлено, що справа №260/5355/26 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Отже, особиста участь позивача у судових засіданнях не передбачається, а його процесуальні права можуть бути реалізовані шляхом подання письмових заяв, пояснень, заперечень та інших процесуальних документів.
При цьому позивач реалізує свої процесуальні права у цій справі через свого представника - Попова Павла Олексійовича, який має відповідні повноваження на представництво інтересів позивача та здійснює необхідні процесуальні дії у справі.
Представник позивача має можливість подавати до суду заяви, клопотання, пояснення, заперечення та інші процесуальні документи через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, забезпечуючи належне представництво інтересів позивача.
Таким чином, навіть за умови проходження позивачем військової служби його особиста участь у розгляді цієї справи не є необхідною, оскільки його процесуальні права та законні інтереси належним чином реалізуються через представника.
При цьому, сам позивач не заявив про неможливість реалізації своїх процесуальних прав у зв`язку з проходженням військової служби та не просить суд зупиняти провадження, а, навпаки, наполягає на продовженні розгляду справи.
За вказаних обставин, відсутні будь-які перешкоди, пов`язані з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України, для повного, всебічного, об`єктивного та своєчасного судового розгляду даної справи, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження, оскільки об`єктивних обставин, які б перешкоджали подальшому розгляду цієї справи не встановлено.
Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Військового інституту Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка про зупинення провадження у адміністративній справі №260/5355/26 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова