КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року № 320/24325/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Щавінського В.Р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військову частину НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в:
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ (Витяг с наказу) №51 від 09.04.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 замінено відповідача у справі - Військову частину НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 на належного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
12.08.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача про відвід судді Щавінського В.Р. Вказана заява зареєстрована Київським окружним адміністративним судом 12.08.2026.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на тривале та невиправдане затягування розгляду справи, відсутність належних процесуальних дій, спрямованих на розгляд справи по суті, створює підстави для сумніву у неупередженості та об`єктивності судді.
Вказує, що з метою забезпечення права позивача на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, а також забезпечення довіри до суду та гарантування об`єктивного і неупередженого розгляду адміністративної справи, наявні підстави для відводу судді від справи № 320/24325/24.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Щавінського В.Р., суддя зазначає таке.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
При цьому суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту доводів, які наведені представником позивача у заяві про відвід судді Щавінського В.Р., позивач виявив незгоду з діями суду, саме щодо строків розгляду даної справи, а отже, дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 КАС України.
Жодних інших доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Щавінського В.Р. позивачем суду не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Також, за інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному веб-сайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Київського окружного адміністративного суду за даними звітності за 2025 рік повинна складати 378 судді (https://rsu.gov.ua/oas-2025_2-maps). У той же час, чисельність суддів КОАС з повноваженнями станом на 12.08.2026 - 30.
Отже, наразі судді Київського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони не можуть дотримуватися процесуальних строків розгляду справ з об`єктивних причин. Всі судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль та роблять все можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ. Однак, зважаючи на надмірне навантаження, строк розгляду кожної справи збільшується, а прискорити процес без зміни інших чинників (наприклад, збільшення кількості суддів у штаті суду) надзвичайно складно.
З урахуванням викладеного вважаю, що дотримання засад своєчасності розгляду справи не може не корелювати із кількістю справ у провадженні судді. При цьому, виходячи із розрахункового часу, визначеного Вищою радою правосуддя, кількість розглянутих мною справ і матеріалів значно перевищує як рекомендовані норми, так і середні показники по суду, навіть без урахування періодів щорічної відпустки.
Щодо клопотання позивача про прискорення розгляду адміністративної справи №320/24325/24, суд зазначає наступне.
У процесуальному праві під «клопотанням» розуміється письмове чи усне звернення учасника справи до суду з проханням вчинити певну процесуальну дію. Клопотання про прискорення розгляду справи є фактичним проханням заявника розглянути адміністративну справу у найкоротший термін. КАС України не передбачено порядок вирішення та строк розгляду даного виду клопотань, зокрема щодо постановлення за результатом його розгляду письмової ухвали суду.
Суд вказує, що подібні клопотання про прискорення розгляду відповідної адміністративної справи масово надходять до суддів Київського окружного адміністративного суду, однак зважаючи на надмірну завантаженість відсутня можливість у повній мірі пришвидшувати розгляд адміністративних справ.
Наведені вище обставини у їх сукупності, не можуть свідчити про безпідставне затягування суддею Щавінським В.Р. розгляду адміністративної справи №320/24325/24 або невжиття усіх заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
З огляду на вказане, суддя вважає, що зазначені представником позивача обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у вирішенні даної адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, а тому заява представника позивача про відвід є необґрунтованим.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №320/24325/24.
2. Матеріали адміністративної справи №320/24325/24 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Щавінський В.Р.