КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Київ № 320/19159/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Військової частини НОМЕР_1 ,
Генерального штабу Збройних сил України
про визнання протиправними рішення, наказів та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправними рішення, наказів та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. від участі у розгляді справи № 320/19159/26.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що протягом тривалого часу питання про відкриття провадження у справі не вирішено. На переконання заявника, така тривалість вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви свідчить про упереджене ставлення судді до нього.
Також заявник зазначає про здійснення ним громадської, журналістської та антикорупційної діяльності, участь як свідка у кримінальних провадженнях та висловлює припущення щодо можливого впливу на суддю Панову Г.В. з боку інших осіб з метою затягування розгляду його справи.
Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вважає зазначені обставини такими, що викликають сумнів у неупередженості судді Панової Г.В., у зв`язку із чим просить відвести її від розгляду справи.
На думку позивача вказані обставини викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Панової Г.В.
Вирішуючи питання щодо цієї заяви суд зазначає про таке.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При цьому, положеннями ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 (справа № 320/7112/21) не погодився із висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідно до статті 39 КАС України визначена можливість подання учасником процесу заяви про відвід судді від розгляду справи виключно після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та дійшов висновку що: "... судом першої інстанції допущене помилкове трактування положення частини 3 статті 39 КАС України про відсутність у учасника справи права подати заяву про відвід судді на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки положеннями цієї норми процесуального права передбачений саме присічний строк звернення із такою заявою".
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС).
Відповідно до частини дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Верховний суд у постанові від 27 липня 2022 року по справі № 320/7112/21 зазначив про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.
За таких обставин, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд також зазначає, що саме по побі подання заяви про відвід судді не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що основним доводом поданої заяви про відвід є тривале, на думку заявника, невирішення суддею Пановою Г.В. питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.
Разом із тим сама по собі тривалість вчинення певної процесуальної дії, у тому числі вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви, не свідчить автоматично про особисту заінтересованість судді у результатах розгляду справи, її упередженість чи необ`єктивність.
Щодо посилання заявника на наявність інших обставин, які, на його думку, можуть свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді, суд зазначає, що такі доводи викладені у загальному вигляді, не конкретизовані та не підтверджені належними доказами.
Відтак, з урахуванням доводів, заявлених позивачем у заяві про відвід судді від розгляду цієї справи, судом не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36-38 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали приймати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість судді, а заявлені підстави для відводу, на переконання суду не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду цієї справи.
Таким чином, доводи позивача, викладені у заяві про відвід, є безпідставними та необґрунтованими.
Ураховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В.
2. Матеріали адміністративної справи № 320/19159/26 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних сил України про визнання протиправними рішення, наказів та зобов`язання вчинити певні дії, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Панова Г. В.