КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2026 року м. Київ № 320/31216/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо неопрацювання, неналежної ідентифікації та невідображення у Реєстрі застрахованих осіб відомостей про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , які були передані Державною службою зайнятості до Пенсійного фонду України 01.03.2026.
2. Зобов`язати Пенсійний фонд України знайти, опрацювати та ідентифікувати за РНОКПП НОМЕР_1 відомості про отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 05.02.2026 по 26.02.2026, передані Державною службою зайнятості 01.03.2026.
3. Зобов`язати Пенсійний фонд України сформувати або актуалізувати персональну електронну облікову картку ОСОБА_1 у Реєстрі застрахованих осіб та внести до неї відповідні відомості.
4. Зобов`язати Пенсійний фонд України після формування або актуалізації персональної електронної облікової картки забезпечити можливість авторизації ОСОБА_1 на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України та отримання довідки за формою ОК-5 і витягу з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року 3328,00 грн.).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру.
При цьому частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу немайнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 4259,84 грн (3328,00 грн х 0,4 х 0,8 х 4).
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору не додано.
Таким чином, несплачена позивачем сума судового збору складає 4259,84 грн.
Одночасно з тим, позивач просить суд звільнити від сплати судового збору, обгрунтовуючи це скрутним матеріальним становищем.
Згідно з вимогами ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивача не включено до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору. Надані позивачем докази не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб (вклади, рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану не повністю відображають розмір доходів позивача за попередній календарний рік.
Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- надання документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 4259,84 грн.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви через підсистему "Електронний суд".
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві через підсистему "Електронний суд".
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.