КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1003/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Науменка В.В.
секретаря судового засідання Гловацької М.О.
за участі:
представника позивача Квашук О.М.
представника відповідача Данілова С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про передачу адміністративної справи на розгляд Господарському суду Кіровоградської області як суду, який розглядає справу про банкрутство,
в адміністративній справі
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» (вул. Молодіжна, б. 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27552, ЄДРПОУ 13749739)
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, б.55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Кіровоградській області від 24.12.2025 року, прийняті відносно Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління»:
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26 989 954,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 13 494 977,00 грн. (на загальну суму 40 484 931,00 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким до ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» застосовано штраф на загальну суму 13 078 926,23 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів ( робіт, послуг);
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 204 079,93 грн. та за штрафними санкціями на суму 102 039,97 грн. (на загальну суму 306 119,90 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 22 646 064,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 11 323 032,00 грн. (на загальну суму 33 969 096,00 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 214 338,00 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким до ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення на суму 8 445 646,79 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4 222 823,40 грн. ( на загальну суму 12 668 470,19 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким до ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» застосовано штрафні санкції за платежем рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3 060,00 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» нараховано суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 52 689,98 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким до ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» застосовано штрафні санкції за платежем рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 2 040,00 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5 794 007,72 грн., нараховано штрафні санкції в сумі 743 767,96 грн. та пеню в розмірі 964 490,00 грн. ( на загальну суму 7 502 265,68 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 136 591,79 грн. та пені в розмірі 456 298,55 грн. ( на загальну суму 592 890,34 грн);
- № 0[телефон приховано], яким до ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 020,00 грн.;
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 149 201,89 грн., штрафні санкції в сумі 37 300,47 грн. та пеню в сумі 22 778,62 грн. ( на загальну суму 209 280,98 грн.);
- № 0[телефон приховано], яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за штрафними санкціями в сумі 36 531,91 грн. та пені в сумі 54 521,85 грн. ( на загальну суму 91 053,76 грн.;
- рішення № 0[телефон приховано] про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким ТДВ «Світловодське кар`єроуправління» нараховано штрафні санкції у розмірі 323 152,61 грн. та пеню у розмірі 651 394,71 грн. (на загальну суму 974 547,32 грн.).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження (т. 2 а.с. 55-56).
17 липня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому останній повідомив суд про відкриття Господарським судом Кіровоградської області провадження у справі №912/1024/26 про банкрутство ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», просив надіслати матеріали справи №340/1003/26 до Господарського суду Кіровоградської області, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (т. 6 а.с. 153-154).
Крім цього, 10.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання, у якому останній наполягав на необхідності надіслання матеріалів справи №340/1003/26 до Господарського суду Кіровоградської області для розгляду в межах справи №912/1024/26 про банкрутство ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», проте без закриття провадження у справі (т. 6 а.с. 173-175).
Від представника відповідача до суду надійшло заперечення проти клопотань позивача щодо передачі справи до Господарського суду Кіровоградської області, в якому відповідач наголошував, що у даній справі судом розглядається спір про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, якими позивачу визначено грошові зобов`язання (податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій) за результатами здійснення податковим органом владних управлінських функцій, що не пов`язано із провадженням у справі про банкрутство. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства (т. 6 а.с. 179-182).
В судовому засіданні представник позивача заявлені клопотання підтримав та просив їх задовольнити (з урахуванням позиції, викладеної у клопотанні від 10.08.2026 та наданих у судовому засіданні пояснень щодо неможливості закриття провадження у справі). Зазначив, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року у справі №912/1024/26 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого. Отже, на думку позивача, справа, що розглядається, має бути передана до Господарського суду Кіровоградської області у відповідності до ч. 3 ст. 7 КУзПБ. При цьому наголосив, що підстав для закриття провадження у справі немає, навпаки така процесуальна дія призведе до порушення прав позивача. Також наголосив, що судова практика ВП ВС, на яку посилався відповідач у своїх запереченнях на клопотання, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки з 01.01.2025 норма закону - стаття 7 КУзПБ, зазнала змін та на даний час законодавцем прямо передбачено необхідність передачі справ даної категорії до Господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заявлених клопотань категорично заперечив та вказав, що чинним законодавством чітко віднесено предметну юрисдикцію спорів щодо правомірності рішень суб`єктів владних повноважень саме до адміністративних судів. Послався на судову практику ВП ВС в аналогічних справах та наголосив, що вона є актуальною, відступу від неї не було, а отже такі правові висновки підлягають застосуванню судом до спірних правовідносин.
Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами клопотання, заперечення, документи та інші матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року у справі №912/1024/26 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ «Світловодське кар`єроуправління», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого, визначено інші дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства (т. 6 а.с. 156-164).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлено Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до змісту ст. 1 КУзПБ, банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
Частинами 1, 2, 3 статті 7 КУзПБ визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Як убачається з постанови Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі №911/675/20, відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство вирішуються всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Відтак зазначена норма визначає виключну підсудність таких спорів одному господарському суду, який акумулює всі майнові вимоги за участю боржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) вказано, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій, які зробили висновок про закриття провадження у справі, й передала матеріали справи до господарського суду, на розгляді якого перебувала справа про банкрутство боржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) зроблено висновок, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи.
Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), а також постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 у справі № 334/5073/19 (провадження № 61-20972св19).
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Отже, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу, тобто з 21 жовтня 2019 року, має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
Відтак, узагальнений підхід Верховного Суду полягає в тому, що спори щодо майнових прав юридичної особи, що впливають на управління або структуру власності боржника у процедурі банкрутства, не можуть розглядатися в ізоляції від майново-корпоративного контексту, а мають бути розглянуті господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство відповідної юридичної особи. Такий підхід спрямований на уникнення подвоєння судових проваджень та недопущення суперечок щодо одного і того ж майнового правовідношення в різних юрисдикціях.
Разом з тим, у тлумаченні положень процесуальних законів, які визначають правила та юрисдикцію спору про оскарження рішення податкового органу, яким визначене (донараховане) податкове зобов`язання платнику податків, щодо якого порушено та здійснюється провадження у справі про банкрутство, а саме норм статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 20 ГПК України, статей 2, 7 КУзПБ, правова позиція неодноразово зазнавала змін та відступлень з боку Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, згідно з правовою позицією в постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд за правилами адміністративного судочинства справ за позовними вимогами, що стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, у спорі щодо суми заборгованості з ПДВ, строку сплати такої заборгованості та тривалості прострочення, оскільки такі спори є спорами публічно-правового характеру. Така ж правова позиція в подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) (провадження №12-46 гс23), предметом спору у якій є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
Разом з тим, суд звертає увагу, що такі правові висновки були зроблені у 2023 році.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» від 19 вересня 2024 року № 3985-IX, який набрав чинності 01.01.2025, абзац перший частини другої статті 7 КУзПБ викладено в такій редакції:
"2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України".
Отже, з 01.01.2025 року питання юрисдикції такого спору стало врегульованим законодавцем, а саме згідно з приписами частини другої статті 7 КУзПБ (в редакції, чинній з 01.01.2025, тобто на час розгляду даної справи) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2025 року у справі № 914/3252/22(200/19245/21).
Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин висновків ВП ВС, викладених у постановах від 13.04.2023 у справі №320/12137/20, від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22), оскільки такі висновки сформовані за іншого законодавчого врегулювання, а отже не є релевантними.
Отже, оскільки предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафу, що по суті є спором про визначення грошових зобов`язань, визначених відповідно до Податкового кодексу України, матеріали цієї справи у відповідності до статті 7 КУзПБ підлягають надісланню до Господарського суду Кіровоградської області.
Що стосується можливості закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом, відповідно до частини 3 статті 7 КУзПБ, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Наведена норма має імперативний, а не дискреційний характер, оскільки прямо визначає єдиний можливий процесуальний спосіб дій суду у такій ситуації - передачу справи до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Зміст частини третьої статті 7 КУзПБ не передбачає альтернативних процесуальних рішень, зокрема закриття провадження у справі, що виключає можливість судового розсуду щодо вибору між закриттям провадження та передачею справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц дійшла висновку, що у разі відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача після відкриття провадження в інших справах, інші суди, незалежно від юрисдикції, не мають права закривати провадження, а зобов`язані передати справу до належного суду для розгляду по суті.
При цьому таким належним судом є виключно господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача.
Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що закриття провадження у таких випадках порушує право особи на доступ до правосуддя та унеможливлює ефективний судовий захист з урахуванням строків звернення з вимогами до боржника.
Таким чином, з урахуванням імперативних приписів частини третьої статті 7 КУзПБ та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, закриття провадження у справі з підстав неналежної юрисдикції є процесуально неприпустимим, оскільки суперечить прямій нормі спеціального закону; порушує право особи на доступ до правосуддя; позбавляє сторону можливості реалізувати свої права у межах справи про банкрутство; створює ризик пропуску процесуальних строків для захисту прав у господарському суді.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі.
Отже, заявлені клопотання позивача підлягають частковому задоволенню, а матеріали справи - надісланню до Господарського суду Кіровоградської області для її подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №912/1024/26.
Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача - задовольнити частково.
Матеріали адміністративної справи №340/1003/26 надіслати до Господарського суду Кіровоградської області для її подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №912/1024/26.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО