КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5224/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6206/2405 на суму 153623,78 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6207/2405 на суму 340,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6208/2405 на суму 12801,98 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6209/2405 на суму 8000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що уповноваженими особами відповідача, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих платником податків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. За результатами даної перевірки складено акт № 5531/11-28-24-05/3563309368 від 07.05.2025, на підставі якого, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Позивач зазначає, що нею, як платником податків не було вчасно отримано наказу про проведення документальної перевірки та як наслідок - не отримано вчасно інформації про дату, час та місце проведення перевірки, а також перевірка проведена без належних підстав та з порушеннями самої процедури перевірки. Також, посилається на те, що Відповідач при винесенні вищезазначених податкових повідомлень-рішень, не здійснив детальних податкових розрахунків платежів, що надійшли на банківські рахунки фізичної особи протягом 2022 року.
Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними, такими, що складені без належних правових підстав, а тому підлягають скасуванню у повному обсязі.
04 серпня 2025 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.31-32).
Розпорядженням керівника апарату суду від 24 грудня 2025 року №356 на підставі пунктів2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.п. 2.3, 6.2, 11.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Кіровоградському окружному адміністративному суді призначено повторний автоматизований розподіл справи №340/5224/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Притулу К.М.
14 січня 2026 року ухвалою судді Притули К.М. дану адміністративну справу прийнято до свого провадження та розпочато розгляд справи зі стадії розгляду справи по суті (а.с.82).
14.08.2025 (вх.№ 24425/25) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки. Зазначає, що платником податків ОСОБА_1 отримано протягом 2022 року коштів на загальну суму 18671,00 доларів США (у перерахунку по курсу валют станом на 31.12.2022 року складає 682772,33 грн.), з яких не сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
В порушення вимог пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу платником податків ОСОБА_1 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік до податкового органу не подавалась.
ГУ ДПС у Кіровоградській області вважає, що платником податків ОСОБА_1 не надано законодавчо обґрунтованих доводів та документів для спростування порушень, викладених в акті перевірки та неправомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому просить в задоволені позовних вимог відмовити.
21.08.2025 (вх.№ 25179/25) позивачем до суду надано відповідь на відзив та 10.04.2026 (вх.№ 104455) надано додаткові пояснення по справі.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2, ст.79, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області № 303-п від 25.03.2025 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 », згідно інформації, що надійшла листом ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07 (вхідний ГУ ДПС у Кіровоградській області № 2963/8 від 02.10.2024), головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Перевіркою, серед іншого, встановлено отримання позивачкою у 2022 році доходу від Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans у сумі 18 671,00 доларів США, що за курсом 36,5686 грн за 1 долар США становить 682 772,33 грн.
За результатами перевірки складено акт № 5531/11-28-24-05/ НОМЕР_1 від 07.05.2025 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 (а.с.40-44).
Відповідно до висновків викладених в акті № 5531/11-28-24-05/ НОМЕР_1 від 07.05.2025, перевіркою встановлено зокрема порушення:
-п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49. ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік до контролюючого органу;
- п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.п. 170.11.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) - в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2022 рік на загальну суму 122899,62 грн.;
- пп.1.2, п.161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) - в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2022 рік на загальну суму 10241,58 грн.;
- пп. 73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (із змінами та доповненнями) - ненадання до податкового органу відповіді на письмовий запит про надання інформації.
На підстав акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6206/2405 на суму 153 623,78 грн; податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6207/2405 на суму 340,00 грн; податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6208/2405 на суму 12801,98 грн; податкове повідомлення - рішення від 27.05.2025 року № 0000/6209/2405 на суму 8000,00 грн (а.с.23-26).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Положення статей 75, 78, 79 ПК України визначають види податкових перевірок, підстави їх проведення та умови, за яких посадові особи контролюючого органу набувають право розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).
З аналізу наведених норм убачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена за наявності визначених ПК України підстав, однак право контролюючого органу на її початок пов`язане не лише з виданням наказу, а й із виконанням процедури повідомлення платника податків у спосіб, передбачений статтею 42 ПК України.
Як встановлено судом, наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.03.2025 №303-п та повідомлення від 25.03.2025 №186/4/11-28-24-05/3563309368 були направлені позивачці 25.03.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За твердженням відповідача, поштове відправлення повернулося до контролюючого органу 12.04.2025 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, суд звертає увагу на те, що сама по собі обставина фактичного неотримання позивачкою зазначеної кореспонденції не свідчить про порушення відповідачем пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки визначальним є встановлення факту направлення документів у встановленому законом порядку за належною податковою адресою платника податків.
Судом також встановлено, що перевірка розпочата та проведена 07.05.2025 року, тобто після спливу понад 30 календарних днів з дати направлення наказу та повідомлення 25.03.2025 року. Отже, передбачений абзацом другим пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України часовий інтервал між направленням документів та початком перевірки відповідачем дотримано.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про дотримання контролюючим органом порядку повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Щодо правомірності використання інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, як достатньої підстави для визначення податкових зобов`язань. Суд зазначає, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю.
Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.
За змістом підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.
Враховуючи положення статті 9 Конституції України та пункту 3.2 статті 3 ПК України, слід зазначити, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню у податкових правовідносинах.
Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року №244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі - Конвенція).
Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).
Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.
За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.
Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.
Міністерством фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року №118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за № 606/37942) затверджений Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.
Наведене правове регулювання свідчить про те, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.
Суд відхиляє як такий, що ґрунтується на неправильному розумінні правової природи міжнародного обміну податковою інформацією, довід позивачки про те, що інформація, отримана контролюючим органом від компетентного органу Великої Британії, у принципі не могла бути використана при здійсненні податкового контролю.
Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі №240/22077/25 зазначив, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися при здійсненні податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок і прийнятті рішень за їх результатами.
Водночас Верховний Суд наголосив, що сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести обставини, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення податкового обов`язку, а суд - від обов`язку оцінити достатність, достовірність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу інформації про виплати Fenix International Ltd, а й встановлення того, що така інформація достовірно підтверджує отримання саме позивачкою оподатковуваного доходу, його розмір, період отримання та обставини, які свідчать про виникнення у неї відповідного податкового обов`язку.
Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3).
За змістом підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Наведені положення Податкового кодексу України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.
Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.
За змістом частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Із наведених норм убачається, що обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу виникає за умови фактичного отримання такого доходу.
Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.
Суд зазначає, що в Акті перевірки № 5531/11-28-24-05/3563309368 від 07.05.2025 та відзиві на позовну заяву, Відповідач посилається на інформацію, отриману ДПС України від компетентного органу Великої Британії, згідно з якою обліковий запис із назвою «KARYNA KOMAR», пов`язаний із позивачкою, отримав від Fenix International Ltd у 2022 році кошти у загальній сумі 18 671,00 доларів США, за трьома транзакціями.
Разом з тим судом встановлено, що в матеріалах, наданих відповідачем, відсутній безпосередній документ компетентного органу Великої Британії, зміст якого дозволяв би суду перевірити, які саме відомості були передані, які ідентифікатори особи містила така інформація, а також який саме показник у розмірі 18 671,00 доларів США відображений у відповідному інформаційному масиві.
Саме лише відтворення контролюючим органом у акті перевірки та відзиві зазначеної суми не замінює дослідження первинного змісту міжнародної податкової інформації.
За таких обставин суд доходить висновку, що наявні у справі докази не дозволяють із необхідним ступенем достовірності встановити саме факт фактичного отримання позивачкою доходу у визначеній контролюючим органом сумі 18 671,00 доларів США.
При цьому відповідачем не надано суду доказів руху відповідних коштів на банківських рахунках позивачки або інших доказів, які б підтверджували фактичне набуття нею права власності чи розпорядження зазначеними коштами.
Суд при цьому не вважає відсутність банківської виписки самостійною та обов`язковою підставою для висновку про недоведеність доходу, оскільки отримання коштів через електронний гаманець або інший платіжний механізм саме по собі не виключає можливості виникнення доходу. Однак, у такому випадку контролюючий орган повинен надати інші належні та допустимі докази, які дозволяють встановити факт і момент фактичного отримання коштів конкретним платником. Таких доказів відповідачем до суду не надано.
Оскільки факт отримання ОСОБА_1 доходу у сумі, визначеній контролюючим органом, належними та достатніми доказами не підтверджено, відсутня доведена фактична підстава для визначення їй податкового зобов`язання з ПДФО у сумі 122 899,02 грн та військового збору у сумі 10 241,58 грн, а також відповідних штрафних санкцій.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення №0000/6206/2405 від 27.05.2025 та №0000/6208/2405 від 27.05.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000/6207/2405 від 27.05.2025, яка винесена відповідачем на підставі порушення пункту 49.18.4 п.49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, що стосується неподання декларації за майновий стан і доходи за 2022 рік, суд зазначає наступне.
Обов`язок подання декларації у цій справі безпосередньо залежить від наявності у позивачки доходу, який підлягав декларуванню.
Оскільки відповідач не довів належними доказами отримання позивачкою доходу у визначеному ним розмірі та, відповідно, наявність у неї обов`язку декларування саме такого доходу, висновок про неподання декларації, як порушення податкового законодавства, також не може вважатися доведеним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000/6207/2405 від 27.05.2025 підлягає скасуванню.
Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000/6209/2405 від 28.03.2025, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області 10.10.2024 направило позивачці запит №10582/6/11-28-24-07-08 щодо надання пояснень та документального підтвердження одержання доходів від Fenix International Ltd (а.с.53-54).
У відповідь на нього ОСОБА_1 11.11.2024 надала письмову відповідь, зареєстровану контролюючим органом за вх. №31517/6. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються (а.с.45-47).
Зі змісту наданої позивачкою відповіді вбачається, що остання не залишила запит без реагування, а висловила мотивовані заперечення щодо достатності наведених у ньому відомостей, зазначила про відсутність доданих до запиту документів, які підтверджували б отримання нею доходу у розмірі 18 671 доларів США, а також просила контролюючий орган надати копії документів, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та документів, які підтверджують отримання нею доходу від Fenix International Ltd.
Таким чином, доводи контролюючого органу про ненадання позивачкою відповіді на запит не відповідають встановленим у справі фактичним обставинам, оскільки така відповідь була надана у межах установленого пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000/6209/2405 від 27.05.2025 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1747,66 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.88).
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
в и р і ш и в
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0000/6206/2405 на суму 153 623,78 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0000/6207/2405 на суму 340,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0000/6208/2405 на суму 12801,98 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0000/6209/2405 на суму 8000,00 грн.
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судовий збір у сумі 1747,66 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА