ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2026 року справа №380/12218/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання винити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з позивачем своєчасного та повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період у 6 (шість) місяців (з 10.08.2024 по 10.02.2025), розмір якого обчислити на підставі витребуваної оновленої довідки про доходи.
Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Предметом позову є стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивача 20.03.2024 звільнено з військової служби наказом №203 від 20.03.2024.
На момент звільнення зі служби у Військовій частині НОМЕР_1 з ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку при звільненні.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі №380/8974/24 з позивачем проведено розрахунок 01.04.2026 шляхом виплати на картковий рахунок позивача перерахованого грошового забезпечення у розмірі 754 784 грн 89 к., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк».
Позивач звернувся до суду 06.06.2026 з позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 у постанові від 11.02.2021 сформулював такі висновки:
Установлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Відповідно до пункту 17 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Звернення позивача до суду з цією позовною заявою 06.06.2026 свідчить про пропуск встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вказаним вимогам, заява про поновлення строку звернення до суду відсутня.
Позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 161,171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання винити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску для суду та відповідача.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Хома О.П.