Рішення № 138959785 у справі № 380/20783/25 від 30.07.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року справа №380/20783/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

позивачки та представника позивачки ОСОБА_1 ,

представників відповідача Кутковської Л.В., Решетняк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 05.08.2025 №155 в частині, що стосується ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що категорично не погоджується із застосованим до неї спірним наказом дисциплінарним стягненням у вигляді догани та повністю заперечує наявність у її діях складу чи події дисциплінарного проступку. Позивач вказує, що відповідачем жодним чином не аргументовано висвітлені у спірному наказі порушення нею вимог п.1 та п.2 ч.1, ч.3 ст. 18, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», пункти 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції №1026. Звертає увагу, що у спірному наказі зазначено єдиний негативний наслідок проступку - це неможливість надання об`єктивної оцінки дій позивача та відтворення події в повному обсязі. Наголошує, що жодної шкоди чи негативних наслідків для громадського або службового інтересу в процесі проведення службової перевірки та службового розслідування встановлено не було. Крім цього, вказує, що весь епізод, який став підставою для службового розслідування, стосується евакуації автомобіля Honda Accord (д.н.з. НОМЕР_1 ), втім у спірному наказі замість правильної марки Honda зазначено Hyundai. Також наголошує, що всупереч ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту проведено не службове розслідування, а перевірку. Більше того, вважає, що проведення такої перевірки було юридично надлишковим кроком, що призвело до порушення строків призначення службового розслідування. Позивач також зазначає, що дисциплінарна комісія не опрацьовувала і не досліджувала належним чином матеріали службового розслідування, а скопіювала вже готовий текст із висновку перевірки, а як наслідок вважає безпідставно продовжено строк проведення службового розслідування. Також позивач стверджує, що вибіркова реєстрація документів у системі електронного документообігу (СЕДО) не є випадковістю, а ознакою фальсифікації матеріалів службового розслідування.

Позивач наголосила, що у своїх поясненнях вона чітко обґрунтувала, що її дії були спрямовані на забезпечення вимог п. 6 розділу ІІ Інструкції №1026, яка вимагає від поліцейського не допускати розрядження виданого йому портативного відеореєстратора. Оскільки поліцейським УПП у Львівській області ДПП, в тому числі позивачу, не видаються пристрої для підзарядки, а портативні відеореєстратори розряджаються впродовж кількох годин і їх можливості не можуть забезпечити в повній мірі відеозйомку нею було вимкнено відеореєстратор у час, коли не виконувалися жодні активні службові дії, вважає такі дії актом належного планування, службової доцільності та відповідальності, що не може кваліфікуватися як дисциплінарний проступок. Наголошує, що не мала умислу приховати неправомірні дії, а мала на меті зберегти працездатність обладнання. Крім цього, позивач обґрунтувала у поясненнях, що розміщення відеореєстратора в салоні службового автомобіля не лише не суперечить Інструкції №1026, але й прямо передбачене пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №1026, який дозволяє розміщувати технічні пристрої усередині салону для максимальної фіксації обстановки. Наголошує, що висновок перевірки і висновок службового розслідування підтвердив, що пристрій, залишений у салоні, продовжував здійснювати відеозапис і фіксував виконання обов`язків поліцейськими. Таким чином, надмірний формалізм дисциплінарної комісії зводиться виключно до недотримання місця кріплення і вимкнення відеореєстратора у час, коли не виконувалися жодні активні службові дії. Вважає, що дисциплінарна комісія не надала обґрунтованої відповіді на її пояснення у висновку службового розслідування.

Таким чином, позивач вважає, що спірний наказ є безпідставним та такими, що прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де на спростування аргументів позивача зазначають, що оскаржуваний наказ прийнятий з врахуванням обставин, які викладені у висновку службового розслідування. Уважають, що службовим розслідуванням повністю доведена вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, що стало підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейської та її ставлення до служби. Тому за наведених обставин, на думку відповідача, спірний наказ прийнятий на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством України.

Відтак, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач у відзиві не спростував аргументів позивача, викладених у позовній заяві, щодо відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку та незаконності наказу відповідача, при цьому обмежився формальним цитуванням норм права, які нібито були порушені позивачем.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що викладене у позовній заяві, а тепер і у відповіді на відзив на позовну заяву позивача є таким, що не заслуговує уваги суду, оскільки не зрозумілим постає той факт, чому позивач вважає, що її пояснення не були взяті до уваги, якщо вони описані у висновку службового розслідування та містяться у матеріалах справи, на підставі якого було видано наказ про застосування дисциплінарного стягнення. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення, комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, характеристику позивача, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Також відповідач зазначив, що станом на 05.05.2025 відносно події за участі позивача пристрій, який був у користуванні позивача, а саме відеореєстратор заряд батареї становив 79 відсотків. У разі розрядження пристрою позивач повинен повідомити свого безпосереднього керівника про вжиття заходів щодо заміни відеореєстратора, з такими проханням позивач не зверталась. Наголосив, що відповідачем не порушено процедуру проведення службового розслідування. Зазначив, що для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не мають значення реальні наслідки дисциплінарного проступку, оскільки для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо встановлення самого факту вчиненого працівником поліції порушення службової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення. Щодо допущеної описки у спірному наказі «Hyundai Accord» замість правильного Honda Accord (який був об`єктом евакуації), то зазначив, що така не призвела до жодних негативних наслідків.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 20.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2025 задоволено заяву позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, та поновлено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, відмовлено.

04.12.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 30.07.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 з 09.10.2017 по теперішній час проходить службу в Національній поліції, перебуває на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.06.2025 на ім`я заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Струка Володимира надійшов висновок перевірки за рапортом тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу зв`язку та телекомунікації управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 (за №32994-2025 від 07.05.2025), яка проведена інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Білою Оленою.

Згідно означеного висновку перевірки встановлено, що за результатами проведення перевірки, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінкою, встановлено порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку в діях інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , що є підставою для проведення службового розслідування.

Відтак, інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_5 за результатами проведеної перевірки вважала би ініціювати призначення та проведення службового розслідування відносно інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у діях яких виявлено порушення, що містять ознаки дисциплінарного проступку.

У відповідь на отриманий висновок перевірки заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Струк Володимир 02.07.2025 звернувся із доповідної запискою до начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Андрія Крутня із доповідною запискою, в якій просив з метою встановлення причин та обставин можливого вчинення працівниками вищезгаданого наряду поліції порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку, призначити службове розслідування, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

Так, наказом управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 02.07.2025 №243 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої, другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1 та 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, з метою встановлення причин та обставин вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків вчинених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , що встановлено з висновку (вих. №9823вн/41/12/02-2025 від 03.06.2025), призначено службове розслідування, для проведення якого створено дисциплінарну комісію в такому складі: голова дисциплінарної комісії - майор ОСОБА_6 , заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; члени дисциплінарної комісії: капітан поліції ОСОБА_7 , старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; капітан поліції ОСОБА_8 , старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.

Наказом управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 16.07.2025 №61 «Про продовження строку проведення службового розслідування», відповідно до частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», згідно з доповідною запискою від 16.07.2025 про продовження строку проведення службового розслідування продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного відповідно до наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 02.07.2025 №243 на п`ятнадцять днів.

За результатами проведеного службового розслідування, начальником УПП у Львівській області ДПП підполковником поліції Андрієм Крутнем 25.07.2025 затверджено висновок службового розслідування, призначеного, з метою встановлення причин та обставин вчинення порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків вчинених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області ДПП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , що встановлено з висновку (вих. №9823вн/41/12/02-2025 від 03.06.2025), у якому вказується про установлення дисциплінарного проступку в діях інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , що мав місце 05.05.2025.

Відтак, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за адресою місто Львів, пр. Червоної Калини, буд. 109, під час несення служби та опрацюванні виклику ЄО №10117 в ході спілкування із громадянином ОСОБА_9 , а також прийнятті рішення щодо проведення евакуації транспортного засобу марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , проявили непрофесійність, яка виразилась у порушенні Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

Так, 05.05.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , при спілкуванні із громадянином ОСОБА_9 , проявив непрофесійність, яка виразилась у не закріпленні портативного відеореєстратора №474338, на форменому одязі на грудях (ближче плечового суглоба), натомість залишивши вказаний технічний пристрій у службовому транспортному засобі не використовуючи його, що в свою чергу унеможливило надання об`єктивної оцінки дій даному працівнику поліції та відтворення вищевказаних подій в цілому по опрацюванні НОМЕР_2 , чим не дотримався нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліцейського.

Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 05.05.2025 при опрацюванні вказаного вище виклику ЄО №10117 та спілкуванні із учасниками події, не закріпила портативний відеореєстратор №471294, яким здійснювала фіксацію зазначеної події на форменому одязі на грудях (ближче плечового суглоба), натомість залишала вказаний технічний пристрій на панелі службового транспортного засобу, при цьому здійснюючи примусове вимикання такого, що в свою чергу унеможливило надання об`єктивної оцінки дій останньої та відтворення вищевказаної події в повному обсязі.

Враховуючи наведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку зокрема про застосування до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої, третьої статті 18, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

На підставі висновку службового розслідування начальником УПП у Львівській області ДПП прийнято наказ від 05.08.2025 №155 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», відповідно до якого, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої, третьої статті 18, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0174111), інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що позивач вважає її притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення, а саме догани необґрунтованим, винесеним без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частина 3 ст. 18 Закону № 580-VIII регламентує, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закон № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Частинами 1 та 2 ст. 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службовою дисципліною, за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку є дисциплінарне стягнення.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 ст. 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення (ч. 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

За змістом п. 1 розд. V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п. 4 розд. V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розд. V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності слід з`ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки. Усі ці питання з`ясовуються в рамках службового розслідування.

Так, із матеріалів службового розслідування встановлено, що підставою призначення службового розслідування був висновок перевірки, проведеної інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Білою Оленою, за рапортом тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу зв`язку та телекомунікації управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Скоропада Віталія (за №32994-2025 від 07.05.2025), оскільки у ньому вказується на порушення, які мають ознаки дисциплінарних проступків, вчинених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 .

У вказаному висновку встановлено, що 07.05.2025 за вихідним №32994-2025 зареєстровано рапорт лейтенанта поліції Скоропада Віталія з інформацією про те, що за вхідним №Ж-1001 від 05.05.2025 надійшла заява щодо надання відеозаписів стосовно події, яка мала місце 05.05.2025. Крім цього повідомив, що під час аналізу відеозаписів події із портативних відеореєстраторів працівників УПП у Львівській області ДПП в рамках надання відповіді на запит за вхідним №Ж-1001 від 05.05.2025 було виявлено можливе неналежне виконання службових обов`язків, що виразилось у відсутності фіксації вищевказаної події із портативного відеореєстратора №474338, що перебував у користуванні ОСОБА_4 , а також у частковій фіксації вищевказаної події на портативний відеореєстратор №471294, що перебував у користуванні ОСОБА_2 .

За результатами проведення перевірки, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінкою, встановлено порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку в діях інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , що є підставою для проведення службового розслідування.

Тобто у вказаному висновку перевірки, який не є висновком службового розслідування, проведено перевірку інформації, яка викладена у рапорті працівника поліції про можливе вчинення інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 порушення. Таку перевірку здійснено з метою підтвердження/спростування обставин, викладених у рапорті.

Суд зауважу, що ані Дисциплінарний статут, ані Порядок №893 не містять заборони щодо проведення перевірки інформації, викладеної у рапорті про вчинення порушення поліцейськими, за результатами якого може бути ініційовано проведення службового розслідування.

Оскільки, за результатами проведеної перевірки за фактами, викладеними у рапорті, встановлено, що у діях інспекторів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вбачається порушення, що мають ознаки дисциплінарних проступків (підтверджено обставини, які викладені у рапорті), особою, що проведено таку перевірку ініційовано проведення службового розслідування.

Тому у зв`язку із надходженням висновку перевірки за рапортом тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу зв`язку та телекомунікації управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 (за №32994-2025 від 07.05.2025), відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої, другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», пунктів 1 та 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, відповідачем винесено наказ від 02.07.2025 №243 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

Отже, є підстави вважати, що у межах розгляду цієї справи призначення службового розслідування здійснено відповідачем у відповідності до положень Дисциплінарного статуту та Порядку №893.

Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі №380/470/21.

Наведене спростовує твердження позивача, що перевірка інформації, викладеної у рапорті про вчинення порушення поліцейськими, була проведена в порушення вимог Дисциплінарного статуту.

Щодо дотримання строків проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Судом встановлено, що службове розслідування призначено наказом відповідача від 02.07.2025 №243 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та наказом відповідача від 16.07.2025 №61 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено службове розслідування на п`ятнадцять днів. Висновок службового розслідування затверджено 25.07.2025.

Отже, зважаючи на те, що службове розслідування було продовжено на п`ятнадцять днів, а з часу призначення 02.07.2025 по день завершення 25.07.2025 не минуло 30 днів (15+15), що дозволяє суду зробити висновок, що строки проведення службового розслідування відповідачем були дотримані.

Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення спірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд враховує наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 1, 2 частини першої, третьої статті 18, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

Суть допущеного позивачем проступку сформульована так:

«Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за адресою місто Львів, пр. Червоної Калини, буд. 109, під час несення служби та опрацюванні виклику ЄО №10117 в ході спілкування із громадянином ОСОБА_9 , а також прийнятті рішення щодо проведення евакуації транспортного засобу марки Hyundai Accord, номерний знак НОМЕР_1 , проявили непрофесійність, яка виразилась у порушенні Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

Так, 05.05.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 ….

Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 05.05.2025 при опрацюванні вказаного вище виклику ЄО №10117 та спілкуванні із учасниками події, не закріпила портативний відеореєстратор №471294, яким здійснювала фіксацію зазначеної події на форменому одязі на грудях (ближче плечового суглоба), натомість залишала вказаний технічний пристрій на панелі службового транспортного засобу, при цьому здійснюючи примусове вимикання такого, що в свою чергу унеможливило надання об`єктивної оцінки дій останньої та відтворення вищевказаної події в повному обсязі.»

До означеного висновку дисциплінарна комісія дійшла враховуючи наступне.

Так, у висновку службового розслідування зазначено, що: «Під час службового розслідування опрацьовано розстановку сил та засобів батальйон № 4 УПП у Львівській області ДПП, відповідно до якої з 07 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. 05.05.2025 у складі наряду поліції « 301» перебували, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 у УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 .

Згідно «ІПНП» встановлено, що 05.05.2025 о 08 год. 16 хв. ОСОБА_9 здійснив повідомлення на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», де повідомив про «Порушення ПДР». У змісті виклику вказано, що його автомобіль заблокували два авто марки Хюндай Акорд номерний знак НОМЕР_1 та Рено Лагуна номерний знак НОМЕР_3 . Заявник не може виїхати на роботу.».

Як зазначено у висновку службового розслідування: «Дане звернення скероване для опрацювання наряду поліції « 401» УПП у Львівській області ДПП, де в результаті опрацювання старший лейтенант поліції ОСОБА_2 внесла до системи «ІПНІ» електронний рапорт наступного змісту: «відразу на виклик не їхали, знаходились на АЗС, справляли природні потреби. Їхали на виклик більше 20 хвилин через велику відстань та затори у місті Львів. Прибувши, заявник ОСОБА_9 повідомив про те, що його автомобіль заблокував авто HONDA ACCORD номерний знак НОМЕР_1 , згідно бази ІПНП встановлено власника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , не додзвонившись до власника на місце скеровано евакуатор. 09 год. 43 хв. транспортний засіб було евакуйовано на арешт майданчик вулиця Тролейбусна, 1.» Також, працівниками поліції по завершенні опрацювання завдання було додано дві фото-світлини, на яких зображено транспортний засіб марки HONDA ACCORD номерний знак НОМЕР_4 сірого кольору, який припаркований із порушенням ПДР України.

Згідно видаткової відомості технічних засобів виданих під звіт встановлено, що 05.05.2025 під особистий підпис: старший лейтенант поліції ОСОБА_2 отримала портативний відеореєстратор № 471294 та старший лейтенант поліції ОСОБА_4 отримав портативний відеореєстратор № 474338.

У ході проведення службового розслідування здійснено перегляд портативних відеореєстраторів поліцейських за допомогою яких встановлено, що «здійснено перегляд відеозапису із портативного відео реєстратора № 471294, котрий перебував у користуванні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , за допомогою якого встановлено, що близько 09 год. 02 хв. 18 сек. наряд поліції прибув на виклик за вказаною адресою у виклику. Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 о 09 год. 04 хв. 20 сек. здійснила ввімкнення та зняла портативний відеореєстратор з однострою та поклала у салон службового автомобіля, а саме на «панель». На вулиці в цей час знаходиться старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , спілкується із громадянином (останній одягнений у чорній куртці, сіра барсетка на поясі, джинси, кепка з білим надписом) які перебувають поруч із транспортним засобом Volkswagen номерний знак НОМЕР_5 . Як вбачається із відеозапису старший лейтенант поліції ОСОБА_2 знаходиться у службовому транспортному засобі та здійснює телефонний дзвінок до страхової компанії автомобіля який перешкоджає виїзду заявнику, з метою встановити мобільний телефон власника для усунення порушення. Згодом, о 09 год. 09 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_2 вийшла із автомобіля, а портативний відеореєстратор залишила у авто на «панелі» яка продовжувала фільмувати вулицю. Згодом, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 перепарковує службовий транспортний засіб, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху та виходить на вулицю. Примітка: у вказаний момент на відеозаписі чітко зафіксована відсутність закріпленого портативного відеореєстратора на форменому одязі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 . О 09 год. 14 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_2 присідає до службового автомобіля, закріплює камеру на свій формений одяг, та спілкується із напарником щодо необхідних адміністративних матеріалів які необхідно складати. О 09 год. 18 хв. 52 сек. старший лейтенант поліції ОСОБА_11 на камеру озвучує що очікують свакуатор та вимикає таку. О 09 год. 20 хв. 50 сек. після запис закінчується та камера вимикається. О 09 год. 49 хв. 10 сек. розпочинається відеозапис, де зафіксовано автомобіль закріплений на евакуаторі, де старший лейтенант поліції ОСОБА_2 спілкується із двома чоловіками працівниками муніципальної варти які до закріплюють вказаний автомобіль, де остання озвучує в голос пошкодження даного автомобіля та заповнює акт евакуації. О 09 год. 51 хв. 23 сек. старший лейтенант поліції Кисиличин І.А. присідає до службового автомобіля на пасажирське місце, де на водійському місці знаходиться напарник старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , о 09 год. 51 хв. 41 сек. така вимикає та поміщає портативний відеореєстратор у відділення для зберігання дрібних речей правих передніх дверцят. В подальшому фіксується лише аудіозапис приватного спілкування працівників поліції. О 09 год. 53 хв. 10 сек. відеозапис завершується».

Дисциплінарною комісією здійснено аналіз LOG-фалів портативного відеореєстратора № 471294, який був виданий під особистий підпис старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 та встановлено:

- о 09 год. 02 хв. 14 сек. 05.05.2025 у системних файлах роботи портативного відеореєстратора № 471294 міститься записи «RECORDER SYSTEM START», що вказує на запуск систем запису;

- о 09 год. 04 хв. 14 сек. 05.05.2025 «RECORDER USER START», що вказує на запуск систем запису користувачем;

- о 09 год. 20 хв. 50 сек. 05.05.2025 «RECORDER SYSTEM STOP», що вказує на зупинку системи запису;

- о 09 год. 49 хв. 08 сек. 05.05.2025 «RECORDER USER START», що вказує на запуск систем запису користувачем;

- о 09 год. 51 хв. 08 сек. 05.05.2025 «RECORDER SYSTEM START», що вказує на запуск систем запису;

- о 09 год. 53 хв. 10 сек. 05.05.2025 «RECORDER SYSTEM_STOP», вказує на зупинку системи запису.

Суд враховує, що в ході службового розслідування була опитана інспектор взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , яка у письмовому поясненні зазначила наступне:

«В порядку реалізації своїх прав передбачених ст. 18 Статуту «Забезпечення поліцейському права на захист», яке полягає в тому, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Про віднесення такого юридичного правила як особистого надання пояснень щодо вчиненого особою дисциплінарного проступку до категорії прав, а не обов`язків йдеться у Постанові ВС КАС від 08.02.2024 у справі № 640/8784/24. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, серед іншого має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, чим і скористалась. Отже реалізуючи це право можу пояснити таке: Проходжу службу в УПП у Львівській області ДПП на посаді інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйон № 4 у спеціальному званні старший лейтенант поліції. 05.05.2025 згідно розстановки сил та засобів заступила на службу у складі екіпажу ОМЕГА - 401, спільно із старшим лейтенантом поліції Петром Шкодиним. 05.05.2025 о 08:16 було отримано виклик на планшетний пристрій "Порушення ПДР" за адресою м. Львів пр. Червоної Калини 109. Прямуючи на виклик, здзвонились із заявником, який повідомив, що йому заблокував виїзд автомобіль HONDA ACCORD д.н.з. НОМЕР_6 , та заявник більше години чекаю водія вище вказаного автомобіля, та не може поїхати на роботу. Прибувши на місце події виявили автомобіль HONDA ACCORD номерний знак НОМЕР_6 , який заблокував виїзд (проїзд) з паркомісця іншим автомобілям, створивши суттєву перешкоду в русі іншим автомобілям, чим порушив вимоги п.п. 15.10.Д ПДР України та ч.3 ст. 122 КУпАП. Факт порушення ПДР підтвердився. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 розділу 1 Наказу МВС №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснювався з метою фіксування правопорушення, запис події проводився на нагрудний відеореєстратор № 471294. Оскільки водія, який здійснив порушення ПДР, заблокувавши виїзд іншим учасникам дорожнього руху на місці події не виявили, встановлювали власника автомобіля через систему ІПНП. Згідно бази ІНПН було встановлено власника автомобіля, було встановлено його контактні дані та телефон. На неодноразові дзвінки власник автомобіля не відповідав, відповідно на місце події скеровано евакуатор. Відповідно статті 1 розділу 3 нагрудний відеореєстратор № 471294 було встановлено у середині салону службового транспортного засобу для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. О 09 год. 18 хв. було озвучено, що очікуємо евакуатор та вимкнено нагрудний відеореєстратор № 471294 з причин слабкої батареї на всіх нагрудних реєстраторах, які розряджаються протягом кількох годин безперервного запису. Відповідно до статті 6 розділу 2 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Але УПП у Львівській області ДПП не забезпечує працівника поліції зарядними докстанціями, щоб поліцейський мав можливість під час дванадцяти годинної зміни безперервно проводити відео запис події, оскільки видані відеорестратори розряджаються до обіду, і в подальшому поліцейський не має можливості фіксувати порушення, реагувати на звернення громадян та інші події, оскільки на нагрудному реєстраторі сідає батарея та він вимикається. Про цю проблему знають у УПП у Львівській області ДПП, але дане питання не вирішується протягом тривалого часу. Тому не вважаю порушенням вимкнення нагрудного відеорестратора, оскільки порушення ПДР вже зафіксоване, всі дії щодо усунення порушення здійснені, чекали евакуатор, жодних спілкувань з громадянами не проводили. Було складено акт евакуції, описано всі пошкодження автомобіля HONDA ACCORD д.н.з. НОМЕР_7 . На місце прибув евакуатор, подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор. Час евакуції 09:49. 3 невідомих причин при натисканні кнопки включення нагрудний відеорестратор не ввімкнувся, коли проводилась евакуація. Відповідно побачивши це, повторно натиснула кнопку включення о 09:51, оскільки є передзапис відео на декілька хвилин, щоб момент евакуації було зафіксовано.

Також звертаю увагу, що по даній події, мною написано рапорт та відпис Заступнику командира батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП капітану поліції Володимиру Кульбацькому 09.05.2025 р., після чого жодних питань щодо неналежного виконання обов`язків та ознак дисциплінарного проступку мною та напарником не виявлено. Додаю рапорт від 09.05.2025 р. З наказом про проведення службового розслідування ознайомлена 14.05.2025».

Поряд з цим у висновку службовому розслідування відображено, що: «Також під час службового розслідування опрацьована письмовий рапорт від 09.05.2025 інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 у УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 адресований заступнику командира батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП капітану поліції ОСОБА_12 у якому зазначена аналогічна інформація, щодо доповіді по опрацюванні завдання НОМЕР_2 від 05.05.2025. Під час службового розслідування опрацьовано «довідку про наявність заохочень та державних нагород» надану начальником відділу кадрового забезпечення УПП у Львівській області ДПП підполковником поліції ОСОБА_13 у якій зазначено наступну інформацію: За період служби в Національній поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції не заохочувалася та до державних нагород не представлялася.».

Також в ході службового розслідування опитаний інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , який визнав свою вину в тому, що не увімкнув нагрудний відеореєстратор. Щодо допущення порушень ОСОБА_2 вимог Інструкції №1026 при опрацюванні виклику ЄО№10117 ОСОБА_4 у своїх поясненнях нічого не зазначив.

В ході службового розслідування також опитаний керівник поліцейських щодо обставин порушення, а саме заступник командира роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП капітан поліції ОСОБА_14 , який зазначив, що пояснити нічого не може у зв`язку з тим, що останні нічого йому не доповідали. Втім наголосив, що ним неодноразово на нарадах та зборах наголошується щодо дотримання законності та професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків, та наказів керівництва.

Отже, в ході проведення службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_2 вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, а саме пункту 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII.

Надаючи оцінку встановленим порушенням, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати на однострої.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (частина друга статті 40 Закону).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року затверджена Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція №1026).

Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

У відповідності до пунктів 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (пункт 5 розділу ІІ Інструкції №1026).

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (пункт 6 розділу ІІ Інструкції №1026).

Підпунктом 2 пункту 1 розділу VII Інструкції №1026 установлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції (пункт 2 розділу VII Інструкції №1026).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що поліцейський перед початком виконання службових обов`язків зобов`язаний отримати у відповідальної особи органу поліції портативний відеореєстратор та з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 14.03.2024 у справі № 420/20611/21.

Суд зазначає, що незабезпечення поліцейським постійної роботи портативного відеореєстратора, тягне негативні правові наслідки, оскільки створює перешкоди в належній реалізації функцій поліції в зазначених сферах. Сам факт незабезпечення поліцейським постійної роботи портативного відеореєстратора під час виконання ним службових обов`язків й до їх закінчення, окрім передбачених інструкцією № 1026 винятків (виникнення у поліцейського особистого приватного становища), спричиняє шкідливі наслідки такої протиправної поведінки, обмежує доказування правомірності поведінки поліцейського.

Отже, в ході проведення службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог Інструкції №1026, а саме пункту 4 розділу ІІ, так як позивач під час здійснення повноважень поліцейського не закріпила портативний відеореєстратор на її форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба), натомість залишила такий технічний пристрій на панелі службового транспортного засобу.

Слід звернути увагу, що пункт 4 розділу ІІ Інструкції №1026 містить виключні випадки іншого розміщення портативного відеореєстратора, ніж закріплення на форменому одязі (ближче до плечового суглоба), а саме зазначено, що у випадках пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Втім позивач не закріпила портативний відеореєстратор на її форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) та не скористалася іншими виключними випадками розміщення портативного відеореєстратора, що визначені Інструкцією №1026.

В ході проведення службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог пункту 5 розділу ІІ та підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції №1026, а саме нездійснення безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків, що зумовлено примусовим вимкненням технічного пристрою.

Слід також наголосити, що положення пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1026 містить виключні випадки, за яких допускається вимкнення портативного відеореєстратора, що пов`язані з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Водночас з матеріалів службового розслідування встановлено, що самовільне вимкнення портативного відеореєстратора не було обумовлено потребами, пов`язаними з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, як передбачено Інструкцією № 1026 (пункт 5 розділу II).

Слід врахувати, що пунктами 6-7 Розділу ІІ Інструкції №1026 визначено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі. Під час приймання портативного відеореєстратора відповідальна особа проводить його візуальний огляд та за відсутності видимих пошкоджень приймає під підпис зазначений портативний відеореєстратор або карту пам`яті.

Водночас, матеріали справи та службового розслідування відомостей про повідомлення позивачем відповідача про технічні несправності портативного відеореєстратора не містять.

Як наслідок позивач допустила порушення пункту 2 розділу VII Інструкції №1026, оскільки не забезпечила належне виконання вимог цієї Інструкції.

Висновки службового розслідування, що стали підставою до прийняття спірного наказу, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, зокрема такі висновки підтверджено матеріалами LOG-файлів портативного відеореєстратора №471294, який був виданий під особистий підпис старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 .

Так, із досліджених відеозаписів портативного відеореєстратора №471294 судом встановлено, що 05.05.2025 позивач під час виконання службових обов`язків (опрацювання виклику ЄО №10117) не закріпила портативний відеореєстратор №471294, яким здійснювала фіксацію події, на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба), натомість залишила вказаний технічний пристрій на панелі службового транспортного засобу, при цьому здійснюючи примусове вимикання такого.

Позивач під час службового розслідування та під час судового розгляду не заперечувала факт не закріплення нею портативного відеореєстратора №471294, яким здійснювала фіксацію події, на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба), залишення технічного пристрою на панелі службового транспортного засобу та його примусове вимикання.

При цьому позивач надала пояснення таким її діям, а саме зазначила, що її дії по тимчасовому вимикання пристрою на час очікування евакуатора були спрямовані на забезпечення виконання пункту 6 розділу ІІ Інструкції №1026, який вимагає від поліцейського не допускати розряджання виданого йому портативного відеореєстратора. Пояснила, що оскільки поліцейським УПП не видаються пристрої для підзарядки, а портативні відеореєстратори не можуть забезпечити відеозйомку протягом 12-годинної зміни, позивач була змушена діяти, виходячи з принципу службової доцільності та відповідальності. Розміщення портативного відеореєстратора на панелі службового автомобіля пояснила доцільністю якісної фіксації подій, які відбувалися поза автомобілем. Наголосила, що з відеозапису чітко видно, що до моменту, коли позивачка вимушено закріпила портативний відеореєстратор на форменому одязі пристрій, прилаштований у службовому автомобілі, якісно фіксував події. При цьому після формального закріплення на одязі, камера відеореєстратора була спрямована на кермо та водійське сидіння службового автомобіля.

Однак, на переконання суду, зазначені пояснення позивача не спростовують встановленого факту порушення, а лише характеризують обставини, чому такі порушення були допущені.

Водночас позивач посилається на нібито розрядження відеореєстраторів, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин не надано. Зокрема, відсутні журнали обліку технічного стану, рапорти про несправність обладнання або акти його передачі або обміну.

Таким чином, позивач необґрунтовано намагається перекласти відповідальність за порушення службової інструкції на обставини, які не мають належного підтвердження.

Поряд з цим, позивач в судовому засіданні наголосила на тому, що відеозаписи її портативного відеореєстратора №471294 містять повний запис події, що мала місце 05.05.2025 (виклик ЄО №10117), від початку та до кінця, за виключення часу очікування евакуатора.

Втім зазначене не відповідає дійсним обставинам події, адже із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з портативного відеореєстратора №471294 вбачається, що позивач, прибувши на місце події, увімкнула портативний відеореєстратор та розмістила його на панелі службового транспортного засобу. Втім, в той час службовий транспортний засіб патрульної поліції був розташований безпосередньо поруч із транспортним засобом марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований із порушенням вимог ПДР, таке розміщення обмежувало кут огляду та відеореєстратором зафіксовано лише його ліву передню частину. Притім транспортний засіб заявника відеореєстратором позивача не фіксувався, адже був розташований по праву сторону транспортного засобу марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , що унеможливлювало його відеофіксацію з цього ракурсу (панель службового автомобіля) за допомогою відеореєстратора позивача.

Надалі інспектор Шкодин П.І. припарковує службовий автомобіль позаду транспортного засобу марки Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_8 , перед яким із порушеннями вимог ПДР припаркований транспортний засіб марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 . Унаслідок такого розташування службового автомобіля, на панелі якого був розміщений портативний відеореєстратор позивача, місце події вкрай обмежено потрапляло в поле його огляду. Позивач виходить із службового автомобіля та прямує до місця події - припаркованого із порушенням вимог ПДР транспортного засобу марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , де на цей момент уже перебувають інспектор Шкодин П.І. та заявник ОСОБА_9 . Водночас портативний відеореєстратор позивача, залишаючись на передній панелі службового автомобіля, продовжує фіксувати транспортний засіб марки Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_8 , який знаходиться безпосередньо перед службовим автомобілем, а не місцем події.

Наведене спростовує твердження позивача про те, що таке розміщення портативного відеореєстратора забезпечувало кращу фіксацію місця події.

Водночас із відеозапису неможливо встановити, яким саме транспортним засобам було заблоковано виїзд, оскільки їх номерні знаки не зафіксовано. Розмова із заявником також не зафіксована, однак із відеозапису вбачається, що заявник, перебуваючи на певній відстані, активно жестикулює та розмовляє, зокрема, у напрямку позивача. Наведене також спростовує твердження позивача, що заявник не звертався до неї, відтак не було у неї обов`язку особисто представлятись учаснику події. В свою чергу неможливо встановити чи виконала позивач вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», адже портативний відеореєстратор, в даному випадку позивача, не був на форменому одязі поліцейської.

Крім того, на відеозаписі транспортний засіб уже перебуває на евакуаторі, при цьому момент та обставини його завантаження на евакуатор не зафіксовані, хоча така обставина є частиною події, яка мала бути зафіксована відеореєстратором.

Відтак, досліджені судом відеозаписи спростовують твердження позивача про те, що нею було зафіксовано всю подію.

Із наведеного вище вбачається, що незабезпечення поліцейським безперервної роботи портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків та до їх закінчення, крім випадків, передбачених Інструкцією № 1026, спричиняє негативні наслідки, зокрема неповну фіксацію обставин події та обмеження можливості підтвердження правомірності дій поліцейського.

Таким чином, аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4, 5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 1, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

Посилання позивача на відсутність у неї обов`язку особисто представлятись учаснику події у зв`язку з тим, що безпосереднє спілкування з останнім здійснював інший поліцейський, саме по собі не спростовує законності застосованого дисциплінарного стягнення, адже під час службового розслідування встановлено сукупність обставин, які свідчать про неналежне виконання позивачем службових обов`язків під час документування події, зокрема щодо належного застосування відеореєстратора та забезпечення безперервної відеофіксації.

При цьому посилання на частину третю статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у наказі про застосування дисциплінарного стягнення не змінює встановлених фактичних обставин дисциплінарного проступку та не спростовує інших самостійних підстав, покладених в основу наказу.

Щодо покликання позивача, що дисциплінарна комісія не опрацьовувала і не досліджувала належним чином матеріали службового розслідування, а лише скопіювала вже готовий текст із висновку перевірки, то такі спростовуються порівняльним аналізом висновку перевірки та висновку службового розслідування.

Щодо тверджень позивача на вибіркову реєстрацію документів у системі електронного документообігу (СЕДО), що, на переконання позивача, є ознакою фальсифікації матеріалів службового розслідування, суд зазначає наступне.

Судом в ході судового розгляду із пояснень представників відповідача встановлено, що відповідач здійснює реєстрацію наказів, зокрема про призначення службового розслідування, продовження службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності у журнальному/паперовому вигляді.

Як наслідок судом витребувано та досліджено в судовому засіданні оригінали журналів обліку наказів, з яких встановлено реєстрацію наказів відповідача про призначення службового розслідування, продовження службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення, що стосуються спірного службового розслідування, такі накази зареєстровані датами їх видання, тобто своєчасно, оригінали таких наказів підписані належною посадовою особою, мають дату та номер, належним чином зареєстровані у паперовому журналі. Засвідчені витяги копій із цих журналів обліку наказів приєднано до матеріалів справи.

Відтак із урахуванням зазначеного, суд висновує, що відсутність реєстрації цих наказів у СЕДО сама по собі не спростовує чинності зазначених наказів та не впливає на встановлений факт дисциплінарного проступку.

Щодо покликання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що весь епізод, який став підставою для службового розслідування, стосується евакуації автомобіля Honda Accord (д.н.з. НОМЕР_1 ), втім у спірному наказі замість правильної марки Honda зазначено Hyundai, то суд враховує пояснення відповідача, що мала місце описка, зазначене підтверджується матеріалами службового розслідування. Допущена описка в спірному наказі в марці автомобіля жодним чином не спростовує вчинення позивачем допущеного проступку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги також тим, що у спірному наказі зазначено єдиний негативний наслідок проступку - це неможливість надання об`єктивної оцінки дій позивача та відтворення події в повному обсязі. Наголошує, що жодної шкоди чи негативних наслідків для громадського або службового інтересу в процесі проведення службової перевірки та службового розслідування встановлено не було.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність негативних наслідків дисциплінарного проступку не спростовує висновок службового розслідування про вчинення позивачем такого проступку. Наявність або відсутність таких наслідків ураховується виключно під час обрання виду дисциплінарного стягнення, що власне і було зроблено відповідачем.

Підсумовуючи, суд зазначає, що висновки службового розслідування є такими, що підтверджують порушення позивачем вимог службової дисципліни та містять ознаки дисциплінарного проступку, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, якою визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Водночас під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер та обставини дисциплінарного проступку, особу та ступінь вини правопорушника, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, яка була до призначення службового розслідування та його ставлення до своїх службових обов`язків як поліцейського.

Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, ухвалюючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати вказані обставини.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18та від 08.02.2024 у справі №160/11195/23.

Частиною третьою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Доказів на підтвердження обставин, які б пом`якшували відповідальність позивача в матеріалах службового розслідування відсутні. В решті таких доказів позивач і не надала суду, клопотань про витребування таких не заявляла.

Суд також враховує службову характеристику, надану позивачу, згідно якої за період проходження служби на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 зарекомендувала себе посередньо. Нормативні документи, що регламентують діяльність Національної поліції знає на середньому рівні. Здійснює превентивну та профілактичну діяльність, направлену на запобігання вчиненню правопорушень. В стройовому відношенні підтягнута. Порушень в носінні форменого одягу не допускає.

Вище наведене свідчить про те, що спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення, оскільки перед нею у переліку стягнень передбачене лише зауваження, а після неї - сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність та інші більш суворі заходи. Тому обрання саме догани свідчить про врахування характеру та обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського і застосування до позивача помірного дисциплінарного заходу.

Отже, з урахуванням характеру порушення та мети дисциплінарного стягнення, догана є достатнім, співмірним і обґрунтованим заходом для підтримання належної службової дисципліни.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином з`ясував обставини, які мали значення для прийняття рішення, навів мотиви, з яких дійшов висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, та обґрунтував пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку. Тому, наказ УПП у Львівській області ДПП від 05.08.2025 №155 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у формі догани є правомірним.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Сторонами суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026.

Суддя Сидор Н.Т.