МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
12 серпня 2026 р. справа № 400/7613/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА», вул. Морехідна, 1В/3, к. 206, м. Миколаїв, 54008,
до відповідача Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
про визнання протиправним та скасування рішення від 17.03.2023 р. № 2902
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-НАФТА» (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення від 17.03.2023 року № 2902 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
Ухвалою суду від 02.07.2026 року суд залишив позов без руху.
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення з наданням доказів на підтвердження цих підстав.
14.07.2026 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Заява обґрунтована тим, що рішення № 2902 від 17.03.2023 року, яке прийняте на підставі рішення № 555 від 17.03.2023 року, позивач не отримував, відповідачі у справі № 400/566/25 (ГУ ДПС у Миколаївській області та ГУ ДПС у Кіровоградській області) їх не надавали. Копію рішення позивач отримав 14.11.2025 року разом з відповіддю на адвокатський запит. Також, після отримання відповіді на адвокатський запит, ГУ ДПС у Миколаївській області, за результатами розгляду справи № 400/566/2025 прийняло нове податкове повідомлення-рішення від 21.01.2026 року № 104214290707, тому у ТОВ «АВ-НАФТА» виникла необхідність звернутися з позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправним та скасування нового податкового повідомлення-рішення. Виходячи з того, що в спірних правовідносинах щодо застосування штрафних санкцій за використання реєстратора розрахункових операцій, реєстрація якого скасована, обставини щодо застосування цих санкцій остаточно (з врахуванням справи № 400/566/25) встановлювалися у справі № 400/1058/26, рішення по якій прийнято судом першої інстанції 02.04.2026 року, то позивач вважає, що розуміння необхідності оскарження рішення від 17.03.2023 року № 2902 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, в нього виникла за результатами розгляду справи № 400/1058/26.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
З даним позовом позивач звернувся 25.06.2026 року, а отже строк звернення до суду є пропущеним.
Суд враховує, що про наявність оскаржуваного рішення позивач був обізнаний ще при розгляді справи № 400/566/25, в якій 24.09.2025 року прийнято рішення.
Так, позивач у позові вказав, що оскільки ним не надано суду будь-яких доказів щодо оскарження рішення контролюючого органу або спростування висновків контролюючого органу, суд виходив з того, що з 17.03.2023 року позивач здійснював розрахункові операції через РРО, реєстрація якого скасована (справа № 400/566/25). З огляду на такі обставини та вважаючи протиправним скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій на підставі рішення відповідача № 2902 від 17.03.2023 року, прийнятого на підставі рішення № 555 від 17.03.2023 року, позивач вважав за необхідне звернутися з таким позовом.
Разом з тим, у заяві про поновлення строку звернення з позовом до суду, позивач не повідомив суд і не підтвердив доказами існування обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану, або не пов`язаних), які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.
Позивач наполягає, що копію рішення він отримав 14.11.2025 року разом з відповіддю на адвокатський запит.
Обраховуючи строк звернення до суду з 14.11.2025 року, позивач мав подати позов до суду до 15.05.2026 року, натомість, з позовом позивач звернувся 25.06.2026 року, а отже строк звернення до суду є пропущеним.
Розгляд справ № 400/566/25 та № 400/1058/26 ніяким чином не заважали позивачеві своєчасно звернутися до суду та оскаржити рішення від 17.03.2023 року № 2902 про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, або заявити таку вимогу у вищезазначених справах.
Очікування розгляду справ № 400/566/25 та № 400/1058/26 є позицією позивача та не є підставою для поновлення строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що індивідуальні характеристики в діяльності позивача, не є підставою для непоширення на позивача загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засад рівності учасників судового процесу перед судом.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у заяві обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у шестимісячний строк, є неповажними.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення позивача з адміністративним позовом до суду.
2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз