МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
13 серпня 2026 р. № 400/9903/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невжитті заходів щодо виправлення недостовірних відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме невиключенні відомостей про порушення позивачем, правил військового обліку та його перебування у розшуку ТЦК та СП;
зобов`язання відповідача привести у відповідність відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та відмітки про перебування у розшуку ТЦК та СП.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку про необхідність повернення позовної заяви в частині позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, зі змісту статті 26 Закону № 5076-VI випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 і в постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 428/3851/19.
Відтак ордер є належним підтвердженням правомочності адвоката лише за умови, що він містить усі необхідні обов`язкові реквізити.
Згідно з пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41), ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Підпунктом 12.10 пункту 12 Положення № 41 визначено, що одним із обов`язкових реквізитів ордеру є підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Так, позовна заява підписана адвокатом Харченко Оксаною Олексіївною.
Поданий ним ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.
У постанові від 27.05.2024 у справі № 260/7314/23 Верховний Суд сформував правовий висновок, що накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Поданий адвокатом Харченко Оксаною Олексіївною ордер серії АН № 1811187 сформований в особистому кабінеті адвоката. У графі «Адвокат» зазначено «ЕЦП».
Водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, а графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
Однак, цей ордер не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого підпунктом 12.10 Положення № 41, а саме: власноручний підпис адвоката.
Більше того, поданий Харченко О.О. до Миколаївського окружного адміністративного суду через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему файл «Ордер Позняков Ю.В..pdf» не містить кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представницею позивача документ не може бути визнаний належною підставою для підтвердження повноважень адвоката на вчинення відповідних процесуальних дій та дотримання вимог процесуального закону.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2024 у справі № 260/7314/23 і від 09.04.2026 у справі № 500/6188/24.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак позовна заява підлягає поверненню, оскільки вона підписана особою, повноваження якого не підтверджені належним чином.
Судові витрати у справі відсутні.
Одночасно суд роз`яснює позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Суд звертає увагу позивачку на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України (в тому числі, з дотримання правил об`єднання позовних вимог).
Оскільки позовна заява та додані до неї документи подані до суду в електронній формі через електронний кабінет, суд провів розгляд справи за матеріалами в електронній формі.
Керуючись статтями 18, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Розглянути матеріли позовної заяви в електронній формі.
2. Позовну заяву адвоката Харченко Оксани Олексіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також додані до неї документи - повернути.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук