Справа № 420/19213/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул.Семінарська, 5) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
До суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг - 43 395,24 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що податковий борг виник у зв`язку з прийняттям контролюючим органом податкових повідомлень - рішень, а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 31 809,44 грн.; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 565,80 грн.; за адміністративними штрафами та іншими санкціями в розмірі 9 020,00 грн.
У зв`язку з несплатою податкових зобов`язань податковим органом направлена на адресу боржника податкова вимога форми «Ф» №0[телефон приховано]-1532 від 28.08.2025 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 30.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 30.06.2026 року направлена на адресу відповідача. Поштове відправлення вручено члену сім`ї 09.07.2026 року.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи його тим, що строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначені статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу. Отже, строк на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу за 2020- 2022 роки сплив 31 грудня 2025 року, а тому не може бути задоволений такий позов. Крім того, відповідач з листопада 2022 року не знаходиться на території України, що підтверджується копією її паспорту і фізично не могла ані отримати вимоги податкові інспекції, ані подати будь-які документи.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-платником податків.
Відповідно пп. 20.1.4 п.20.1. ст. 20, пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями (далі Кодекс) на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 22.04.2025 №4384-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб, координації та інформаційно - аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Шкрудь Тетяною Ігорівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі ФОПП ОСОБА_1 ), з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року.
Документальною невиїзною перевіркою встановлені порушення: п.49.1, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.162.1.1 п.162.1 ст. 162, пп.163.1.3. п.163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п.164.2 ст. 164, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 , не подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та не задекларовано суму отриманого доходу у сумі 136231,07 грн., у тому числі: 2020 рік - 13260,79 грн., 2021 рік - 121797,16 грн., 2022 рік - 1173,12 грн., як інші доходи;
пп. 162.1.1 п.162.1 ст. 162, п.164.1, пп. 164.2.20 п.164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового Кодексу України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб у сумі 24521,59 грн., у тому числі: 2020 рік - 2386,94 грн., 2021 рік - 21923,49 грн., 2022 рік - 211,16 грн.;
пп. 162.1.1 п.162.1 ст. 162, пп. 163.1.3 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.3, п. 164.1. пл. 164.2.20 п.164.2 ст.164, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п.179.7 ст.179, пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.3. п. 164 підрозділу 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір у сумі 2043,47 грн. у тому числі: 2020 рік - 198,91 грн., 2021 рік - 1826,96 грн., 2022 рік - 17,60 грн.;. п.44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів;
п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт від 18.06.2025 року №30062/15-32-24-04-09, який направлено платнику податків за адресою АДРЕСА_2 .
ГУ ДПС відносно ОСОБА_1 прийняті ППР, а саме: №34052/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 1 020,00 грн. (штрафна санкція); №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 6 130,40 грн. (штрафна санкція); №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 24 521,59 грн.; №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 137,45 грн. (пеня); №34058/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 510,87 грн. (штрафна санкція); №34058/15-32-24-04-20 року у сумі - 2 043,47 грн. (основний платіж); № 34062/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 11,46 грн. (пеня); №34060/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 1 020,00 грн. (штрафна санкція); №34063/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року у сумі - 8000,00 грн. (штрафна санкція).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
ППР направлені на адресу платника податків, проте відповідачем не сплачені податкові зобов`язання. Станом на 21.04.2026 року відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість відповідача склала 43 395,24 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу форми «Ф» №0[телефон приховано]-1532 від 28.08.2025 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.129.1 ст.129 ПК України).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 6 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу ІІ Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.
Отже, нарахування пені проводиться контролюючим органом в ІКП в ІС «Податковий блок» в автоматичному режимі, у день фактичного погашення грошового зобов`язання (його частини), на суму погашеного грошового зобов`язання (його частини), за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» №0[телефон приховано]-1532 від 28.08.2025 року направлено платнику рекомендованим листом на АДРЕСА_1 , тобто за реєстрацією місця проживання відповідача, яка невручена адресату з причини «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим поверненням (0601187249493).
Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою або особисто вручені платнику податків чи його представнику.
Згідно з п.42.5. ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Статтею 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи є місце її проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі.
Відповідно до п.70.7 ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
При цьому, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ППР №34052/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34056/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34058/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34058/15-32-24-04-20 року; № 34062/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34060/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року; №34063/15-32-24-04-20 від 02.07.2025 року та податкова вимога форми «Ф» №0[телефон приховано]-1532 від 28.08.2025 року є такими, що направлені за належною податковою адресою боржника, у зв`язку з чим грошове зобов`язання в цій частині є узгодженим, тобто є податковим боргом у розумінні ПК України.
Відповідно до пунктів 95.1статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, 28.09.2025 року у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом про стягнення податкового боргу.
Отже, суд не приймає до уваги доводи відповідача про сплив строку звернення до суду для стягнення податкового боргу, а також відсутність її в Україні, як на підставу звільнення від податкових зобов`язань.
За правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 09.01.2024 року у справі №160/9696/22 у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Належних та допустимих доказів щодо сплати податкового боргу на час розгляду справи або оскарження податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) до до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави податковий борг у розмірі 43 395,24 грн: - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2565,80 грн.; за адміністративними штрафами та іншими санкціями в розмірі 9 020,00 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 31 809,44 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва