Справа № 420/40804/25
У Х В А Л А
11 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 08.12.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення за період з 16.09.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України - 06.12.2007 року;
2. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про що зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
3. Стягнути з МВС України розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу;
4. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про що зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
5. Стягнути з МВС України розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
6. Стягнути з МВС України три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;
8. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 12.12.2025 постановлено залишити позовну заяву без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви з вимогами викладеними у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
12.12.2025 від позивача надійшла заява (вх. №131537/25) про приєднання до матеріалів справи позовної заяви в новій редакції.
Суд зазначає, що в ухвалі суду від 12.12.2025 судом зазначено, що «позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України; визнати протиправною відмови Міністерства внутрішніх справ України, однак в порушення вимог ч. 1 ст. 5 КАС України позивачем не визначено способу захисту шляхом визначення зобов`язальної частини».
Дослідивши позовну заяву в новій редакції суд констатує, що позивачем не вчинено належних дій для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 12.12.2025.
Ухвалою судді від 16.12.2025 постановлено продовжити на 5 днів строк для усунення недоліків.
23.12.2025 від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/135305/25) про приєднання позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у сплаті підполковнику міліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року;
Визнати протиправною дією Міністерства внутрішніх справ України утримання податків та зборів, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року зі сплаченої 01.05.2024 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року з ОВС МВС України ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка та зі сплаченої 23.10.2025 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року за період з 10.06.2007 року по 16.09.2007 року у сумі 2261.95 грн., адже, відповідно до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, зокрема, не є базою нарахування єдиного внеску відшкодування, які нараховані працівникам за час затримки розрахунку під час звільнення;
2. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, з урахуванням раніше сплачених сум;
3. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
4. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 18 липня 2022 року - без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки, попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року - 6 місяців, відлік яких, починається з дня набрання чинності Законом №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
5. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
6. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
7. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;
8. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, до дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що МВС України, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, сплатило грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення ОСОБА_1 з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України - 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року, з якої, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року, утримало податки та збори.
Вважаючи такі, дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 25.12.2025 постановлено позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року скасувати; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Матеріали адміністративної справи №420/40804/25 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду 02.03.2026 за вх. №21964/26.
Ухвалою судді від 04.03.2026 постановлено позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України у сплаті підполковнику міліції ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року не в день звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, як того вимагає Закон, а тільки 01.05.2024 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка, згідно з платіжною інструкцією №815 від 01.05.2024 року;
- визнання протиправною дією Міністерства внутрішніх справ України утримання податків та зборів, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 року зі сплаченої 01.05.2024 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року з ОВС МВС України ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 05.12.2007 року у сумі 1 990 гривень 51 копійка та зі сплаченої 23.10.2025 року суми грошового забезпечення на день звільнення 06.12.2007 року за період з 10.06.2007 року по 16.09.2007 року у сумі 2261.95 грн., адже, відповідно до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, зокрема, не є базою нарахування єдиного внеску відшкодування, які нараховані працівникам за час затримки розрахунку під час звільнення;
- зобов`язання МВС України розрахувати та сплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року на день його увільнення з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України 06.12.2007 року, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, з урахуванням раніше сплачених сум - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з позовними вимогами:
1. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 23.10.2025 року дату фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
2. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку і сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 10.06.2007 року по 18 липня 2022 року - без обмеження строку шістьма місяцями, оскільки, попередня редакція наведеної норми не містила відповідних обмежень; з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року - 6 місяців, відлік яких, починається з дня набрання чинності Законом №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
3. Визнати протиправною дією відмову Міністерства внутрішніх справ України у розрахунку та виплаті розміру грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу, про яку зазначено у листі МВС України №20401/01/12-2025 від 06.06.2025 року;
4. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити розмір грошової компенсації втрати доходу, у зв`язку з не виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 23.10.2025 року день фактичної часткової сплати боргу;
5. Зобов`язати МВС України розрахувати та сплатити три проценти річних від простроченої суми основного боргу не сплаченої суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року день звільнення з ОВС МВС України за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;
6. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити оновлене подання для перерахунку пенсії підполковнику міліції ОСОБА_1 з 06.12.2007 року, до дня звільнення з ОВС МВС України з посади начальника відділу з оперативного обслуговування вищих навчальних закладів 4-го міжрегіонального управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням сплати боргу грошового забезпечення за період з 10.06.2007 року по 06.12.2007 року та розміру вислуги років, станом на 05.12.2007 року: у календарному обчисленні 21 рік 4 місяці 28 днів; у пільговому обчисленні 29 років 8 місяців 23 дні, визначеної у наказі МВС України №287 о/с від 21.03.2024 року яке, в подальшому, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку з 06.12.2007 року пенсії ОСОБА_1 .
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.03.2026 від представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява (вх. №ЕС/26045/26) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.03.2026 постановлено заяву представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України (вх. №40804/26 від 10.03.2026) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - повернути заявнику без розгляду.
18.03.2026 від представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшла заява (вх. №ЕС/29677/26) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.03.2026 постановлено відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Міністерства внутрішніх справ України (вх. №ЕС/29677/26 від 18.03.2026) про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
20.00.2026 від представника відповідача МВС України надійшов відзив (вх. ЕС/30954/26) з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.
30.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №34414/26).
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Враховуючи, що для цілей обчислення середнього заробітку з урахуванням позицій суду касаційної інстанції підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат.
Відтак, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у суду виникла необхідність витребувати від Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України довідку із детальним розрахунком грошового забезпечення за два останніх місяця роботи перед звільненням, довідку (із розрахунком) про середньоденний розмір грошового забезпечення позивача.
Суд звертає увагу, на положення частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 9, 77, 80, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Витребувати від Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України довідку із детальним розрахунком грошового забезпечення за два останніх місяця роботи перед звільненням, довідку (із розрахунком) про середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ).
Зазначені відомості надати до суду у 5-денний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА