Справа № 420/24595/26
УХВАЛА
13 серпня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій , бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку,
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення позивача з військового обліку.
Позов обґрунтовано тим, що в 2006 році рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 (правонаступником якого є відповідач) ОСОБА_1 було виключено з військового обліку згідно наказу Міністерства оборони № 342 п. 2.3, пп.4, як непридатного за станом здоров`я до військової служби, про що у військово-обліковому документі позивача було зроблено відповідну відмітку. 27.07.2026 позивач виявив, що з незрозумілих підстав відповідач самовільно та протиправно повторно поставив його на військовий облік. Таке поновлення відбулося за відсутності волевиявлення позивача та без його особистої участі.
29.07.2026 позивач звернувся до відповідача з письмовим зверненням, в якому вимагав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку, але відповіддю від 07.08.2026 відповдіач неправомірно відмовив позивачу у задоволенні звернення, посилаючись на відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якому просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
З урахуванням вимог закону, суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на приписи ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Згідно з поданими матеріалами справи, позивачем оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов`язаного, незважаючи на наявність факту виключення його з військового обліку в 2006 році, після визнання його непридатним до військової служби за станом здоров`я. Позивач вважає, що військовозобов`язаним не являється, тому на нього не поширюються закони про військовий обов`язок та військову службу, ТЦК і СП не має права примушувати до поновлення його на військовому обліку.
В заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що його можуть призвати на військову службу під час мобілізації в особливий період (навіть незаконно), він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації матиме своїм наслідком набуття позивачем статусу військовослужбовця, що є невідворотним у даному випадку, відтак, наведене свідчить про наявність підстав для заборони вчинення щодо позивача таких дій.
Застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв`язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.
Позивач вважає, що все вищевказане є очевидною підставою для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Cуд дійшов висновку, що забезпечення позову ОСОБА_1 у спосіб, про який він просить, за своїми правовими наслідками по суті є задоволенням частини позовних вимог без розгляду судом справи по суті, що є неприпустимим. Заборона ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, є за наслідками аналогічним з вимогою про виключення позивача з військового обліку.
Оцінка дій відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку на даному етапі провадження судом не надається. Для перевірки наведених позивачем аргументів необхідне всебічне та повне з`ясування фактичних обставин у справі. Висновок про правомірність/протиправність таких дій, суд може зробити лише на наслідками розгляду справи по суті.
Будь-яких ознак, які поза обґрунтованим сумнівом свідчать про очевидну протиправність дій та бездіяльності РТЦКтаСП, порушує права або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення, суд не виявив. Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому у вигляді мобілізації не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Позивача не викликали до РТЦКтаСП, повістку не вручали, немає мобілізаційного розпорядження, направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду тощо.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що в розрізі предмету позову невжиття заходів, про які вказує позивач у заяві про забезпечення позову не можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, а тому у задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150-154, 241-244, 248, 256 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА