Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 р. № 520/33082/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області форми «Ф» від 28.05.2024 № 5363282-2417-2023-UА6312007[телефон приховано].
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У період з 27.07.2026 по 09.08.2026 суддя Панов М.М. перебував у щорічній відпустці, тому вирішення даної справи здійснюється в перші робочі дні після відпустки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) 16.06.2025 в електронному кабінеті платника податків отримано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) форми «Ф» від 28.05.2024 № 5363282-2417-2023-UА6312007[телефон приховано].
Податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 28.05.2024 № 5363282-2417-2023-UА6312007[телефон приховано] у відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286 статті 286 розділу XII Податкового Кодексу України позивачу визначено податкове зобов`язання: за податковий період 2025 рік, земельний податок з фізичних осіб на суму 185364,44 грн.
У відповідності до детального розрахунку суми земельного податку, такий податок розрахований за земельну ділянку площею 1.0409 га, кадастровий номер 63220010100:00:003:100 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазини) за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим Головним управлінням ДПС у Харківській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України).
У відповідності до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю є складовою частиною податку на майно, яка, у свою чергу, складається із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Порядок нарахування та сплати плати за землю регламентується статтями 269- 289 ПК України.
Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Нормами ст. 10 ПК України земельний податок віднесено до місцевих податків, які відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК приймаються рішеннями сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень. Відповідно до п. 284.1 ст. 284 ПК України органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об`єктами оподаткування земельним податком згідно ст. 270 ПК України є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності.
Базою оподаткування плати за землю є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст.271 ПК України).
Згідно з п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За змістом ч.1-2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. №1378-IV за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначений ст. 289 ПК України, згідно з яким коефіцієнт індексації прямо залежить від індексу споживчих цін за попередній рік.
Відповідно до положень п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.6 статті 287 ПК України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, платником земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які зобов`язані сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або користуванні. Обов`язок сплачувати земельний податок виникає у власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У власника будівлі, споруди (їх частини) обов`язок зі сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Водночас у разі набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення (нежитлові будівлі), що розміщені на землі, та не оформлення права власності або права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати податку за землю виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що розміщено на цій землі, адже якщо фізична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом плати за землю є календарний рік.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Судом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав та Держгеокадастру за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка на території Дергачівської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 - кадастровий номер [номер приховано]:00:003:1001, призначення (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 1,0409 га (право власності зареєстровано 05.11.2010).
Ставки податку встановлені рішенням Дергачівської міської ради від 29.06.2021 № 960-17 застосовуються з 01.01.2022.
В автоматичному режимі у 2024 році було сформовано податкове повідомлення-рішення за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2024 рік.
Станом на дату формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 до контролюючого органу не надана інформація про проведену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тому нарахування проводилось виходячи із середньої базової вартості комерційної землі із врахуванням зональних коефіцієнтів, коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельних ділянок, та локальних коефіцієнтів по економіко - планувальній зоні, в якій розташована земельна ділянка (НГО - 18536443,85 гривень).
Відповідно до рішення Дергачівської міської ради від 29.06.2021 року № 960-17 ставка податку становить 1% та застосовується з 01.01.2022.
Так, згідно ІКС «Податковий блок» нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2021 року становить 14653315,31 гривень.
Відповідно до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. Значення коефіцієнту індексації за 2021 - 1.1; 2022 - 1.15.
Таким чином, розмір земельного податку за 2024 рік складає:
14653315,31 грн *1.1*1.15 = 18536443,85 грн * 1% = 185364,44 гривень, де 18536443,85 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 09.05.2025 року;
1% - ставка податку згідно рішення Дергачівської міської ради від 29.06.2021 № 960-17.
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 28.05.2024 року №5363282-2417-2023-UA6312007[телефон приховано] направлено до Електронного кабінету платника згідно приписів п. 42.2 ст. 42 ПК України.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).
Пунктом 1 ст. 2 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, основним джерелом інформації про право власності на майно є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, позаяк лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими особами.
Крім того, пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, саме позивач має право на звернення до контролюючого органу з метою надання відповідних документів та проведення звірки щодо об`єктів оподаткування.
Зворотного механізму положеннями ПК України не передбачено.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про проведення звірки щодо нарахованого земельного податку з фізичних осіб до контролюючого органу не звертався, відтак, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач керувався відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідності до норм пункту 286.1 статті 286 ПК України.
Аналіз приписів наведених норм права у взаємозв`язку дозволяє дійти висновку, що учасник суспільних відносин, котрий фізично використовує корисні властивості конкретно ділянки земної поверхні (у тому числі і за рахунок розміщення належних на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна чи об`єктів незавершеного будівництва, не прийнятих в експлуатацію комунальної або державної форми власності, зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokinv. Ukraine, заяви № 23759/03 т 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkovv. Ukraine, заява № 39766/05) не може набути розумних очікувань чи легітимни сподівань на звільнення від виконання публічного обов`язку з плати за землю (або у формі земельного податку, або у формі орендної плати), позаяк згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Подібний за суттю висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 25.04.2024 р. у справ №820/4560/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо твердження позивача щодо того, що він не має права власності на зазначену земельну ділянку, адже, ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 26.02.2013 року по справі №2010/5034/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , КП "ІНВЕНРОС", ГУ Держкомзему у Харківській області про визнання права власності на майно та повернення його з чужого володіння затверджена мирова угода, у відповідності до якої земельна ділянка площею 1,0409 га, кадастровий номер 63220010100:00:003:1001 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазини) за адресою: АДРЕСА_2 була визнана власністю ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Як раніше зазначалось, згідно даних Державного реєстру речових прав та Держгеокадастру за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка на території Дергачівської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 - кадастровий номер [номер приховано]:00:003:1001, призначення (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 1,0409 га (право власності зареєстровано 05.11.2010), отже, право власності не було переєстроване на ОСОБА_2 , а залишилось за ОСОБА_1 .
Отже, в позовній заяві ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів, які свідчать про неправомірність дій контролюючого органу, які в свою чергу тягнуть за собою скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов