Справа № 560/13927/26
УХВАЛА
іменем України
12 серпня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:
1. Прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти (збитки, завдані державі в особі військової частини НОМЕР_1 ) у розмірі 28 723 грн 18 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три гривні вісімнадцять копійок) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 3252 на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Державна казначейська служба України (м. Київ), МФО 820172, ЄДРПОУ 24973411, реєстраційний рахунок (IBAN): НОМЕР_3 ).
2. Прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) кошти (збитки, завдані державі в особі військової частини НОМЕР_1 ) у розмірі 28 723 грн 18 коп. (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять три гривні вісімнадцять копійок) відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 3252 на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Державна казначейська служба України (м. Київ), МФО 820172, ЄДРПОУ 24973411, реєстраційний рахунок (IBAN): НОМЕР_3 ).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку з тим, що позов подано з пропуском строку звернення до суду без заяви про поновлення такого строку. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до суду, наведені у заяві про усунення недоліків від 31 липня 2026 року та продовжено військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №560/13927/26 на 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання ухвали від 04.08.2026 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, у якій просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити його, з підстав тотожним викладеним у заяві від 31.07.2026, а саме посилаючись на залучення представників юридичної служби до безпосередньої участі у бойових діях.
Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В обгрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на безпосередню участь представників юридичної служби у бойових діях.
Суд зазначає, що військова частина є державною установою - юридичною особою публічного права та як суб`єкт владних повноважень наділена відповідною організаційної структурою, штатом та органами управління. При цьому організація роботи державного органу в цілому та юридичної служби зокрема покладається на безпосереднє керівництво військової частини. Відтак за умови безпосередньої участі окремих посадових осіб у бойових діях державний орган має забезпечувати безперервність та ефективність своєї правової діяльності. Отже наведені позивачем обставини є внутрішньоорганізаційними.
Суд звертає увагу, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 по справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Втім, посилання позивача на введення воєнного стану та участь представників юридичної служби у бойових діях, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об`єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду упродовж тривалого часу, не можуть бути визнані судом поважними.
Враховуючи наведене суд вважає, що твердження, на які позивач посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання строку звернення до суду, в даному випадку, залежали виключно від волевиявлення позивача і не пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними у розумінні статті 123 КАС України, а тому підстав для його поновлення немає.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву потрібно повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя В.К. Блонський