РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року справа № 580/5878/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Янківської В.П.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
03 червня 2026 року ОСОБА_1 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) внести відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі запису від 08.03.2022 у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2006 про виключення з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією було визнано «непридатним з виключенням з військового обліку», про що 08.03.2022 року у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2006, у графі 19 «Відмітка про виключення з військового обліку» ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено відповідний запис. У лютому 2025 відповідачем видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд ВЛК з метою встановлення придатності його до проходження військової служби. Позивач не погоджується з діями та бездіяльністю відповідача щодо внесення та відображення в Реєстрі відомостей про нього як про "військовозобов`язаного, у звязку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав законності вчинення ним дій.
Позиція позивача.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 , у березні 2022 році проходив військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 був визнаний «Непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку», про що 08.03.2022 року у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2006, у графі 19 «Відмітка про виключення з військового обліку» ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено відповідний запис. До 2025 року позивач вважав себе невійськовозобов`язаним, до поки, при завантаженні додатку Резерв+ не виявив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про взяття на військовий облік, категорія обліку: військовозобов`язаний. У лютому 2025 відповідачем видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд ВЛК з метою встановлення придатності його до проходження військової служби. Позивач пройшов вказаний медичний огляд та рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.02.2025 визнаний «Непридатним». Позивач 12 травня 2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що 08 березня 2022 року його було виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст. 16а Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року. Листом №3099 від 19.05.2026 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про те, що вимоги, викладені у його заяві не підлягають до задоволення. У травні 2026 року Відповідач знову направив ОСОБА_1 на проходження медичного огляду ВЛК. Станом на час звернення із вказаним позовом, позивачу видали направлення на дообстеження та він перебуває на стаціонарному огляді в КНП "Черкаська обласна психіатрична лікарня" ЧОР.
З огляду на викладене, позивач не погоджується з діями та бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та відображення в Реєстрі відомостей про нього як про "військовозобов`язаного", оскільки за результатами проходження військово-лікарської комісії у березні 2022 року його було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку», що підтверджується відповідним записом у військовому квитку. Позивач посилаючись на вимоги положень Положення № 402 (у редакції, чинній з16.04.2021 по 03.05.2024) та відсутність будь-яких правових підстав для поновлення його на військовому обліку, без повідомлення та згоди позивача, на його думку було протиправно внесено до Реєстру відомості про його взяття на військовий облік із категорією «військовозобов`язаний». У зв`язку з цим у Реєстрі відображено недостовірну інформацію щодо категорії обліку ОСОБА_1 і як наслідок неправомірного відображення статусу "військовозобов`язаний" замість вірного - "не військовозобов`язаний - виключений з військового обліку". Таким чином, у зв`язку з неможливістю врегулювання спору у позасудовому порядку, позивач вимушений звертатись до суду для відновлення своїх порушених прав.
З урахуванням того, що з 20.07.2026 по 07.08.2026 (наказ № 145-в від 24.06.2026) включно суддя Янківська В.П. перебувала у відпустці, зазначена справа розглянута та ухвалено рішення в перший робочий день після відпустки.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно частини першої статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).
За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України № 2232-XII).
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Закон України «Про Збройні Сили України", Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки ... Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від-16 травня 2024 року №560-затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), яким зокрема, визначено: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону передбачено вичерпний перелік підстав для виключення з військового обліку - визнаними непридатними до військової служби.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Для проведення процедури виключення з військового обліку має бути чинний медичний огляд військово-лікарської комісії та затверджений встановленим порядком Центральною військово-лікарською комісією ЗСУ. Крім того, у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону, військово-обліковий документ не вилучається, а вносяться дані про виключення з військового обліку до ЄДРПВР.
Судом встановлено, що згідно з відомостями ЄДРПВР позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо затвердження свідоцтва про хворобу ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили.
З метою приведення ситуації у правове русло ОСОБА_3 , рекомендовано повторно пройти медичний огляд військово-лікарською комісією.
Суд окремо звертає увагу, що у відповідності до абзацу 3 пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в даному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин "України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними.
Суд наголошує, що відсутня будь-яка протиправна бездіяльність відповідача з тих підстав, що ним вчинялися активні дії щодо позивача по спірному питанню з постійним викликом його для проходження медичного огляду.
Отже, порушень законодавства з боку відповідача , про які стверджує позивач, судом не встановлено, а матеріали справи відомостей про такі не містять.
Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, про відсутність правових підстав для визнання протиправними бездіяльності та дій відповідачів. Вимоги зобовязального характеру є похідними від первісних вимог, а тому у задоволенні вимоги про зобовзання внести відомості про виключення позивача з військового обліку слід відмовити.
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд доходить висновку про безпідставність заявлених вимог та про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА