ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 серпня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/7510/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга ТКАЧЕНКО перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку, ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, грошової премії від посадового окладу, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020, не нарахування та не виплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026, не нарахування та не виплату індексації-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4075,63 грн в місяць за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не нарахування і не виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 згідно вимог пункту 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 №260;
зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 включити до складу грошового забезпечення суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток
зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, грошової премії від посадового окладу, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020, ненарахування та невиплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026, ненарахування та невиплату індексації-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4075,63 грн в місяць за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, ненарахування і невиплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026 згідно вимог пункту 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 №260.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (стаття 79 Кодексу адміністративного судочинства України).
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права.
Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постановах від 06.06.2024 у справі №400/1217/23, у справі №400/10311/23, від 20.06.2024 у справі №400/249/23
Позивач оскаржує , зокрема бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, зокрема матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у належному розмірі, поточної індексації грошового забезпечення, індексації-різниця за періоди з 02.01.2018 по 01.01.2021, з 31.12.2021 по 18.01.2023, з 18.01.2023 по 12.01.2024, з 12.01.2024 по 02.02.2026 та з 03.02.2026 по 15.05.2026.
Водночас позивач не надав жодних доказів проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у спірні періоди, більш того в позовній заяві зазначає про проходження ним служби у спірні періоди в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період, у військовій частині НОМЕР_2 , у військовій частині НОМЕР_3 , у військовій частині НОМЕР_4 та у військовій частині НОМЕР_1 (в період з 02.02.2026 по 15.05.2026).
Відсутні будь-які докази щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення у спірні періоди.
Отже, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
З огляду на викладене, відповідно до приписів частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства позов належить залишити без руху, встановивши позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду про залишення позову без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин, зокрема доказів на підтвердження проходження ним військової службу у відповідача, нарахування та виплати грошового забезпечення у спірні періоди.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу десятидений строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО