Справа № 638/6093/26
Провадження № 2/638/6833/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
13 серпня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з квітня 2024 року позивач з відповідачем проживали у цивільному шлюбі, між позивачем та відповідачем у 2025 році зареєстрований шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З липня 2025 року сторони перестали вести спільне господарство та проживати разом. З моменту народження доньки відповідач не надав матеріальної допомоги на утримання доньки. На даний час позивач не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. У зв`язку з тим, що відповідач не бажає добровільно надавати позивачу допомогу на її утримання до досягнення донькою трирічного віку, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаною позовною заявою. Призначено судове засідання.
У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Відповідно до ухвали суду від 13 серпня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутностіОСОБА_2 , та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
11 березня 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 122, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 та дружини - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 7, зареєстрований Онуфрієвською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області 03.03.2025, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Батьками вказані: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про задекларованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11.03.2026 та витягами з реєстру територіальної громади від 07.03.2026.
Згідно з положеннями статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона, працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.
Отже, сімейним законодавством передбачено право на утримання чоловіком-батьком вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
За правилами ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний утримувати дружину до досягнення дитиною трирічного віку. При цьому у суді встановлено, що чоловік може надавати дружині матеріальну допомогу.
Враховуючи вищевикладене, обов`язок відповідача утримувати дружину до досягнення дитиною трирічного віку, проживання дитини разом з позивачем, відсутності відомостей у суду щодо непрацездатності відповідача, а також те, що відповідачем не подано до суду жодного доказу на спростування доводів позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позову 02 червня 2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача стягуються судові витрати на користь держави у розмірі 1 331,20 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 49, 76, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 25.03.2026 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.А. Смирнов